Ухвала суду № 81756148, 16.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

16 травня 2019 р. Справа № 120/1384/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 року № Ф-10109-17 з підстав її протиправності.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний термін для подання заяви про поновлення строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог суду 14.05.2019 року позивач надав заяву (вх. № 25614) у якій вказав, що він отримуючи пенсію за вислугою років і досягненням пенсійного віку, та будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець, звільнений від сплати єдиного внеску з 01.01.2018 року у відповідності до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон). А згідно вимог абз. 2 ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, положення цієї статті (в тому числі і щодо 10-ти денного строку на оскарження вимоги) поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Таким чином позивач вважає, що оскільки у нього відсутній обов`язок нараховувати і сплачувати єдиний внесок, тому відсутні будь-які підстави щодо застосування десятиденного строку судового оскарження спірної вимоги про сплату боргу. У зв`язку з чим, на переконання позивача, у його справі має бути застосований загальний строк звернення до суду у шість місяців, який ним пропущений не був.

Суд, вирішуючи питання щодо строків звернення до суду виходить із такого.

Як слідує із матеріалів позовної заяви предметом даного позову є прийнята відповідачем вимога № Ф-10109-17 від 06.02.2019 року про сплату боргу в сумі 1633,59 грн., яка, як зазначає позивач, отримана ним 09.02.2019 року. А однією з підстав позову є, в тому числі, і обставини віднесення позивача як фізичної особи-підприємця та як адвоката до осіб, які згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону є платниками єдиного внеску та у якої відсутній обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно ч. 4 ст. 4 Закону, що виключає можливість поширення ст. 25 цього ж Закону як в частині заходів впливу на платника так і в частині забезпечення строків сплати нарахованих сум чи строків на оскарження надісланих вимог про сплату боргу.

Тобто, обставини щодо дотримання передбаченого абз. 10 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону десятиденного строку на оскарження вимоги про сплату боргу прямо випливають із предмету доказування в межах цієї справи по суті заявлених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене суд звертає увагу, що норми, які регулюють строки подачі скарг, заяв безсумнівно спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В пункті 31 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

У даному випадку обставини щодо дотримання позивачем визначеного абз. 10 ч. 4 ст. 25 Закону строку на оскарження вимоги про сплати боргу виходять за межі правового дослідження цього питання на стадії відкриття провадження у справі, так як пов`язані із підставами заявленого позову, і їх повна оцінка може мати місце лише за наслідками розгляду справи по суті.

Тому, для забезпечення можливості позивачу представити свою справу в рівних умовах та довести обґрунтованість своєї позиції щодо непоширення на нього положень статті 25 Закону, суд доходить висновку, що на стадії відкриття провадження у справі слід врахувати як поважні причини пропуску строку звернення позивача до суду його власне переконання про застосування в межах спірних правовідносин загального строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Водночас прийняття позовної заяви до розгляду не є перешкодою для дослідження судом, в разі необхідності, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду на інших стадіях судового розгляду.

В іншому, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, інших підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження не має.

Враховуючи викладене доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 123, 171, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачеві строк звернення до суду.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4. Призначити справу до судового розгляду на 07 червня 2019 р. о 09:30 год. в залі судового засідання № 1 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

5. Встановити відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному статтею 162 КАС України та всіх письмових доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6 Встановити позивачу 3 денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному статтею 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 2 денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному статтею 164 КАС України.

8. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

9. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документам.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, лише у випадку її постановлення з порушення правил підсудності.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович