Постанова № 81749328, 15.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Черкаси

справа F699/1059/18

провадження F 22-ц/793/780/19

Категорія: 304090000

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого: Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СС Лоун».

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» - адвоката ОСОБА_2 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року (ухвалене в приміщенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області під головуванням судді Свитки С.Л. 13 березня 2019 року о 16:37) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ «СС Лоун» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 08 жовтня 2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» та нею укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А.

Згідно з п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. Кредитодавець надає Позичальникові фінансову послугу з надання коштів у позику, а саме кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю в сумі 6 000 грн., а Позичальник зобов’язується повернути кредит та проценти за користування кредитом у відповідності до умов Договору в національній валюті в термін до 03.11.2017 року.

Відповідно до п. 2.1.3 плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,33 % в день, річна відсоткова ставка становить 478,8 %.

Згідно п. 2.2. кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 2.1.1. договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми платежу на платіжну картку позичальника).

Сукупна вартість кредиту для позичальника, з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням кредитного договору, складає 135,91 % від суми кредиту 8 154,6 грн. (п.2.3.2.).

Зазначала, що фактично відповідно до умов Договору, видача коштів у кредит позиціонується, як надання кредитних коштів. Уклавши Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, які розміщені на сайті ТОВ «СС ЛОУН», проте їй цей текст не надавався.

Вказує на те, що для отримання кредиту необхідно пройти реєстрацію на сайті, заповнити анкету, погодитись з умовами Договору та Правилами надання кредитів, а також дати згоду на обробку персональних даних, завантажити фото Позичальника, пройти верифікацію банківської карти Позичальника та вибрати бажану суму кредиту і термін кредиту після чого Позичальник отримує СМС повідомлення на номер, де йому надають відповідь про схвалення чи відхилення заявки. Тобто, кредит надається за допомогою електронних пристроїв.

Вважає, що при укладенні вищевказаного Кредитного договору порушені її права як споживача згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист персональних даних» зокрема: їй, як споживачу, не була надана інформація, яка стосується суті наданих відповідачем фінансових послуг, працівники ТОВ «СС ЛОУН» не ознайомили її з умовами кредитування та всіма ризиками.

Тобто, кредитор не надав їй повної, всебічної, об'єктивної та достовірної інформації, про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту.

Також, на її думку, несправедливими є умови Кредитного договору щодо встановлення плати за користування кредитом, яка є фіксованою і становить 1,33 % в день. Поряд з цим згідно з п. 5.3 Договору при порушенні Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, в тому числі у разі прострочення терміну платежу згідно п. 2.1.2. Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню, яка нараховується відповідно до п.п. 4.6 Договору, у розмірі 3 % від простроченої в оплаті суми за кожен день такого прострочення.

Крім того, відповідач не повідомляв позивача про умови та строки обробки її персональних даних.

Вказує на те, що здійснюючи оформлення кредиту через Інтернет за 15 хвилин, не мала можливості об’єктивно оцінити та осмислити умови кредитування, виявити недоліки та оцінити всі можливі ризики та збитки.

Просила суд визнати недійсним Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 08 жовтня 2017 року №118362-А.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року позов задоволено частково.

Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 визнано недійсним в частині нарахування пені, що визначено у п.п. 4.6, 5.3, 5.4 Договору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «СС ЛОУН» в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 є короткостроковим, на нього не поширюється дія ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII, не підтверджено порушення вимоги ч. 2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про захист персональних даних», станом на момент укладення Договору ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» не містила частини другої, що унеможливлює її порушення, умови договору цілі кредиту не визначають, тому слід вважати, що кредит був взятий для особистих потреб.

Разом з тим розмір пені є непропорційно великою сумою компенсації, більше 50 %, чим порушено п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, оскільки наявні підстави для визнання недійсним Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017 року в частині нарахування пені, що визначено у п.п. 4.6., 5.3., 5.4. Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 12 квітня 2019 року, ТОВ «СС ЛОУН» вважаючи, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, просило скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року в частині визнання недійсними п.п. 4.6., 5.3, 5.4. договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08 жовтня 2017 року, що укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно визнав недійсними п.п. 4.6., 5.3, 5.4. Кредитного договору в частині нарахування пені на тій підставі, що вказані пункти Договору порушують п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», а саме щодо встановлення непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції (послуг) у разі невиконання споживачем зобов’язань за договором), оскільки враховуючи вказані законодавчі обмеження відповідачем була нарахована пеня в розмірі 540 грн., що становить лише 9 % від суми кредиту.

Зазначає, що вказаний розмір пені був сплачений позивачем і відповідач незважаючи на подальше невиконання договору, більше не нараховував будь-які суми пені чи іншої компенсації за невиконання умов Кредитного договору.

Крім того, на підприємстві відповідача діє наказ №2106-2 від 21.06.2017, згідно якого відповідач не нараховує пеню в розмірі, що перевищує 50 % від вартості продукції (послуг).

В позовній заяві міститься посилання на п. 5.3 Кредитного договору, як на підставу порушення прав споживача щодо надмірного нарахування пені, разом з тим п. 5.3 Кредитного договору взагалі не досліджувався під час судового розгляду справи.

Суд, на думку скаржника, виніс рішення на підставі доказів, на які позивач не посилався, а ні в позові, а ні в судовому засіданні, тобто з порушенням диспозитивності та змагальності сторін, що призвело до покладення судом в основу оскаржуваного рішення доказів, що не були предметом дослідження в судовому засіданні.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 квітня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено на 15 травня 2019 року на 12:00 год. з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи.

Фактичні обставини справи

08 жовтня 2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А (а.с.8-13, 42-51).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти (кредит) в сумі 6 000 грн. (надалі - кредит) для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, на умовах зворотності, платності, строковості, а Позичальник зобов’язується повернути кредит у визначений цим Договором термін до 03.11.2017 року.

Згідно п.п. 2.1.3 плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,33% в день, річна відсоткова ставка становить 478, 8 %.

Підпунктом 2.2. Кредитного договору визначено, що кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п. 2.1.1. Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми платежу на платіжну картку позичальника).

Сукупна вартість кредиту для позичальника, з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням кредитного договору, складає 135,91% від суми кредиту 8 154,6 грн. (п.п. 2.3.2.).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, який є невід’ємною частиною цього Договору, розміщується в особистому кабінеті та надається Позичальнику Кредитодавцем разом із договором (п.п. 4.2.) (а.с. 52-53).

Згідно п.п. 4.5. у разі продовження строку дії Договору Позичальником – нарахування процентів за Договором після продовження строку здійснюється за фактичну кількість календарних днів, на яку продовжено строк Договору, на суму кредиту, що не сплачена позичальником в термін платежу.

Підпунктом 4.6. передбачено, що у разі неповернення строкової заборгованості за Договором до дня терміну платежу, нарахування процентів за користування кредитом припиняється. З дня, наступного за днем терміну платежу, нараховується пеня в розмірі 3% від суми кредиту, що не сплачена позичальником в термін платежу, за кожний день прострочення.

За п.п. 4.8., 4.8.1., 4.8.2., 4.8.3. при надходженні на поточний рахунок Кредитодавця грошових коштів для виконання зобов’язань Позичальника та/або у разі наявності простроченої заборгованості, Кредитодавець направляє такі грошові кошти на погашення заборгованості в наступній черговості: у першу чергу – сума нарахованої пені; у другу чергу – нараховані проценти за користування кредитом; у третю чергу – сума кредиту.

Відповідно до п.п. 5.3 Договору, у випадку прострочення терміну платежу, вказаного в п.п. 2.1.2 Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Кредитодавцю пеню, яка нараховується відповідно до п.п. 4.6. Договору.

У п.п. 5.4 Договору зазначено, що пеня нараховується протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з першого дня прострочення терміну платежу. При цьому, сумарна кількість днів нарахування пені за Договором не перевищує 60 (шістдесяти) днів включно.

Згідно п.п. 3.4.5. позичальник зобов’язаний визнавати електронні документи, складені Кредитодавцем і Позичальником (заявки, договори, акти та інше) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», як документи, складені в простій письмовій формі відповідно до законодавства України.

Підпунктом 10.5. Кредитного договору визначено, що сторони підтверджують, що даний електронний Договір та всі додатки до нього має таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, вчинені в простій письмовій формі.

Підпунктами 10.7., 10.8. підтверджується, що Позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також Позичальник підтверджує, що під час укладання Договору не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин.

Згідно до п.п. 6.5. зміна умов Договору можлива виключно за згодою сторін та оформляється шляхом підписання сторонами Додаткової угоди до Договору.

Відповідно до розпорядження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.04.2017 року №1127 видано ТОВ «СС ЛОУН» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с.95).

Згідно наказу ТОВ «СС ЛОУН» №0906-1 від 09.06.2017 року затверджені «Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН»; примірний договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту та примірний графік платежів (а.с. 59, 62-88).

Вищевказані Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Пунктом 4 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС ЛОУН» встановлений порядок надання кредиту (а.с.62-80).

Договір про надання кредиту укладається в Особистому кабінеті. Заявник здійснює вхід на Сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету. Заявник підписує договір накладанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно п. 5 Правил шляхом введення одноразового ідентифікатора в спеціально відведене поле в особистому кабінеті.

02 листопада 2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, згідно якої сторони продовжили строк дії Договору до 29.11.2017 (а.с.54).

29 листопада 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, згідно якої сторони продовжили строк дії Договору до 19.12.2017 (а.с.55).

Згідно Додаткової угоди №3 від 19 грудня 2017 року до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, сторони продовжили строк дії Договору до 20.12.2017 (а.с.56).

21 грудня 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017, сторони продовжили строк дії Договору до 28.12.2017 (а.с.57).

30 грудня 2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №5 до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08.10.2017 сторони продовжили строк дії Договору до 02.01.2018 (а.с.58).

У зв’язку з укладанням додаткових угод були складені графіки платежів відповідно до терміну платежу (а.с.54-58).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за спірним Договором № 118362-А від 08 жовтня 2017 року станом на 26 квітня 2018 року складає по тілу кредиту 6 000 грн., проценти 2 154 ,6 грн.(а.с. 101).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині визнання недійсними п.п. 4.6., 5.3, 5.4. Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08 жовтня 2017 року, що укладений між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах з участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, 08 жовтня 2017 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А за допомогою веб-сайту шляхом ідентифікації ОСОБА_1 та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором (п. 1.2) для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю.

Факт укладення спірного Договору саме для отримання позивачем позичкових кошті для особистих потреб сторонами не оскаржується.

Договір укладено до 03 листопада 2017 року, ОСОБА_1 уклала 5 Додаткових угод до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №118362-А від 08 жовтня 2017 року про продовження його строку дії. Таким чином остаточний строк дії Договору, у відповідності до Додаткової угоди № 5 від 30 грудня 2017 року, визначений до 02 січня 2018 року.

Як вбачається із п. 1.2 Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС ЛОУН», затверджених наказом Директора ТОВ «СС ЛОУН» № 0906-1 від 09.06.2017, ці правила розроблені відповідно до вимог ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, затверджених Постановою КМУ від 07.12.2016 №913 та інших нормативно-правових актів щодо регулювання ринків фінансових послуг.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (преамбула цього Закону).

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Аналіз наведених положень спірного Кредитного договору та норм законодавства дає підстави для висновку, що оспорений Кредитний договір був укладений з ОСОБА_1 як зі споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», тобто як із фізичною особою, яка отримала відповідний кредит для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з його підприємницькою діяльністю.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов?язків на шкоду споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п?ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов?язань за договором.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

За правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Встановивши, що підпунктами 4.6, 5.3, 5.4 Кредитного договору встановлена відповідальність за невиконання умов договору у вигляді пені у розмірі 3% від суми кредиту, що не сплачена позичальником в термін платежу, за кожний день прострочення є несправедливими, оскільки такі умови Договору встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п?ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов?язань за спірним Договором, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що суд в основу оскаржуваного рішення поклав докази, що не були предметом дослідження, оскільки в позовній заяві позивач не робив посилання на п. 5.3 Кредитного договору, який не досліджувався в судовому засіданні, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 у своєму позові, зокрема на аркуші справи 4, вказувала на порушення відповідачем п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо нарахування та сплати пені та просила суд визнати недійсним Договір №118362-А від 08 жовтня 2017 року, що включає в себе п.п. 4.6, 5.3, 5.4.

Крім того, представник відповідача у своїй письмовій промові (дебати) від 07 березня 2019 року, на аркушах справи 129-130, наводить свої доводи на спростування твердження позивача щодо порушення п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо нарахування та сплати пені.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 в позовній заяві посилалась на те, що положення оскаржуваного Договору щодо нарахування пені суперечать п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а представник відповідача, зокрема шляхом подачі письмової промови, наводив в суді першої інстанції свої аргументи на спростування тверджень позивача, що досліджувалось в судовому засіданні та відображено з наданням оцінки в оскаржуваному рішенні.

Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності порушень відповідачем п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» ідентичні доводам викладеним у письмовій промові (дебати) від 07 березня 2019 року та вже були досліджені судом першої інстанції, зводяться до того, що пеня, яка була нарахована позивачу у розмірі 540 грн., становить лише 9 % від суми отриманого кредиту.

Проте, розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем, та з якого вбачається, що розмір нарахованої пені не перевищує 50 % вартості послуги, не підтверджують законність закріплення в оспорюваному Договорі такого розміру пені, що є непропорційно великою сумою компенсації за невиконання/прострочення виконання зобов’язань позичальником.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції дотримані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що районним судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і достатніх підстав для його скасування чи зміни не вбачає.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 13 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 травня 2019 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді: В.Г. Бородійчук

ОСОБА_3