Вирок № 81747698, 14.05.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1820/19

Номер провадження 1-кп/629/331/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого – судді: Каращука Т.О., за участю секретаря – Котяй А.Ю., прокурора – Шкребця А.Є., обвинуваченої – ОСОБА_1, потерпілої – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12019220380000327 від 12.03.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Балаклія, Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, вдова, мешкаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В період з жовтня 2017 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 спільно зі своїм сином ОСОБА_3 на підставі усної угоди винаймали будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, отримавши при цьому від останньої ключі від будинку, сараю та літньої кухні, тобто маючи вільний доступ до вказаних приміщень.

10.01.2019 року, близько 12-30 год., ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, вирішила викрасти металеві вироби, а саме залізні рейки з приміщення сараю, який знаходиться на території вищевказаного домоволодіння. Проте, у зв'язку із значною вагою кожної рейки, ОСОБА_1 вирішила звернутися за допомогою до свого сина ОСОБА_3, при цьому запевнивши останнього, що власниця житла ОСОБА_4 дозволила їй продати дані металеві вироби, хоча остання такого дозволу не надавала.

Після чого, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, користуючись допомогою свого сина ОСОБА_3, який не знав про злочинні наміри своєї матері, шляхом вільного доступу з підлоги в приміщенні сараю, розташованого за вищевказаною адресою, таємно викрала 2 рейки з чорного металу вагою 70 кг кожна, вартістю згідно висновку експерта № 6/723СЕ-19 від 21.03.2019 року 399 гривень кожна.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 798 гривень.

Також в період з жовтня 2017 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 спільно зі своїм сином ОСОБА_3 на підставі усної угоди винаймали будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, отримавши при цьому від останньої ключі від будинку, сараю та літньої кухні, тобто маючи вільний доступ до вказаних приміщень.

20.01.2019 року, близько 12-30 год., ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, вирішила викрасти металеві вироби, а саме залізні рейки з приміщення сараю, який знаходиться на території вищевказаного домоволодіння. Проте, у зв'язку із значною вагою кожної рейки, ОСОБА_1 вирішила звернутися за допомогою до свого сина ОСОБА_3, при цьому запевнивши останнього, що власниця житла ОСОБА_4 дозволила їй продати дані металеві вироби, хоча остання такого дозволу не надавала.

Після чого, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, користуючись допомогою свого сина ОСОБА_3, який не знав про злочинні наміри своєї матері, шляхом вільного доступу з підлоги в приміщенні сараю, розташованого за вищевказаною адресою, таємно викрала 2 рейки з чорного металу, вагою 70 кг кожна, вартістю згідно висновку експерта № 6/723СЕ-19 від 21.03.2019 року 382 гривні 90 копійок кожна.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 765 гривень 80 копійок.

Також, в період з жовтня 2017 року по лютий 2019 року ОСОБА_1 спільно зі своїм сином ОСОБА_3 на підставі усної угоди винаймали будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, отримавши при цьому від останньої ключі від будинку, сараю та літньої кухні, тобто маючи вільний доступ до вказаних приміщень.

01.02.2019 року, близько 12-30 год., ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, вирішила викрасти металеві вироби, а саме залізні рейки з приміщення сараю, металеве ліжко з двома бильцями і металевий каркас (без дерев'яних перегородок) саморобних санчат з приміщення будинку, які знаходяться на території даного домоволодіння. Проте у зв'язку із значною вагою вищезазначених металевих виробів, ОСОБА_1 вирішила звернутися за допомогою до свого сина ОСОБА_3, при цьому запевнивши останнього, що власниця житла ОСОБА_4 дозволила їй продати дані металеві вироби, хоча остання такого дозволу не надавала.

Після чого, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, користуючись допомогою свого сина ОСОБА_3, який не знав про злочинні наміри своєї матері, шляхом вільного доступу з підлоги в приміщенні сараю таємно викрала 2 рейки з чорного металу, вагою 70 кг кожна, вартістю згідно висновку експерта № 6/723СЕ-19 від 21.03.2019 року 387 гривень 10 копійок кожна, та з приміщення будинку металеве ліжко з двома бильцями вагою 25 кг вартістю згідно висновку експерта № 6/723СЕ-19 від 21.03.2019 138 гривень 25 копійок і металевий каркас (без дерев'яних перегородок) саморобних санчат з чорного металу вагою 5 кг вартістю згідно висновку експерта № 6/723СЕ-19 від 21.03.2019 27 гривень 65 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 940 гривень 10 копійок.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе визнала та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла злочини при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному нею злочинах.

Враховуючи пояснення обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказівпри цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_1вчинила злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона не судима, з вищою освітою, не працює, вдова, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 11.05.2019 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства – середній.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, сукупності усіх обставин, що їх характеризують, обставин, що пом’якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочинів і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.75, 76 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов’язків, які сприятимуть її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до неї покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченій ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати з проведення судової товарознавчої експертизи №6/723СЕ-19 від 21.03.2019 року у розмірі 715 гривень, які підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати ОСОБА_1 винною:

- за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Балаклія Харківської області, непрацюючої, яка мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6/723СЕ-19 від 21.03.2019 року у розмірі 715 гривень на користь держави (УК Слобідсь/мХар/Слобідськи/24060300, р/р 31116115020005, Казначейство України (ЕАП), код банку 37999680, МФО 899998, код доходів 24060300).

Речові докази по справі: фрагмент залізної рейки №1, довжиною 51 см; фрагмент залізної рейки №2, довжиною 49 см; фрагмент залізної рейки №3, довжиною 47,5 см; фрагмент залізної рейки №4, довжиною 48,5 см; фрагмент залізної рейки №5, довжиною 46 см; фрагмент залізної рейки №6, довжиною 46 см; металеву сітку від ліжка вважати повернутими власнику ОСОБА_2, згідно зберігальної розписки від 14.03.2019 року.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук