Рішення № 81718541, 22.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14600/18

Провадження № 2-о/638/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Омельченко К.О.

при секретарі Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, -

встановив:

07 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, зацікавлена особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, у якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 26.03.2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №52218178 від 08.06.2018 року яка складається з квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 .

Заявниця звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус Шостої Харківської державної нотаріальної контори відмовила у віддачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджували, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою.

Родинний зв'язок між ОСОБА_1 , та її матір'ю - ОСОБА_5 , підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , відповідно до якого в відомостях про матір зазначена « ОСОБА_3 ».

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданим 07.07.1957 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вбачається, що після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ».

Однак незважаючи на викладене ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу з батьком заявниці ОСОБА_6 свій паспорт не змінила та на прізвище « ОСОБА_3 » не перейшла, а залишилась на своєму прізвищі « ОСОБА_3 », таким чином і не просліджується родинні відносини заявниці з матір'ю ОСОБА_3 в подальшому.

Заявниця в судове засідання не з'явилась, надала заяву про слухання справи за її відсутності. Заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Зацікавлена особа в судове засідання не з'явились, надали заяву про розгляд справи без присутності представника нотаріальної контори.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до задоволення заявлених вимог з наступних підстав.

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як вбачається з ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а тому встановлює факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_3 є однією і тією ж собою та являється ОСОБА_1 рідною матір'ю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 293, 315, 318,319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме - що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 26.03.2018 року) та ОСОБА_3 , яка вказана в свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 04.12.1958 року є однією і тією ж особою та являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 рідною матір'ю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя