Вирок № 81711042, 14.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4619/19

Провадження № 1-кп/520/634/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Гольбарта О.М.,

потерпіла ОСОБА_1,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018160480004260 від 02.11.2018 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області Ширяївського району смт. Ширяєве, громадянина України, українця, з середньої освітою, одруженого, має на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого. зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 22.12.2009 року вироком Ширяевського районного суду Одеської області за ст. 309 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки;

- 25.10.2011 року вироком Ізмїльського міського суду Одеського області за ст. 289 ч.1, 286 ч.2, ч.2 ст. 70 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяці, в силу ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 21.05.2015 року звільненого за відбуттям покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 27.10.2018 року, приблизно о 19 годині, обвинувачений ОСОБА_3 керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним автомобілем НОМЕР_1, при достатній видимості, в умовах сухої проїзної частини, по горизонтальній прямій ділянці асфальтобетонного покриття проїзної частини, здійснював рух по вул. Ак. Вільямса в напрямку вул. Ак. Корольова в місті Одеса, зі швидкістю до 40 км/год.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), організованого на проїзній частині вул. Ак. Вільямса міста Одеса та який з’єднує тротуарну зону Ак. Вільямса, обвинувачений ОСОБА_2 був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.

В цей час, по вказаному пішохідному переходу, в темпі кроку рухався пішохід ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину вулиці Ак. Вільямса з ліва на право відносно руху, керованого ОСОБА_2 автомобіля.

При об’єктивній можливості бачити дорожню обстановку, обвинувачений ОСОБА_2, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи не зменшив швидкість, а в разі потреби не зупинився, не надав пішоходу ОСОБА_1 перевагу в русі, маючи технічну можливість уникнути події, допустив порушення вимог пунктів 1.4, 1.5, підпункт «б» п. 2.3, п. 18.1 «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), якими передбачено:

п. 1.4 кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

«б») бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 18.1 водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок своїх дій, обвинувачений ОСОБА_2, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка здійснювала рух по нерегульованому пішохідному переходу в темпі спокійного кроку, з ліва на право, за ходом руху керованого ОСОБА_2 автомобілю. В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_1 спричиненні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: розрив акроміально-ключичного зчленування справа, закритий осколковий перелом правої сідничної кістки з задовільним стоянням уламків.

Порушення вимог п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 27.10.2018 року приблизно о 19:00 години він керуючи автомобілем «ВАЗ 2101» їхав по вулиці Ак.Вільямса в місті Одесі, та на пішохідному переході допустив наїзд на потерпілу, внаслідок чого їй були спричиненні тілесні ушкодження. У скоєному кається, просить його суворо не карати.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона 27.10.2018 року перетинала проїзну частину вулиці Ак.Вільямса в місці Одесі по пішохідному переходу і на неї наїхав автомобіль за кермом якого був обвинувачений ОСОБА_2 Потерпіла звернулася до суду з проханням суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_2

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України при дослідженні доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілою. та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності їх позицій, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої, та матеріалів характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2. згідно ст. 67 КК України, судом не визнано.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов’язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який позитивно характеризується, має на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, відсутність матеріальних вимог у потерпілої до нього, думку потерпілої про не призначення суворого покарання обвинуваченому, раніше судимий, враховуючи вищезазначені обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає доцільним і можливим застосувати до нього дію ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Також, суд приймає до уваги, що протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_2 призвели до спричиненню середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, суд вважає за необхідне позбавити його права керувати транспортним засобом.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у відповідності до ст. 124 КПК України на залучення експертів, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов’язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення судової експертизи № 1305 А від 19.12.2018 року у розмірі 5005 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави за проведення судової експертизи № 19-444 у розмірі 2 145 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.11.2018 року з автомобіля НОМЕР_2 номер шасі НОМЕР_3.

Речовий доказ – автомобіль НОМЕР_2 – повернути за належністю власнику.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.