Рішення № 81711037, 14.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2090/19

Провадження № 2/520/2488/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Калашнікової О.І.

при секретарі Шеховцевій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» у лютому місяці 2019 року звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 19.03.2015 року у сумі 11374,96 грн, стверджуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконував не в повному обсязі і не своєчасно, тому і утворилась заборгованість по пені і штрафах на загальну суму 11374 грн 96 коп. Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито провадження по справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. До судового засідання представник Банку не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності і зазначив, що не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи за відсутності відповідача.

Відповідач до суду не з'явивя, сповіщався судом про час і місце розгляду справи у відповідності до вимог закону за місцем реєстрації.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

19.03.2015 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (нині Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк») і ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки «Універсальна», шляхом підписання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою складає між сторонами кредитний договір. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі, зазначеному в Тарифах. У позові Банк посилається на своє право збільшити розмір кредитного ліміту, але не зазначає коли і до яких розмірів було (якщо було) збільшено відповідачу кредитний ліміт.

Банк доводить, що в порушення умов договору ОСОБА_1 неодноразово допускав непогашення сум простроченого кредиту, у зв'язку з чим, Банк нарахував ОСОБА_1 пеню в розмірі 10357,10 грн, та застосував штрафні санкції - в розмірі 500 грн фіксована частина штрафу і в сумі 517,86 грн - процентна складова, і вимагає ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача на користь банку суму пені і суми штрафів, що в загальній сумі складає 11374,96 грн.

Суд дослідив надані сторонами докази, наведені доводи і дійшов висновку, що позов Банку підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановив, що відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку та підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета- заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає договір кредиту.

Згідно пункту 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. правил кредитування зазначеного кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф.

Відповідно до ст.526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦКУ передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Положення ст..625 ЦКУ зобов'язують боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором. Стаття 629 ЦКУ визначає, що договір є обов'язковим для виконання.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст.634 ЦКУ, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови кредитного договору передбачають, що власник кредитної карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих відсотків і комісії.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 «Правил користування платіжною карткою» Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку зокрема з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань. Згідно п. 2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню.

Стягнення ж штрафу носить разовий характер у разі порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутися до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку - пеня.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2203цс15.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У даному випадку зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором утворилась заборгованість по пені, яка значно перевищує заборгованість по основному боргу.

Враховуючи викладене, керуючись засадами розумності та справедливості, суд приходить до висновку про наявність передбачених частиною 3 статті 551 ЦК України підстав для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, до 500 грн, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту в розмірі 493 грн 57 коп (а.с. 8).

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача до відповідача частково обґрунтована, оскільки останній не виконав умов укладеного з ним договору і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 500 грн - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 517 грн. 86 коп., що зазначені у розрахунку як складова заборгованості, не ґрунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З ОСОБА_1 на користь банку підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 84,47 грн.. Тобто, 11374,96 грн. : 500 = 22,74 (заявлена позивачем сума заборгованості : задоволену судом суму заборгованості = коефіцієнт розрахунку судового збору), 1921 грн. (судовий збір) : 22,74 = 84,47 грн. (сума судового збору, який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду поділена на коефіцієнт розрахунку в межах задоволеної судом суми заборгованості = судовий збір пропорційно до задоволеної судом суми заборгованості).

Керуючись ст.ст.258,263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» , код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 19.03.2015 року в сумі 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» , код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в сумі 84,47 грн.

В іншій частині позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата складання повного тексту судового рішення - 14.05.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.