Ухвала суду № 81710949, 14.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10159/19

Провадження № 1-кс/520/5497/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Шамоти М.В., захисника ОСОБА_1, особи, відносно якої розглядається клопотання – ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання в.о. керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно:

ОСОБА_2 Абдухафіза Азізовіча (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, таджика, громадянина ОСОБА_5 Узбекистан, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, у провадженні компетентних органів ОСОБА_5 Узбекистан перебуває кримінальна справа № 20/12-3061 за обвинуваченням ОСОБА_2 Абдухафіза Азізовіч (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH), ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 244-2 КК ОСОБА_5 Узбекистан (участь в релігійних екстремістських, сепаратистських або інших заборонених організаціях).

Ухвалою суду у кримінальних справах Яккасарайського району міста Ташкент від 22.07.2012 стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Громадянин ОСОБА_5 Узбекистан ОСОБА_2 Абдухафіз Азізовіч (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH) 23.05.2017 затриманий працівниками Служби безпеки України, про що складено протокол.

До Генеральної прокуратури України надійшов запит компетентних органів ОСОБА_5 Узбекистан про видачу ОСОБА_2 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину.

Згідно із запитом розшукуваний є громадянином ОСОБА_5 Узбекистан.

Проведення екстрадиційної перевірки в порядку ст. 587 КПК України доручено Одеській місцевій прокуратурі № 1.

Згідно відповіді Міністерства закордонних справ України організація «Исламское движение восточного Туркестана» («Исламская партия Туркестана») внесена до санкційного списку Комітету 1267/1989/2253 Рада Безпеки ООН щодо ІДІЛ (ДАІШ) та Аль-Каїди 11 вересня 2001 року як організація, пов’язана з Аль-Каїдою та ІДІЛ (ДАІШ) під номером QDe.010, відповідно до критеріїв, що містяться у п. п. 3-5 революції РБ ООН 2253 (2015).

Таким чином, інкриміновані дії за законодавством України відповідають ч. 1 ст. 258-3 КК України і є екстрадиційними, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 1 року, строки притягнення до кримінальної відповідальності не закінчилися.

Згідно відповіді ДМС України з 18.05.2017 громадянин ОСОБА_5 Узбекистан ОСОБА_2 Абдухафіз Азізовіч (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH), ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та був документований довідкою про звернення за захистом в Україні № 007422 терміном дії до 18.11.2017.

За результатами розгляду заяви ДМС України 17.11.2017 прийнято рішення № 444-17, яким ОСОБА_2 відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Рішення ДМС України оскаржено захисником ОСОБА_2 до окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/17937/17). За результатами розгляду 30.07.2018 судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018.

Таким чином, за результатам проведеної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_2, не встановлено, про що прокуратурою Чернігівської області складено 22.10.2018 відповідний висновок.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.04.2019 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: м. Одеса, пр. Небесної Сотні, 51/76, строком до 10.05.2019 року.

Крім того, встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа № 4201/6636/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 27.11.2018 № 227 про відмову у прийнятті заяви позивача про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Станом на 10.05.2019 громадянин ОСОБА_5 Узбекистан ОСОБА_2 Абдухафіз Азізовіч (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH), ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та документований довідкою про звернення за захистом в Україні № 009597 терміном дії з 15.01.2019 до 15.04.2019, який в подальшому продовжено строком до 08.07.2019 року, а також, останнього з 18.02.2019 року зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Враховуючи, що питання про видачу ОСОБА_2 на запит компетентних органів ОСОБА_5 Узбекистан на даний час не вирішено, в.о. керівника Одеської місцевої прокуратури №1 звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити. На запитання слідчого судді в частині того, в чому полягає необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу, з огляду на те, що відносно останнього завжди то обираються, то продовжуються запобіжні заходи, при цьому будь-яких дій по екстрадиції не здійснюється, прокурор відповів, що йому не відомо.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, пославшись на ч. 5 ст. 176 КК України, згідно якої відносно ОСОБА_2 не може бути застосовано запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання. Крім того, вказала на наявність відносно ОСОБА_2 рішення Європейського суду з прав людини, згідно якого останнього не може бути повернуто до Узбекистану. Також зазначила, що протягом всього строку дії запобіжних заходів відносно ОСОБА_2, останній покладених на нього обов’язків не порушував. З огляду на викладене, в цілях не порушення прав ОСОБА_2, в задоволенні клопотання просила відмовити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 584 КПК України, після надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи за дорученням або зверненням центрального органу України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).

Відповідно до ч. 2 ст. 585 КПК України, при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов’язково враховує: відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; вік та стан здоров’я особи, видача якої запитується; міцність соціальних зв’язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Як вбачається з долученого до матеріалів клопотання висновку за наслідками екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі ОСОБА_2 (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH)до ОСОБА_5 Узбекистан від 22.10.2018 року, враховуючи дванадцятимісячний строк тримання ОСОБА_2 під вартою та неможливість прийняття рішення за наслідками екстрадиційної перевірки, ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.05.2018 року відносно останнього змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 51/76, з використанням електронного засобу контролю строком на 2 місяці.

В подальшому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту неодноразово продовжувався. Зокрема, 11.04.2019 року строк тримання ОСОБА_2 під домашнім арештом було продовжено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до 10.05.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.05.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання керівника Одеської місцевої прокуратури №1 про продовження відносно ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя враховує, що протягом всього строку дії відносно ОСОБА_2 раніше обраних запобіжних заходів, останній в повній мірі виконував покладені на нього процесуальні обов’язки та жодного разу не їх не порушував. Більше того, в судове засідання з розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, останній за першим викликом слідчого судді з’явився, при цьому з 08.05.2019 року й по 14.05.2019 року відносно останнього не діяв жодний запобіжний захід.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, слідчий суддя враховує, що Європейським судом з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Росії» було встановлено, що видача ОСОБА_2 (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH) в Узбекистан становитиме порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, слідчий суддя враховує, що процедура екстрадиції відносно ОСОБА_2 (XOLMURODOV ABDUXAFIZ AZIZOVICH) триває понад два роки, та бере до уваги рішення ЄСПЛ у справі «Мокаллал проти України та «Молочко проти України», згідно якого протягом усього строку тримання під вартою органи влади повинні демонструвати намір видати заявників та відсутність для остаточної екстрадиції юридичних та фактичних перешкод.

Більше того, з матеріалів клопотання вбачається, що на теперішній час ОСОБА_2 перебуває в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та документований довідкою про звернення за захистом в Україні №009597, термін дії якої був продовжений до 08.07.2019 року.

В цілому, слідчий суддя зазначає на неточності в поданому клопотанні та не відповідності викладених у клопотанні обставин долученим до клопотання матеріалам, оскільки згідно клопотання вбачається, що проведення екстрадиційної перевірки в порядку ст. 587 КПК України доручено Одеській місцевій прокуратурі № 1, в той час як згідно вимог вказаної статті, екстрадиційна перевірка проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною регіональною прокуратурою.

Крім того, звертаючись з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, до клопотання не долучено запиту відповідного компетентного органу іноземної держави та всіх наявних матеріалів екстрадиційної перевірки.

В цілому, слідчий суддя враховує, що прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити, в чому полягає необхідність застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, з огляду на ті обставини, що запобіжні заходи відносно ОСОБА_2 то обираються, то продовжуються, при цьому будь-яких дій по екстрадиції не здійснюється.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що правових підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не має, а тому в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 179, 584, 585 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання в.о. керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.