Ухвала суду № 81710553, 13.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9524/19

Провадження № 1-кс/520/5533/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Мінаєва М.М., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000560 від 02.08.2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 03.12.2009 та ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_2 при невстановлених обставинах у невстановлений досудовим розслідуванням час виник умисел, направлений на організацію вербування та переміщення людини, вчиненого з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб.

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_2, у невстановлений день, час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у квітні 2019 року, вступив у попередню змову з ОСОБА_5, направлену на здійснення вербування та переміщення кількох осіб з метою їх подальшої сексуальної експлуатації за грошову винагороду на території Ізраїлю.

Зокрема, ОСОБА_6, працюючи таксистом на автомобілі НОМЕР_1, маючи змогу спілкуватися з пасажирами на вільні теми, володіючи психологічними якостями, згідно відведеної йому ролі, мав підшукувати осіб жіночої статті, які знаходилися в пошуках роботи, в подальшому здійснювати їх вербування для виїзду за кордон.

Згідно відведеної ролі, ОСОБА_2 повинен забезпечити переміщення завербованих осіб до Ізраїлю для їх подальшої сексуальної експлуатації невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою отримання наживи.

Так, з метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_5 в квітні-травні 2019 року, діючи за вказівкою ОСОБА_2, перебуваючи на території

м. Одеси, маючи умисел на здійснення вербування кількох осіб з метою подальшого їх переміщення за межі України для сексуальної експлуатації за грошову винагороду, з корисливих мотивів, підшукав раніше незнайомих йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8, після чого здійснив їх вербування при наступних обставинах.

Так, 04.04.2019, ОСОБА_5, працюючи таксистом на автомобілі НОМЕР_1 та знаходячись неподалік будинку Меблів, який розташований на площі Дерев’янко в м. Одесі (більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), прийняв замовлення від ОСОБА_7

В процесі поїздки, ОСОБА_5, довідавшись, що ОСОБА_7 внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, будучи не заміжньою, яка має на утриманні малолітню дитину та матір, яка є інвалідом другої групи, розпочав вчиняти щодо останньої дії, направлені на її вербування та схиляв ОСОБА_7 до роботи повією на території Ізраїлю.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_2 та передав свій мобільний телефон ОСОБА_7 для роз’яснення більш детальних умов праці за кордоном.

Під час телефонної розмови ОСОБА_2 дізнався від ОСОБА_7 про її скрутне матеріальне становище, відсутність роботи, постійного джерела доходів, що остання має на утриманні малолітню дитину та матір, яка є інвалідом другої групи та наполягав на зустрічі зі ОСОБА_7 наступного дня, для більш детального роз’яснення умов роботи за кордоном, розповівши, що він незалежно від місця свого знаходження, контролює роботу дівчат за кордоном, які надають сексуальні послуги особам чоловічої статі, адже він є їх оператором.

В подальшому, 05.04.2019 о 20:00 годині на неподалік будинку Меблів, який розташований на площі Дерев’янка в м. Одесі та 24.04.2019 о 17:00 годині у приміщенні піцерії, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Єфімова, 49, ОСОБА_2О зустрівся з ОСОБА_7, де під час розмови повідомив останній, що її робота полягає в наданні сексуальних послуг особам чоловічої статі, жити вона буде в трьохкімнатній квартирі у Ізраїлі з іншими дівчатами, графік роботи починається з 9 годин ранку, заробітна плата залежить від виду надання сексуальних послуг, мінімальна заробітна плата 3 тисячі доларів США в місяць, при цьому проінструктував, що необхідно ретельно слідкувати за своїм зовнішнім виглядом, та приділяти належну увагу клієнту, перебування в Ізраїлі протягом трьох місяців, запевнивши та неодноразово акцентуючи увагу на те, що пропозиція досить вигідна.

Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що всі витрати, пов’язані виїздом до Ізраїлю, він оплатить, однак ОСОБА_7 повинна повернути їх або відробити, поставивши тим самим потерпілу в залежне від нього матеріальне положення.

Крім того, 03.05.2019, ОСОБА_5, працюючи таксистом на автомобілі НОМЕР_1, прийняв замовлення від ОСОБА_8

Так, в процесі поїздки ОСОБА_5, довідавшись, що ОСОБА_8 внаслідок збігу тяжких сімейних та матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, наявності на утриманні двох малолітніх дітей, виховуючи дітей одна, знаходячись в конфліктній ситуації з батьками та не спілкуючись з ними, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях став пропонувати роботу повії на території Ізраїлю.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8, що робота полягає в наданні сексуальних послуг особам чоловічої статі на території Ізраїлю, заробітна плата залежить від виду надання сексуальних послуг, мінімальна заробітна плата 3 тисячі доларів США в місяць, при цьому повідомив, що дівчата, які там працюють, дуже задоволені заробітком.

В подальшому, 06.05.2019 ОСОБА_5, приблизно о 17 годині зустрівся з ОСОБА_8 на вул. Балківській в м. Одесі (більш точна адреса в ході досудового слідства не встановлена), після чого повідомив, що їм необхідно зустрітися з ОСОБА_2 для більш детального обговорення умов роботи, та разом з ОСОБА_8 поїхав на своєму автомобілі НОМЕР_1 до парку «Горького», який розташований по вул. Космонавтів в м. Одесі.

Приїхавши в зазначене місце, до автомобілю ОСОБА_5 підсів ОСОБА_2, який дізнавшись від ОСОБА_8, щодо її скрутного становища, наявності на утриманні двох малолітніх дітей, в присутності ОСОБА_5 повідомив їй, що запропонована робота полягає в наданні сексуальних послуг особам чоловічої статі на території Ізраїлю, жити вона буде в орендованій квартирі з іншими дівчатами, оплату за яку в послідуючому їй необхідно буде платити 50 %, іншу частину будуть оплачувати роботодавці, мінімальна заробітна плата 3 тисячі доларів США в місяць, а також вона буде залежати він виду сексуальних послуг, які надаватимуться.

Також, ОСОБА_2 повідомив, що всі витрати, пов’язані виїздом до Ізраїлю, він оплатить, однак ОСОБА_8 повинна повернути їх або відробити, поставивши тим самим потерпілу в залежне від нього матеріальне положення.

Продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи умисел, направлений на переміщення ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у невстановлений час 10.05.2019 ОСОБА_2 приїхав на міжнародний автовокзал «Одеса», де придбав квитки на автобус рейсом «Одеса-Покровськ», повідомивши при цьому потерпілих, що він супроводжуватиме їх до м. Мелітополь Запорізької області, де по приїзду переправить їх на автомобілі таксі до пункту пропуску, який розташований між Херсонською областю та АР Крим, де після перетину державного кордону України їх повинні зустріти невстановлені слідством особи, які в подальшому організують їх транспортування до Ізраїлю на роботу.

У подальшому, 10.05.2019 о 14:40 годині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сів у автобус вказаним рейсом та попрямував за пунктом призначення, де 11.05.2019 ОСОБА_2 о 01:15 годині на автостанції м. Мелітополь Запорізької області при спробі переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на таксі, затримано працівниками поліції.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідка ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продовження вчинення кримінальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджання викриттю інших осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засідання вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив врахувати, що його підзахисний в повній мірі визнає свою вину, розкаюється, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Крім того, стороною обвинувачення не доведено перебування потерпілих в уразливому стані, зокрема їхнього скрутного матеріального становища. З огляду на викладене, просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та надати можливість ОСОБА_2 утримувати власну сім’ю, застосувавши відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби.

Підозрюваний в судовому засіданні з пред’явленою підозрою погодився, у скоєному розкаявся, в частині міри запобіжного заходу заперечував, просив застосувати запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 11.05.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вербування та переміщення людини, вчинене з метою експлуатації, з використанням уразливого стану особи, щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України в повній мірі підтверджується протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 11.04.2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 06.05.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.05.2019 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 11.05.2019 року та іншими матеріалами, долученими до клопотання.

Слідчий суддя враховує, що згідно п. 48-719 рішення ЄСПЛ у справі «Cebotari v. Moldova», для ухвалення рішення про арешт особи на підставі обґрунтованої підозри, згідно з пунктом 1 (с) статті 5 Конвенції, на момент взяття особи під варту або під час її затримання необов’язково мати достатні докази винності цієї особи. Так само не є обов’язковим, щоб затриманій особі було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Проте вимога щодо підозри повинна мати обґрунтовані підстави, що становить суттєве частину механізму захисту від свавільного арешту або затримання.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зухвалість такого кримінального правопорушення та ступінь суспільної небезпеки, враховуючи, що основним та безпосереднім об’єктом такого кримінального правопорушення є воля та гідність людини, в даному випадку як мінімум двох людей, анкетні та контактні дані яких відомі підозрюваному, як і анкетні дані свідка, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також свідка ОСОБА_9 в рамках даного кримінального провадження, з метою зміни їхніх показань, з метою подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, беручи до уваги кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, а саме ймовірне вчинення кримінального правопорушення щодо кількох осіб, з використанням уразливого стану потерпілих, з метою їх подальшої експлуатації, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та наявні ризики, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно абзацу 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, обґрунтованість підозри у вчиненні останнім особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, враховуючи також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, у випадку її внесення.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018160000000560 від 02.08.2018 року відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576 300 (п’ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.

ОСОБА_8’яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 09.07.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 09.07.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.