Ухвала суду № 81706798, 14.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа F 569/815/19

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 травня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Гордійчук І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

15.01.2019 року до Рівненського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом про захист прав споживачів .

Ухвалою суду від 14.05.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Євро Пауер», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору ГУ Держпродспоживслужби у Рівненській області, про захист прав споживачів

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2019 року, судді Гордійчук І.О. передано на розгляд заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «ЄВРО ПАУЕР» на АЗС по вулиці Костромській 42 м.Рівне реалізовувати автомобільне пальне без зазначеного строку придатності, в якому повинна бути обовFязково зазначена дата виготовлення до часу приведення документів на реалізацію пального у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «ЄВРО ПАУЕР» всупереч вимогам ч.3 ст.7 ЗУ «Про захист прав споживачів» здійснює реалізацію автомобільного палива на АЗС по вул.Костромська, 42 без встановленого строку придатності з зазначеною датою виготовлення. Зазначає, що не забезпечення позову може мати наслідком можливе заподіяння шкоди життю, здоровFю та майну споживачів, так як паливо без зазначеного строку придатності з датою виготовлення може вибухнути, самозайнятися.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до предFявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи, що розгляд заяви відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предFявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями ч.1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Як убачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України F 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України F 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом заборони реалізації автомобільного палива не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Припущення про можливе заподіяння шкоди життю, здоровFю та майну споживачів, не є достатньо обґрунтованим, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

Таким чином, відсутні факти, які б вказували на існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.153, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до пп. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону F 2147 F VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом пFятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О. Гордійчук