Ухвала суду № 81702068, 13.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.05.2019

Справа F 320/3362/19

Провадження F 1-кс/320/2247/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого F слідчого судді Юрлагіної Т.В.,

при секретарі F Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу голови правління ПАТ «Мелітопольгаз» ОСОБА_1 на постанову слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження F 12019080140000253 від 28.02.2019 року,-

за участю представника ПАТ «Мелітопольгаз» F ОСОБА_3

слідчого F Шостака С.О.,

ВСТАНОВИВ :

Голова правління ПАТ «Мелітопольгаз» ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження F 12019080140000253 від 24.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Скарга обґрунтована тим, що 24 січня 2019 року заявник звернувся до Мелітопольського ВП ГУНП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, крадіжки майна, яке належить підприємству, а саме: 11.01.2019 року під час технічного огляду стану газового обладнання 08 листопада 2017 року, працівниками ПАТ «Мелітопольгаз» виявлено, що за адресою Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Приміська, невстановлена особа, шляхом вільного доступу, таємно викрала шість секцій металевої огорожі, чим спричинила збиток підприємству.

Дані відомості були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення за, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, F12019080140000253 та розпочато досудове розслідування.

Заявник вказує, що 18 квітня 2019 року ними було отримано оскаржувану постанову, вважає, що слідчим не проведено досудове розслідування, не перевірені обставини справи, постанова винесена слідчим із чисельними порушеннями КПК України. З постанови вбачається, що слідство не встановило суму спричиненої шкоди, однак під час подання заяви про злочин було надано довідку про вартість викраденого майна, дані відомості в постанові не відображено. Вважає, що слідчий формально віднісся до даного провадження, що також підтверджується тим, що в резолютивній частині постанови вказано як на підставу закриття кримінального провадження відсутність складу злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Заявник вважає, що вказані обставини свідчать, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню проведено не в повному обсязі, не обFєктивно, упереджено та з чисельними порушеннями прав потерпілої сторони. Тому просить суд скасувати вказану постанову та направити матеріали провадження для продовження досудового розслідування.

В судовому засіданні представник ПАТ «Мелітопольгаз» F ОСОБА_3 підтримала доводи викладені в скарзі, також додала, що по провадженню не було допитано потерпілих, постанова не містить розміру спричиненого збитку, хоча дані відомості відображено в заяві про скоєне кримінальне правопорушення, а також дані відомості містить витяг з ЄРДР. Незрозуміло з яких даних виходив слідчий зазначаючи в мотивувальній частині постанови про малозначність скоєного посилаючись на положення ст. 11 КПК України, та в подальшому в резолютивній частині постанови взагалі дійшов висновку про відсутність складу злочину при наявності відомостей про обставини крадіжки майна належного ПАТ «Мелітопольгаз» в розмірі 5860,44 грн. Наполягала на задоволенні скарги.

Слідчий у судовому засіданні погодився з доводами скарги зазначив, що під час завершення досудового слідства ним не було встановлено розмір шкоди спричиненої підприємству, довідки не отримав, оскільки надавав доручення усно оперативним працівникам, підтвердити відсутність спричиненої шкоди не може, докази цього відсутні, матеріали кримінального провадження F 12019080140000253, які надані суду для огляду не прошиті та не пронумеровані, оскільки він поспішав.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши пояснення представника заявника, слідчого, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження F 12019080140000253 від 24.01.2019 року, надані до дня розгляду скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

П.2. ч.1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти відображення в його мотивуванні, постанова слідчого про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110 КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24 січня 2019 року Мелітопольським ВП ГУНП в Запорізькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження F 12019080140000253 за заявою Голови правління ПАТ «Мелітопольгаз» ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відповідно до якої 11.01.2019 року під час технічного огляду стану газового обладнання 08 листопада 2017 року, працівниками ПАТ «Мелітопольгаз» виявлено, що за адресою Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Приміська, невстановлена особа, шляхом вільного доступу, таємно викрала шість секцій металевої огорожі, чим спричинила збиток підприємству на суму 5860,44 грн.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження F 12019080140000253 за ч. 1 ст. 185 КК України, у провадженні слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 перебувало кримінальне провадження, за наслідками розслідування якого 28.02.2019 року слідчий прийняв постанову про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Закриваючи провадження, слідчий виходив з того, що враховуючи обставини за яких у потерпілого зникло майно, та те що дане правопорушення вчинив її брат, є вірогідність того що вона здійснила наклеп на свого родича через родинні суперечки, то відсутній склад злочину передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

Однак з таким висновком слідчого, погодитися не можна, в той час як доводи, на які посилається представник потерпілого заслуговують на увагу.

Так, частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, та чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у його вчиненні.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування F має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини F або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «ОСОБА_4 проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява F 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява F 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява F 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «ОСОБА_2 проти Туреччини, заява F 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява F 42310/04, параграф 150).

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява F 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» F 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

В даному випадку постанова про закриття кримінального провадження, не містить необхідних відомостей, її зміст суперечливий, слідчим не допитано представника потерпілого, не враховано наявність відомостей про розмір спричиненої шкоди, не проаналізовано відомості отримані в ході огляду місця події в частині відсутності сітки її розміру, не витребувано відомості про вартість або встановлення вартості викраденого, шляхом призначення товарознавчого експертного дослідження.

Відтак, слідчому необхідно всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження; встановити, перевірити, належно оцінити усі зібрані докази у сукупності та прийняти рішення з підстав, передбачених законом.

Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

У постанові про закриття кримінального провадження слід вказати, яку саме з підстав і чому застосовано в цьому випадку. Повнота й чіткість мотивування мають результатом те, що всі рішення, викладені в резолютивній частині постанови про закриття провадження, логічно випливають із її мотивувальної частини. Важливою властивістю постанови про закриття кримінального провадження є логічність F послідовність, відсутність суперечностей.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження, наведене в оскаржуваній постанові, не можна вважати достатньо переконливим.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

У звFязку з викладеним, оскаржувана постанова від 28.02.2019 року підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження F поверненню для продовження досудового розслідування, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки та виконати слідчі дії, направлені на встановлення обставин події.

Керуючись ст. ст. 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу голови правління ПАТ «Мелітопольгаз» ОСОБА_1 на постанову слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження F 12019080140000253 від 28.02.2019 року - задовольнити.

Постанову слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження F 12019080140000253 від 28.02.2019 року - скасувати.

Матеріали кримінального провадження F 12019080140000253 направити до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області для подальшого проведення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : Т.В. Юрлагіна