Ухвала суду № 81700694, 08.05.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа F 309/922/18

Провадження F 1-кп/307/274/19

УХВАЛА

08 травня 2019 року

м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., з участю прокурора Дорошевич-Джумурат Н.Й., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_5 районної лікарні ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_2 про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 F ОСОБА_2 в судовому засіданні заявила клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи. В клопотанні зазначила, що на досудовому слідстві у справі було призначено і проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_7 З висновками вказаної експертизи F70 від 12.09.2017 року сторона захисту не погоджується. Вказана експертиза є неясною, необFєктивною та неповною з наступних причин. По-перше, висновки експертів грунтуються на припущеннях та суперечать самі собі. Зокрема, висновки про те, що при ретельному спостереженні медперсоналом за породіллею, обстеженні її після пологів, лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 міг би у більш ранній період діагностувати ушкодження матки у ОСОБА_7 жодних нормативних грунтувань не містять. Натомість, у підсумках експертизи зазначено, що причиною розриву матки у роділлі ОСОБА_7 могли стати четверті швидкі пологи, у процесі яких відбувся гістопатичний мобільний розрив матки. Це може бути підтверджено анамнезом - наявністю кількох вагітностей у жінки, а також тим, що розрив матки був неповним, атиповим, припинення родової діяльності, зі збереженням життя плоду. Окрім того, зазначено, що зміни у клінічних аналізах крові не можуть бути виявлені одразу, зниження показників виявляється з часом, однак вони не являються патагномічними для встановлення діагнозу ушкодження матки. Таким чином, експерти самі встановлюють, що розрив матки у породіллі атиповим. Атиповість випадку й зумовила запізніле проведення діагностично-лікувальних втручань, оскільки, як і зазначено у висновку експертів, атиповість перебігу апатичного розриву матки полягає власне у відсутності чітких симптомів. Окрім цього, був неповний розрив з поступовим формуванням масивної позаочеревинної гематоми між листками широкої вFязки матки. Це все вплинуло на запізнілу появу симптомів геморагічного шоку, що обFєктивно утруднило своєчасну діагностику неповного розриву матки і призвело до значної крововтрати і до виникнення не зворотних змін зі сторони інших органів та систем. Окрім того, причинний звFязок між діями ОСОБА_8 та смертю породіллі не встановлено. По-друге, висновки експертів є необгрунтованими та незаконними. Так, висновки експертів базуються на тому, що у ситуації, що склалася, лікар ОСОБА_1 повинен був дотримуватися положень Наказу F582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічічнихз протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги». Експертами не взято до уваги що вищезгаданий Наказ F582 від 15.12.2003 року «Про затвердження клінічних протоколів з акушерства та гінекологічної допомоги» втратив чинність. Відповідно до ст. 86 КПК допустимим визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Таким чином, усі висновки експертів, вчинені за результатами аналізу та посиланнями на вищезгаданий Наказ не можуть бути визнані належними та допустимими доказами у справі. По-третє, висновки експертів є неточними. Зокрема, п.8. підсумкової частини висновку встановлено, що причиною смерті ОСОБА_7 стала тяжка крововтрата з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі судин в місцях розривів піхви та нижнього сигменту матки, що виникли у пологах. Також, з даних висновків проведених по даній справі експертиз, видно, що втрата крові породіллею становила обFєм 3 500 мл. Однак, незрозумілим є, на підставі яких даних вказаний обFєм втрати крові встановлений. Окрім того, п.15 висновку F70 містить інформацію про наявність справа по ребру матки міжвFязкової позаочеревинної гематоми великих розмірів: 20x16x16 см. Гематома - це посттравматичне скупчення крові всередині людського тіла, що виникло в результаті розриву судин. Провівши розрахунки стає очевидним, що скупчення крові у гематомі таких розмірів (20x16x16 см) є обFєм 5 120 мл., а не 3 500 мл, як це вказано у висновках експертів. Окрім того, не встановлено, на скільки швидко (протягом якого періоду часу) у даному випадку формувалася позачеревинна гематома, зважаючи на характер розриву матки, та на якому етапі формування гематоми могли зFявитися перші клінічні ознаки масивної внутрішньої кровотечі. Як видно з матеріалів проведеної експертизи, о 16.50 год., коли стан породіллі різко погіршився, лікарем ОСОБА_1 було викликано ургентну бригаду лікарів-гінекологів. І лише о 17.50 год. породілля була доставлена в операційну. Оскільки, причиною смерті ОСОБА_7 стала тяжка крововтрата, то визначення обFєму втраченої крові, встановлення часу появи та причини розриву матки є принциповими для встановлення обFєктивної істини у даній справі. А невідповідність даних, зазначених у висновках, даним, отриманим в результаті проведення простих математичних розрахунків свідчить про грубі помилки, допущені експертами під час проведення експертиз. По-четверте, висновки експертів є неясними. Як уже зазначалося вище, причиною смерті ОСОБА_7 стала тяжка крововтрата з розвитком гіповолемічного шоку внаслідок внутрішньої кровотечі судин в місцях розривів піхви та нижнього сигменту матки, що виникли у пологах. Однак, проаналізувавши вказані висновки експертів, стає зрозумілим, що жодних даних про час появи розриву матки немає. Також не встановлені і чіткі причини розриву матки. Також неясними є наступні твердження, викладені у висновку F70 (п. 15): 0 17.35. було проведено конселярний огляд у ВДІТ. Під час огляду встановлено, що родові шляхи повторно оглянуті в дзеркалах. Розриву шийки матки та піхви не виявлено. Натомість, у Висновку тимчасової комісії за наслідками службового розстеження факту смерті в Хустській РЛ породіллі ОСОБА_7, від 10.07.2017 р., а також Протоколі засідання постійно діючої комісії департаменту охорони здоровFя від 28.08.17 р., які лягли в основу висновку СМЕ F70 зазначено, що геморагічний шок стався внаслідок масивної акушерської крововтрати на тлі розриву піхви, шийки матки і тіла матки. По-пFяте, згідно даних, які містить висновок експерта F70, в ході оперативного втручання ОСОБА_7 було проведено екстирпацію матки з правими додаткам: трубою. Екстирпація матки - це видалення матки (тіла і шийки). У відповідності до Наказу МОЗ F205 від 24.03.2014 року, у випадках розвитку МАК стійких до консервативних та хірургічних органозберігаючих методів спинення кровотеч (за винятком певних випадків, які не є подібними до даного випадку), необхідно виконувати екстирпацію матки (тотальну гістеректомію) без придатків. У даному випадку, ОСОБА_7 було проведено оперативне втручання - вилучення внутрішніх статевих органів. Шийка ж матки залишена. Вважають, що для встановлення дійсних обставин справи, необхідно встановити доцільність проведення саме такого виду оперативного втручання з метою припинення кровотечі. По-шосте, висновок експертів F70 від 12.09.2017 р. не містить чіткої відповіді на поставлені запитання, а саме на питання перше - яка є причина розриву матки у потерпілої ОСОБА_7: медикаментозна стимуляція пологів, чи механічна (лікарські прийоми), які вчинили при пологах лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_1, отримана відповідь - «причиною розриву матки у роділлі ОСОБА_7 могли стати четверті швидкі пологи...». А також, питання друге: Чи міг лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 виявити дані ушкодження матки при клінічно-лабораторному обстеженні породіллі ОСОБА_7, - чітка відповідь відсутня. На підставі викладеного, вважають проведену комісійну судово-медичну експертизу, на підставі якої постановлено висновок F70 від 12.09.2017 р., неточною та неповною. Вважають, що обставини даної справи потребують додаткового експертного дослідження. Просить призначити по справі додаткову комісійну судово-медичну експертизу, поставивши на вирішення експерта наступні питання: 1) яка причина розриву матки у потерпілої ОСОБА_7; 2) який час появи розриву матки у потерпілої ОСОБА_7; 3) як швидко (за який проміжок часу) у даному випадку формувалася позачеревна гематома, зважаючи на характер розриву матки; 4) чи вірно визначений розмір гематоми та який реальний обFєм втрати крові потерпілої ОСОБА_7 відповідно до визначеного розміру гематоми; 5) на якому етапі формування гематоми могли зFявитися перші клінічні ознаки масивної внутрішньої кровотечі. 6) чи було вірно визначено та проведено тип оперативного втручання потерпілій ОСОБА_7

Заслухавши думку інших учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, обFєктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частина 1 ст.242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України F 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах» комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань.

Відповідно до п.3 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України F 6 від 17 січня 1995 року, експертизи у відділі комісійних експертиз проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи.

Пунктом 7 наведених Правил передбачено, що вказана експертиза може бути проведена лише при наданні особою, яка призначила експертизу, всіх необхідних матеріалів з даної справи. До їх складу повинні обов'язково входити кримінальні або цивільні справи (надалі - матеріали) і оригінали медичної, в тому числі первинної експертної документації.

Призначення експертизи віднесено на розсуд слідчого або суду, які приймають рішення виходячи з конкретних обставин справи, необхідності застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань і неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом.

В матеріалах кримінального провадження міститься висновок комісійної судово-медичної експертизи від 01.02.2018 року за F70, який був досліджений судом в ході судового розгляду, даний висновок не викликає сумнівів, оскільки є достатньо обґрунтованим та вмотивованим, проведений на підставі повного та всебічного дослідження усієї медичної документації потерпілої, судом не встановлено будь-яких протиріч, невідповідностей та розбіжностей між висновком експертизи та наявних в матеріалах провадження та досліджених в ході судового розгляду доказів, як і не вбачається будь-яких порушень процесуальних норм при призначенні експертизи та її проведенні, а тому підстави для призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи відсутні.

Керуючись ст.ст.242, 369, 371КПК України, суд F

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 14 травня 2019 року.

Головуючий : В.І. Бобрушко