Ухвала суду № 81698796, 13.05.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.05.2019 227/4926/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року представник заявника звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2014 року видано виконавчий лист № 2/227/1985/2014 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. 27 березня 2015 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 47032845 з виконання вищезазначеного виконавчого документу та 03.11.2015 року на підставі заяви стягувача про відмову від здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 27.10.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві. Разом із тим, вищезазначений виконавчий документ стягувачем отримано не було, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою. На підставі викладеного заявник просить задовольнити його заяву.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року залучено до участі у справі, в якості заінтересованої особи Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Представник стягувача у судове засідання не з’явився звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Боржник у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник заінтересованої особи Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з’явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Учасники справи у судове засідання не з’явилися, що за приписами ч. 3 ст. 433 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду заяви.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 грудня 2014 року по цивільній справі № 227/4926/14-ц позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за кредитним договором № DOXRFB94810592 від 28 квітня 2011 року, станом на 13 жовтня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 3632,28 грн., яка складається: заборгованість за кредитом – 1305,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом 1,34 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом – 847,97 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 1305,00 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 172.97 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Відповідно до наявної інформації у комп’ютерній програмі діловодства суду «Д-3» виконавчий лист № 2/227/1985/2014 по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 3632,28 грн. було видано стягувачу 23.01.2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області.

До матеріалів справи було долучено копію постанову від 27.03.2015 року про відкриття державним виконавцем органу ДВС Добропільського МРУЮ виконавчого провадження № 47032845 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

03.11.2015 року на підставі заяви стягувача про відмову від здійснення авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 47032845 від 27.10.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, що також підтверджується інформаційною довідкою Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10.04.2019 року.

Згідно ст. 31 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому доказів на підтвердження направлення вищезазначеної постанови на адресу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» або її отримання стягувачем матеріали справи не містять.

Згідно довідки № 1427/22-345 від 15.01.2019 року виконавчі листи № 2/227/1985/2014 відносно ОСОБА_1 у Добропільському МР ВДВС ГТУЮ у Донецькій області не перебувають.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що виконавчий лист № 2/227/1985/2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 3632,28 грн, який був виданий Добропільським міськрайонним судом Донецької області по справі № 227/4926/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в рамках цивільної справи № 2/227/1985/2014 є втраченим.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною "права на суд" та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі "Півень проти України" ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

У Законі України "Про виконавче провадження" поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції, заява №183571/91" (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін...".

19.11.2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок № 13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов'язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію закону (пункт 31).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт З мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/ 2012) право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно ст. 22 Закону України № 606-ХІV «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ або до суду за місцем виконання.

Беручи до уваги принцип обов’язковості судових рішень, а також те, що добровільно рішення суду не виконується, а також той факт, що виконавчий лист було втрачено, суд визнає причину пропуску строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання поважною та поновлює строк пред’явлення виконавчого листа до виконання з видачею дублікату втраченого виконавчого листа.

Керуючись ст. 258-260, 433, пп. 17.4 п. 17 Розділу 12 «Перехідні положення» ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

заяву акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2/227/1985/2014 по цивільній справі № 227/4926/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 виданий 06 жовтня 2009 року Добропільським МВ УМВС України в Донецькій області, яка зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Сонячний, 11/36, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. № 29092829003111 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, за кредитним договором № DOXRFB94810592 від 28 квітня 2011 року, станом на 13 жовтня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 3632,28 грн. (три тисячі шістсот тридцять дві гривні 28 копійок), яка складається: заборгованість за кредитом – 1305,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом 1,34 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом – 847,97 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 1305,00 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 172,97 грн.

Поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2/227/1985/2014 виданого Добропільським міськрайонним судом Донецької області по справі № 227/4926/14-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 15 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча суддя В.М. Любчик