Рішення № 81695857, 10.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2019 року № 826/16199/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві №192/6 від 03 квітня 2018 року про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач перевищив межі своїх повноважень та порушив порядок проведення перевірки, оскільки позивачу не було надано строку для усунення допущених порушень. При цьому, оскаржуваний наказ про зупинення нотаріальної діяльності виданий ще до висновків комісії з перевірки, відображених у відповідній довідці, а відтак заходи реагування, на думку позивача, були застосовані до неї передчасно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджує, що припущення позивача щодо порушення управлінням юстиції «механізму здійснення перевірки» та дій з перевищенням повноважень є необ`єктивним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Також, на переконання представника відповідача, зауваження позивача стосовно несвоєчасного повідомлення про можливість ознайомлення з довідкою, складеною за результатами проведеної перевірки, не може прийматись до уваги, оскільки жодною нормою законодавства, що регулює нотаріальну діяльність, не визначено строк, протягом якого нотаріус має ознайомитись з такою довідкою.

Крім того, представник відповідача зазначив, що управління юстиції за результатами перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1 вжило передбачений законодавством захід реагування з метою запобігання недбалого ставлення нотаріуса до збереження документів нотаріального діловодства та архіву, які є власністю держави.

Позивач надіслала до суду відповідь на відзив, у якій повідомила, що відповідно до вимог Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №357/5 від 17 лютого 2014 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075, довідка повинна бути підписана членами комісії та надана приватному нотаріусу для ознайомлення та підпису протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу 20 грудня 2013 року, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням № 1403 , виданим Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 20 грудня 2013 року на підставі свідоцтва про право на зайняття приватною нотаріальною діяльністю №9095, виданого Міністерством юстиції України 20 листопада 2013 року.

02 квітня 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на предмет дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за період з 20 грудня 2013 року по день перевірки включно.

В ході проведення перевірки встановлено, що робоче місце приватного нотаріуса ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 25 Закону України «Про нотаріат» та пункту 7.3.2 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2011 року №888/5.

Також, перевіркою встановлено, що у робочому кабінеті приватного нотаріуса наявні двері, в яких встановлений дверний замок. Вікна захищені металевими ролетами. Проте, вхідні двері до приміщення нотаріальної контори дерев`яні, що не відповідає вимогам пункту 3 частини 2 статті 25 Закону України «Про нотаріат» та пункту 7.3.2 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2011 року №888/5.

За результатами проведеної планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відповідачем складено довідку від 06 квітня 2018 року.

У висновках даної довідки вказано, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 не в повній мірі дотримується вимог чинного законодавства щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання Порядку та виконання Правил. За результатами проведення комплексної перевірки роботи приватного нотаріуса ОСОБА_1 встановлено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються нотаріусом «задовільно». Разом з тим, у зв`язку із невідповідністю приміщення, що є робочим місцем приватного нотаріуса, вимогам пункту 3 частини 2 статті 25 Закону України «Про нотаріат» та пункту 7.3.2 Положення до приватного нотаріуса ОСОБА_1 вжито заходів реагування, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» у вигляді тимчасового зупинення її нотаріальної діяльності - до усунення недоліків.

Так, 03 квітня 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві видано наказ №192/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1», на підставі якого зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 тимчасово з 04 квітня 2018 року, але не більше як на шістдесят днів з дня виявлення цього порушення.

Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено доповідну записку від 03 квітня 2018 року та вимоги пункту 1 частини 1 статті 29-1 Закону України «Про нотаріат».

Незгода позивача із вказаним наказом зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні врегульовує Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ (далі - Закон України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає стаття 33 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ.

Так, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов`язковим повідомленням його про проведення такої перевірки.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України 17 лютого 2014 року №357/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2014 року за №298/25075 (далі - Порядок №357/5).

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується наявність порушень, виявлених в ході проведення перевірки. Позивачем оскаржується наказ від 03 квітня 2018 року виключно з підстав порушення порядку проведення та оформлення результатів перевірки.

Вимогами пунктів 28, 31 Порядку №357/5 визначено, що перевірка розпочинається з вивчення організації та умов роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса.

Перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу надається право на усунення виявлених під час перевірки недоліків, якщо таке можливо безпосередньо під час перевірки. У такому разі такі недоліки у довідці про результати перевірки не зазначаються (пункт 32 Порядку №357/5).

За наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями (пункт 33 Порядку №357/5).

Вимогами пункту 35 Порядку №357/5 визначено, що до довідки за результатами перевірки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальної діяльності приватного нотаріуса долучаються копії (фотокопії) документів, що підтверджують факт допущених порушень, недоліків чи помилок, пояснення та заперечення нотаріуса щодо встановлених порушень (за наявності). У довідці також зазначається перелік документів, що не були надані під час здійснення перевірки (якщо такі були), та у разі відмови нотаріуса надати письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови має бути відображений у довідці за результатами перевірки.

Пунктом 36 Порядку №357/5 передбачено, що на останньому аркуші довідки за результатами перевірки зазначається кількість складених примірників такої довідки. Довідка підписується всіма членами комісії, які проводили перевірку, та завідувачем державної нотаріальної контори, завідувачем державного нотаріального архіву, приватним нотаріусом, діяльність яких перевірялась. Голова комісії надає завідувачу державної нотаріальної контори, завідувачу державного нотаріального архіву, приватному нотаріусу, діяльність яких перевірялась, довідку за результатами перевірки для ознайомлення та підпису.

Аналіз наведених норм свідчить, що чинним законодавством визначено термін складання довідки за результатами проведеної перевірки (п`ять робочих днів з часу закінчення перевірки), однак не містить визначених термінів для ознайомлення з довідкою, оформленою за наслідками проведеної перевірки, що узгоджується з твердженнями відповідача у даній частині.

Водночас, вимогами 39 Порядку №357/5 визначено, що за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса.

Тобто, наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок, приймається на підставі висновків комісії, а не на підставі довідки, як стверджує позивач.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 4 статті 33 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ передбачено, що у разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 29-1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ передбачено, що нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин: якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця або це приміщення не відповідає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення.

Вимогами частини 1 статті 29-2 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ визначено, що рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 291 цього Закону, приймає керівник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підставою для зупинення нотаріальної діяльності є відповідне рішення, яким встановлено наявність певних обставин, які зумовлюють таке зупинення, як-то в даному випадку невідповідність приміщення робочого місця приватного нотаріуса встановленим законодавством умовам.

Відтак, в ході вирішення даної справи доводи позивача не знайшли свого нормативного підтвердження.

Додатково суд звертає увагу, що наявними матеріалами справи підтверджується, що 05 квітня 2018 року, тобто після прийняття оскаржуваного наказу, позивач звернулася до начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою щодо поновлення нотаріальної діяльності.

Вказана заява отримана відповідачем 06 квітня 2018 року, що підтверджується відповідним відбитком штемпелю вхідної кореспонденції за №6102/4-18.

В подальшому, 24 квітня 2018 року здійснено виїзд на робоче місце приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та встановлено, що недоліки щодо вимог до робочого місця приватного нотаріуса усунені, а саме на вхідних дверях до входу в приміщення нотаріуса встановлено захисний металевий ролет, у зв`язку з чим складено доповідну записку, якою рекомендовано поновити приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

На підставі вказаної доповідної записки від 24 квітня 2018 року Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 27 квітня 2018 року видано наказ №260/6 «Про поновлення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1», яким у зв`язку з усуненням недоліків вирішено поновити приватну діяльність позивача з 02 травня 2018 року.

Тобто, негативні наслідки, які зумовлені прийняттям оскаржуваного наказу від 03 квітня 2018 року №192/6 у зв`язку з поновленням нотаріальної діяльності позивача, перестали існувати.

Вимогами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

З огляду на те, що в ході вирішення справи судом не встановлено порушень відповідачем порядку проведення та оформлення перевірки позивача, а також, враховуючи те, що нотаріальна діяльність ОСОБА_1 поновлена, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, не підтверджуються наявними у справі доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко