Рішення № 81695334, 10.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 р. справа № 480/59/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - Чемолосова О.В.

представника відповідача - Ейсмонт М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/59/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.11.2018 №Ю-21953-17 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 205976,43 грн. Свої вимоги мотивує тим, що зобов`язання зі сплати єдиного внеску за травень 2016 року було здійснено в строк, визначений законодавством, що підтверджується платіжним дорученням № 247 від 18.05.2016. Проте, ПУАТ "Фідобанк" не перерахував кошти до відповідного бюджету, оскільки відповідно до постанови Правління Національного банку України від 20.05.2016 банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Позивач зазначив, що податковий борг (недоїмка), який обліковує відповідач на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, був предметом судового розгляду по справах № 818/1096/16, № 818/880/18 та №1840/3551/18, рішення по яких набрали законної сили. Зазначеними судовими рішеннями встановлено відсутність у позивача податкового боргу. Проте відповідачем не внесено зміни до інтегрованої картки платника податків та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів винесено оскаржувану вимогу.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та встановлено строк відповідачу для подання відзиву.

На виконання зазначеної ухвали, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що з 24.06.2016 в інтегрованій картці відповідача по єдиному соціальному внеску, обліковується заборгованість в сумі 19541,97грн. ТОВ ВКК "Електрифікатор" у травні 2016 року звернулося до податкового органу з вимогою про зарахування своєчасної сплати податків з додаванням платіжного доручення № 247 від 18.05.2016 на суму 225136,35 грн. Проте, вказана сума коштів не надійшла на бюджетні рахунки органу Державного казначейства внаслідок повернення платіжного доручення № 247 від 18.05.2016 без виконання ПУАТ "Фідобанк", і не врахована в доходну частину державного або місцевого бюджетів. Тому податкові зобов`язання не можуть вважатися погашеними (а.с. 32-34).

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій товариство зазначило, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов є необґрунтованою, тому наполягало на своїх вимогах (а.с.43-45).

Ухвалою суду від 13.02.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №1840/3551/18 за позовом ТОВ ВКК "Електрифікатор" до ГУ ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою від 23.04.2019 суд поновив провадження у справі. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10.05.2019.

Представник позивача Чемолосов О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Ейсмонт М.О. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ "ВКК "Електрифікатор" є платником внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку у ДПІ в м. Сумах.

ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" подано до ПУАТ "Фідобанк" платіжне доручення № 247 18.05.2016 про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2016 року в сумі 225136,35грн (а.с.14).

Постановою Правління НБУ від 20.05.2016 ПУАТ "Фідобанк" було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим грошові кошти не були перераховані банком на відповідні рахунки державного бюджету та не були повернуті позивачу.

В подальшому Головним управлінням ДФС у Сумській області винесено вимогу від 06.11.2018 № Ю-21953-17 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 205976,43 грн.(а.с.8)

Не погодившись з вказаною вимогою, товариство оскаржило її в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 26.12.2018 скарга ТОВ "ВКК "Електрифікатор" залишена без задоволення (а.с.12-13).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

В силу приписів норм ч. 4 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За приписами ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В силу приписів п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

В розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що недоїмка у позивача виникла у зв`язку з непроведенням ПУАТ "Фідобанк" переказу коштів на виконання платіжного доручення № 247 від 18.05.2016 на суму 225136,35 грн., оскільки 20.05.2016 відносно ПУАТ "Фідобанк" було введено тимчасову адміністрацію, усі рахунки цієї банківської установи заблоковано і вказана сума не надійшла за призначенням до бюджету.

Згідно з п. 1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Отже, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання та його сплати, пов`язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного суду від 30.10.2018 по справі № 824/997/16-а.

Разом з тим, пунктом 2.14 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976 встановлено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

З матеріалів справи вбачається, що на копії платіжного доручення від 18 травня 2016 року № 247 на суму платежу 225136,35 грн. з призначенням "Єдиний внесок за травень 2016" наявна відмітка банку про одержання платіжного доручення 18.05.2016 (а.с. 14).

Безпідставним є твердження відповідача щодо повернення банком без виконання платіжного дорученням № 247 від 18.05.2016, оскільки згідно з п. 2.15 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004: банк робить напис про повернення документа без виконання (з обов`язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначає дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

На платіжному дорученні від 18 травня 2016 року № 247 відсутні будь-які написи про його повернення без виконання, передбачених п. 2.15 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

Отже подавши до установи банку платіжне доручення від 18 травня 2016 року № 247, ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" виконало свій обов`язок по сплаті єдиного внеску, а не зарахування коштів до відповідного бюджету відбулося з вини банку.

Тому у Головного управління ДФС у Сумській області не було правових підстав для виставлення вимоги про сплату позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 205976,43 грн.

Крім того, позивач неодноразово звертався до суду з позовними заявами щодо визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які були винесені у зв`язку з не відображенням у ІКП сплати єдиного внеску за травень 2016 року в сумі 225136,35 грн., відповідно до платіжного доручення №247 від 18.05.2016.

Відповідно до ст. 78 ч. 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі №818/1096/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-21953-17 від 16.08.2016.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 по справі № 818/880/18, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-21953-17 від 15 січня 2018 року.

Також, згідно рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі № 1840/3551/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-21953-17 від 05.09.2018. Зобов`язано Головне управління ДФС у Сумській області відобразити в інтегрованій картці ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" суму сплаченого єдиного соціального внеску згідно платіжного доручення №247 від 18.05.2016 в розмірі 225136,35 грн.

У вказаних справах суд дійшов висновку, що подавши до установи банку платіжне доручення № 247 від 18.05.2016, ТОВ "ВКК "Електрифікатор" виконало свій обов`язок по сплаті єдиного внеску, не зарахування коштів до відповідного бюджету є виною банку.

Проте контролюючим органом не здійснено коригування даних інтегрованих карток шляхом виключення з них сум боргу та внесення до обліку податків і зборів відомостей про сплату ТОВ "ВКК "Електрифікатор" боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням постанови Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 по справі № 818/1096/16, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 по справі № 818/880/18, від 15.11.2018 по справі № 1840/3551/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Головне управління ДФС у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї вимоги від 06.11.2018 про сплату боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області судові витрати в розмірі 3089,65 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області від 06.11.2018 №Ю-21953-17 про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Електрифікатор" (код ЄДРПОУ 36550495) сплачену суму судового збору у розмірі 3089,65 грн. (три тисячі вісімдесят дев`ять грн. 65 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 14.05.2019.