Рішення № 81695323, 07.05.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2019 р. Справа № 480/1011/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/1011/19 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Сумській обл.) про:

- визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену в листі від 21.02.2019 №Х-901-1048/21-19,

- зобов`язання відповідача надати дозвіл, -

В С Т А Н О В И В:

1. Позиція позивача.

1.1. Підставою для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 визначила порушення своїх прав на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою внаслідок неправомірної, на її думку, відмови відповідача у наданні такого дозволу.

1.2. На переконання позивача, з огляду на приписи статей 118, 122 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, за наслідками розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зобов`язано було надати дозвіл або мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

1.3. Втім, відповідач листом від 21.02.2019 № Х-901-1048/21-19 повідомив позивача про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої відділом у Недригайлівському районі Сумської області від 04.02.2019 №44/408-18 встановлено, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи.

У зв`язку з цим, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

1.4. На думку позивача, вказані обставини не можуть бути підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про протиправність такої відмови.

2. Заперечення відповідача.

2.1. Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві (а.с.23-24) Головне управління Держгеокадастру в Сумській області зазначило, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 , викладена в листі від 21.02.2019 №Х-901-1048/21-19 є правомірною, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої відділом у Недригайлівському районі Головного управління у Сумській області від 04.02.2018 №44/408-19 встановлено, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи, а саме у ПП "Червонослобідське-2" на підставі договору оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.05.2007 №040763204277, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 .

2.2. Посилання позивача на те, що ПП "Червонослобідське-2" на земельну ділянку в розмірі 2,0 га, на яку бажає отримати дозвіл ОСОБА_1 , надана письмова згода орендаря на її вилучення є безпідставним, оскільки вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, у зв`язку з чим, надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди.

2.3. Також, ГУ Держгеокадастру в Сумській області зауважило на тому, що вимога зобов`язати надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд не вправі зобов`язати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою суду від 20.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/1011/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 23.04.2019, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

4. Обставини справи.

4.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га, яка розташована за межами населеного пункту на території Червонослобідської сільської ради Недригайлівського району Сумської області (а.с.15). До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту та РНОКПП, нотаріальна засвідчена заява (згода) землекористувача.

4.2. Листом від 21 лютого 2019 року №Х-901-1048/21-19 (а.с.14) відповідач повідомив позивача, що відповідно до інформаційної довідки, наданої відділом у Недригайлівському районі Сумської області від 04.02.2019 №44/408-18 встановлено, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи.

4.3. Вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, у зв`язку з чим, надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди.

4.4. Водночас, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

5.1. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.2. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Відповідно до п. "а" ч.3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

5.4. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

5.5 Згідно ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

5.6 Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

5.7 Як убачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

5.8. Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою: зокрема, є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

5.9. Відповідно до частини 1, 2 статті 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (частина десята статті 149 Кодексу).

5.10. Таким чином, вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, у зв`язку з чим надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди.

5.11. Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підстави для припинення договору оренди землі визначено статтею 31 Закон України «Про оренду землі».

5.12. Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

5.13. З аналізу викладеного вбачається, що передача земельних ділянок, які перебувають у користуванні (постійному чи на умовах оренди) громадян можуть передаватись у власність громадян після припинення права користування ними.

5.14. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставами для державної реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення є договір оренди землі, укладений в порядку, встановленому Законом України «Про оренду землі».

5.15. Таким чином, суд зазначає, що законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачена обов`язкова державна реєстрація як виникнення, переходу, так і припинення речових прав на нерухоме майно.

При цьому, державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, припинення права оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації в державному реєстрі прав.

6. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

6.1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2га, яка розташована за межами населеного пункту на території Червонослобідської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, однак отримала відмову.

6.2. Відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, у листі від 21.02.2019 (а.с.14) відповідач повідомив, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи. Вилучення земельної ділянки може бути здійснено виключно щодо земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні, у зв`язку з чим, надання згоди на вилучення не поширюється на випадки, за яких земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди.

6.3. Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, знаходиться в оренді Приватного підприємства "Червонослобідське-2" згідно договору оренди земельної ділянки від 25.05.2007 та право оренди не припинено.

Нотаріально посвідчена заява директора Приватного підприємства "Червонослобідське-2" про його згоду на безоплатне вилучення частини вищезазначеної ділянки площею 2,0 га для розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та її безоплатної передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.18) на яку посилається позивач у позові, спростовуючи доводи відповідача, не доводить припинення права постійного користування цією земельною ділянкою, оскільки про це приймається рішення власником земельної ділянки або у судовому порядку (статті 149 ЗК України). Докази прийняття такого рішення відсутні.

6.4. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відмова відповідача у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими. що не підлягають задоволенню.

6.5. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 13.05.2019.

Суддя С.В. Воловик