Рішення № 81691217, 26.04.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/1306/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., із секретарем Дяченко Т.В. за участю представників: позивача – Шелест М.В. адвокат за ордером, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Біотехімпульс” до сільськогосподарського приватного підприємства “РВД-АГРО” про стягнення 183751,02 гривні

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 130 690 грн. 96 коп. боргу; 47 478 грн. 07 коп. пені; 1783 грн. 3% річних та 3798 грн. 99 коп. втрат внаслідок інфляції за неналежне виконання грошових зобов`язань по договору поставки від 19.09.2016 № 190904.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов`язання щодо оплати вартості придбаного та отриманого товару.

Відповідач у відзиві на позов просив суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач не подав належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Позивач у відповіді на відзив із позицією і доводами відповідача не погоджувався вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

До початку розгляду спору по суті позивач заявив клопотання про збільшення розміру позовних вимог у зв`язку із збільшенням строку прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем з часу подання позовної заяви і просив суд стягнути з відповідача 130 690,96 грн. боргу, 7 182 грн. інфляційних та 54984,73 грн. річних.

Одночасно позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені у справі, які складаються з 2 892,87 грн. судового збору та 10 000 грн. на професійну правничу допомогу, а всього 12 892,87 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2019 прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 02.04.2019 розгляд справи відкладався на 19 квітня 2019 р.

19.04.2019 судом оголошена перерва в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 26 квітня 2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені судом належним чином, що підтверджується розпискою суду від 19.04.2019 про наступне судове засідання – о 10:00 год. 26.04.2019.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача боргу та господарських санкцій за неналежне виконання умов договору поставки.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2016 між сторонами було укладено договір поставки за № 190904, відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов`язався передати Покупцю (відповідачу) товар, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити його вартість на умовах цього договору (далі - Договір). Найменування (асортимент) і кількість товару визначена у Видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом 2 вищевказаного Договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за цим Договором визначається у Видаткових накладних за попередньою усною домовленістю між сторонами цього Договору.

Датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженої особи Покупця товарно-транспортної/видаткової накладної, яка має силу Акта прийому —передачі.

Загальна ціна Договору становить суму всіх видаткових накладних на Товар.

Порядок розрахунків сторони погодили Розділом 3 Договору.

Оплата за Товар здійснюється в гривнях України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Датою оплати Товару і належного виконання грошового зобов`язання за цим Договором вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Оплата за товар має відбуватися наступним чином: 100% попередня оплата вартості товару.

Факт належного виконання позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується видатковими накладними на загальну вартість в розмірі 211222,88 грн.:

- № 1781 від 21.05.2018 на суму 48950,00 грн.;

- № 1783 від 21.05.2018 на суму 16320,96 грн.;

- № 2161 від 19.06.2018 на суму 15260,96 грн.;

- № 2162 від 19.06.2018 на суму 49850,00 грн.;

- № 2764 від 30.07.2018 на суму 21290,95 грн.;

- № 2765 від 30.07.2018 на суму 54690,01 грн.;

- № 3916 від 19.10.2018 на суму 4860,00 грн.

Відповідачем була здійснена частково оплата за поставлений Товар в сумі 80 531,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- від 24.07.2018 № 3398 на суму 15260,96 грн.;

- від 18.10.2018 № 3973 на суму 16320,96 грн.;

- від 18.10.2018 № 3974 на суму 48950,00 грн.

Відповідно Акту звірки взаєморозрахунків за І півріччя 2018 року, складеного між сторонами, станом на 30.06.2018 заборгованість відповідача перед позивачем складала 130 381,92 грн.

Станом на 03.12.2018 сума боргу відповідача перед позивачем становила 130 690 грн. 96 коп. Таким чином, відповідачем не оплачений товар по видатковим накладним:

- № 2162 від 19.06.2018 на суму 49 850,00 грн.,

- № 2764 від 30.07.2018 на суму 21290,95 грн.,

- № 2765 від 30.07.2018 на суму 54690,01 грн.,

- № 3916 від 19.10.2018 на суму 4 860,00 грн.

Доводи відповідача щодо здійснення ним попередньої оплати товару суд оцінює критично, оскільки належних доказів саме попередньої оплати товару до суду не подано.

Судом встановлено, що оплати, які здійснювались відповідачем за спірний період стосувалися виключно погашення заборгованості за попередні поставки, що підтверджується відповідними записами в графах «Призначення платежу» у платіжних дорученнях відповідача.

Судом з`ясовано, що замовлення товару відповідачем відбувалось за допомогою телефонного зв`язку на підставі п. 2.1. Договору, яким передбачено, що ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за даним договором визначається в видаткових накладних за попередньою усною домовленістю між сторонами даного договору.

Після здійснення відповідачем замовлення товару первинні документи (рахунки, видаткові накладні) направлялися позивачем за допомогою поштового та електронного зв`язку.

Оплата відповідачем заборгованості за поставлений товар проводилась на підставі виписаних позивачем рахунків від 18.06.2018 № 2202; від 26.07.2018 № 2770; від 26.07.2018 № 2771 та від 19.10.2018 № 3984, що підтверджується платіжними дорученнями відповідача із зазначенням номерів рахунків в графі «Призначення платежу».

Також, судом враховано те, що всі первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій між позивачем та відповідачем (рахунки, видаткові накладні) містять посилання на укладений між сторонами договір № 190904 від 19.09.2016, як на підставу складення цих документів.

Відтак, твердження відповідача щодо здійснення позадоговірних поставок (зазначені у відзиві на позов) суд вважає необґрунтованими.

Відвантажуючи товар відповідачу за видатковими накладними № 2162 від 19.06.2018 на суму 49 850,00 грн.; № 2764 від 30.07.2018 на суму 21 290,95 грн.; № 2765 від 30.07.2018 на суму 54 690,01 грн.; № 3916 від 19.10.2018 на суму 4 860,00 грн., позивачем на виконання вимоги п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані такі податкові накладні: № 242 від 19.06.2018 на суму 49 850,00 грн., № 462 від 30.07.2018 на суму 21 290,95 грн., № 463 від 30.07.2018 на суму 54690,01 грн., № 334 від 19.10.2018 на суму 4 860,00 грн.

Згідно відомостей, які містяться в електронному кабінеті платника податків позивача (ТОВ "Біотехімпульс", код ЄДРПОУ: 36778933), всі вказані вище податкові накладні були прийняті відповідачем. Таким чином, відповідачем віднесені суми податку на додану вартість, зазначені у вище вказаних податкових накладних до податкового кредиту.

Отже, факт прийняття відповідачем податкових накладних та формування податкового кредиту також вказує на прийняття товару відповідачем за видатковими накладними № 2162 від 19.06.2018. на суму 49 850,00 грн., № 2764 від 30.07.2018 на суму 21 290,95 грн., № 2765 від 30.07.2018 на суму 54 690,01 грн., № 3916 від 19.10.2018 на суму 4 860,00 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Станом на час подання позову борг відповідача за поставлений позивачем товар становив 130690,96 грн.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 6.2. Договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.265 ЦК України, і в становили її в розмірі тридцяти відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 30 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення тридцяти календарних днів.

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, відповідачу нараховано 54 984,73 грн. відсотків річних за період з червня 2018 по січень 2019 р. та 7 182,00 грн. втрат внаслідок інфляції за період з липня 2018 р. по грудень 2018 р.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки № 190904 від 19.09.2016. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов`язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими документами.

Частина поставленого позивачем товару станом на 30.01.2019 відповідачем не оплачено.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару, а саме 130 690,96 грн.

На час розгляду справи доказів оплати вказаної суми відповідач суду не подав.

Крім того, п.6.1 і п.6.2 Договору за невиконання або неналежне виконання його зобов`язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, узгодивши розмір процентної ставки - тридцять відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 30 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Покупцем та дев`яносто відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення тридцяти календарних днів.

Суд вважає розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу відсотків річних та втрат внаслідок інфляції обґрунтованим і вірним.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

До початку розгляду спору по суті представник позивача адвокат Шелест М.В. повідомив суд про судові витрати позивача, які складаються із судового збору – 2892,87 грн. та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ст.126 ГПК України визначені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи, крім Договору про надання правової допомоги від 25.06.2013 № 3/2013, відповідні докази визначені у ст.126 ГПК України, відсутні. Відтак, і підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу також відсутні.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського приватного підприємства “РВД-АГРО” (код ЄДРПОУ 32546820; вул.. Чигиринський шлях, 13, с.Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, 19604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Біотехімпульс” (код ЄДРПОУ 36778933; Білопільський шлях, 30/3, м.Суми, 40030) – 130 690 грн. 96 коп. (сто тридцять тисяч шістсот дев`яносто грн. 96 коп.) боргу, 7 182 грн. (сім тисяч сто вісімдесят дві грн.) втрат внаслідок інфляції, 54 984 грн. 73 коп. (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири грн. 73 коп.) відсотків річних та 2 892 грн. 87 коп. (дві тисячі вісімсот дев`яносто дві грн. 87 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.05.2019.

СУДДЯ К.І.Довгань