Ухвала суду № 81684651, 13.05.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/1861/19

Провадження №1-кс/636/740/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю секретаря судового засідання Шилової І.В., прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Копйова О.М., слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка О.Л., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бодяна М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка О.Л., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Копйовим О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12019220440000587, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2019 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, неодруженого, такого, що офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше засудженого:

- 21.11.2000 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 141 КК України (1961 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 21.05.2004 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців (перегляд вироку 10.03.2005 року Апеляційним судом Харківської області, вирок від 21.05.2004 року змінено, зменшено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України вважати засудженим до 3 років 9 місяців позбавлення волі);

- 07.10.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільненим на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 05.11.2013 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 25.11.2013 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.04.2014 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 22.07. 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки (перегляд вироку 14.10.2014 року Харківським районним судом Харківської області, ухвала на підставі ст. 6 ЗУ «Про амністію в 2014 році» невідбутний строк скорочено на Ѕ та призначено до відбуття 1 рік 9 місяців 22 дні);

- 05.12.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 21.01.2019 року Харківським апеляційним судом за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі 5 років 5 місяців, відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 02.04.2019 року визнано таким, що відбув покарання та звільнено з-під варти у залі суду, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019220440000587, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою в групі осіб сумісно з невстановленою особою, у невстановлений час та дату, розробили злочинний план з розподіленням злочинних ролей між собою, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом збагачення за рахунок інших осіб. Згідно з даним планом, невстановлена особа мала проникнути у домоволодіння АДРЕСА_2 з метою відшукання та викрадення матеріальних цінностей. В свою чергу, ОСОБА_1 в цей час повинен був наглядати за оточуючою обстановкою поряд з вказаним домоволодінням та при загрозі виявлення їх спільних дій завчасно повідомити про це невстановлену особу. Так, 10.05.2019 року близько 13 години 00 хвилин, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, сумісно з невстановленою особою, знаходячись поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом збагачення за рахунок інших осіб, переконались, що їх дії залишаться непоміченими для сторонніх осіб та невстановлена особа проникла через паркан до території вказаного домоволодіння, після чого за допомогою заздалегідь заготовленого предмету, схожого на лом, шляхом віджиму пластикового вікна будинку проникла всередину. Знаходячись всередині будинку невстановлена особа пройшла до кімнати будинку, де викрала ювелірні вироби, які належать ОСОБА_2 В цей час ОСОБА_1 залишився чекати на вулиці біля вказаного будинку, слідкуючи за оточуючою обстановкою. Через деякий час до калитки домоволодіння підійшла потерпіла ОСОБА_2 про що ОСОБА_1 сповістив невстановлену особу свистом. Почувши сигнал про викриття, невстановлена особа поклала вищевказані ювелірні вироби до сумки та вийшла з будинку через відчинене вікно з тильної сторони. Далі, невстановлена особа та ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникли, обернувши викрадене майно на власний розсуд. Таким чином, невстановлена особа та ОСОБА_1 завдали матеріальних збитків ОСОБА_2

Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1, ч. 4 ст. 214 КПК України, СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області внесені до ЄРДР 10.05.2019 року за №12019220440000587 за попередньою кваліфікацією ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

10.05.2019 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

10.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 10.05.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколом огляду місця події за адресою: 41 кілометр + 350 метрів автодороги «Чугуїв-Мілове», Харківська область, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.05.2019 року та безпосереднім затриманням після вчинення злочину.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Встановлено, що ОСОБА_1 вже неодноразово засуджений за корисливі злочини, відбував покарання пов`язане із позбавленням волі, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.

Метою та підставами застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно зі ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду у зв`язку з мірою покарання, яка загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину. Хоча підозрюваний й визнав свою вину на стадії досудового розслідування, проте санкція статті, за якою ОСОБА_1 повідомлено про підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років;

2) вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше вчиняв кримінальні правопорушення, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий злочин. ОСОБА_1 неодноразово засуджений за тяжкі корисливі злочини та 26.04.2019 року до Чугуївського міського суду Харківської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220440000438 від 10.04.2019 року за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, 12.04.2019 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, 06.05.2019 року звільнений з-під варти у зв`язку внесенням застави.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 не має місця офіційного чи тимчасово працевлаштування, веде аморальний спосіб життя, за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, що відносяться до категорії тяжких, та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також зважаючи на вчинене діяння, ОСОБА_1 є соціально небезпечною особою, на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти нові кримінальні правопорушення, що може загрожувати життю чи здоров`ю, а також власності інших осіб. У зв`язку з існуванням вищезазначених ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, до останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Враховуючи, що ОСОБА_1 12.04.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави, яку останній вніс та 06.05.2019 року звільнився з-під варти та вчинив новий корисливий злочин, є доцільним визначити максимальний розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, оскільки вважають, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, що дають підставу для застосування саме вказаного запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник проти клопотання заперечували, вважали, що є всі підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані разом із клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного:

Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього Кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини, перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.

Встановлено, що Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019220440000587, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

10.05.2019 року слідчим СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенком О.Л., за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Копйовим О.М., в порядку ст. 277, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , яке йому вручене в цей же день.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст. 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.

Про обґрунтованість підозри свідчать вищезазначені докази: протокол огляду місця події від 10.05.2019 за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол огляду місця події від 10.05.2019 року за адресою: Харківська область , Шевченківський район, автошлях Чугуїв-Мілове , 41 км., де було вилучено речові докази; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 від 10.05.2019 року; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 10.05.2019 року; протоколи пред`явлення особи для впізнання від 10.05.2019 року, де потерпіла та свідок впізнали ОСОБА_1 , як особу, яку вони зустріли 10.05.2019 року біля їх будинку і яка намагалась скоїти крадіжку, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.05.2019 року.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні прокурора. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.

Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Про існування ризиків передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення свідчать: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення, наявність у підозрюваного судимостей, а також, той факт, що 12.04.2019 року ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області в рамках кримінального провадження №12019220440000439, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.04.2019 року, відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, внесення застави в розмірі 57 630 грн., яку він вніс та 06.05.2019 року звільнився з-під варти та 10.05.2019 року затриманий органом досудового розслідування за підозрою у вчиненні іншого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 185 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років позбавленням волі.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі і: вік та стан здоров`я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_1 неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів, 26.04.2019 року відносно нього до суду спрямований обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, неодружений та офіційно не працевлаштований, утриманців не має, мешкає та зареєстрований за однією адресою, за місцем проживання характеризуються негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що в свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

В той же час, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Згідно з частиною 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зі змісту частин 4, 5 статті 202 КПК України слідує, що підозрюваний звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави - та уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У ч. 3 ст. 182 КПК України зазначено, що у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюється уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Таким чином відповідно до вищеперелічених статей суд вважає за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, а саме 134 470 грн. (70*1921) грн., яку він має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вищеперелічених обов`язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 183,184, 194, 197, 198 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання СВ Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Середенка О.Л., погоджене прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Копйовим О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 08.07.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 134 470 грн., яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, отримувач коштів - ТУ ДСА України в Харківській області, ЄДРПОУ - 26281249, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172, рахунок отримувача - 37318098006674, призначення платежу: запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В разі внесення застави, вище перелічені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, п. 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.П. Дьоміна