Ухвала суду № 81669540, 11.05.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/2108/17

11.05.2019

6 -а/328/13/19

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2019 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивача Марцих Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Токмак заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у порядку статті 383 КАС України,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у порядку статті 383 КАС України, а саме на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 в адміністративній справі №328/2108/17 в порядку статті 383 КАС України. В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 його адміністративний позов задоволено та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії. Рішення суду набрало законної сили 16 липня 2018 року. 01 серпня 2018 року позивачем направлений виконавчий лист у справі № 328/2108/17 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 17 серпня 2018 року державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 26 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Міністерство оборони України прийняло протокольне рішення № 115 від 16 листопада 2018 року про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги.

11 грудня 2018 року ним направлено заяву до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з проханням відновити виконавче провадження на підставі не виконання Міністерством оборони України рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року у справі № 328/2108/17.

Однак, у лютому 2019 року ним отримано відповідь від 16.01.2019 № Б-57024159-20.1/57024159/17 відповідно якої, йому відмовлено у відновленні виконавчого провадження та рекомендовано звернутися до суду щодо оскарження протокольного рішення комісії МОУ № 115 від 16 листопада 2018 року.

Він звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив скасувати пункт 24 протоколу засідання комісії МОУ № 115 від 16 листопада 2018 року та зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 280/147/19 йому відмовлено у задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України, на підставі того що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року у справі № 328/2108/17 вже визнано право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги, тому єдиним способом захисту моїх прав є звернення до Токмацького районного суду Запорізької області із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Вважає, що оскільки на сьогоднішній день Міністерство оборони України не прийняло рішення щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2019 року не виконано. Тому просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 03.06.2018 року у справі № 328/2108/17; зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року у справі №328/2108/17 протягом тридцяти діб з дня набрання постановою законної сили, а саме витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача ОСОБА_2 О ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Інші учасники справи, які належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст.6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року у справі № 328/2108/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги уразі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; та зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв`язку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги уразі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 27-місячного грошового забезпечення, задоволено частково.

Рішенням суду від 13 червня 2018 року зобов`язано Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії. В решті позовних вимог було відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 16.07.2018.

На виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 червня 2018 року за заявою позивача ОСОБА_1 24.07.2018 був виданий виконавчий лист.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №57024159 з примусового виконання виконавчого листа № 328/2108/17 про зобов`язання Міністерство оборони України розглянути документи ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії.

Як вбачається з постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.11.2018 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до повідомлення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, рішення суду виконано, Міністерством оборони України розглянуто документи ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де вились бойові дії, та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги (витяг з протоколу від 16.11.2018 №115 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

З наданого позивачем витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісії) прийнято рішення, оформлене протоколом № 115 від 16.11.2018.

Пунктом 24 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.11.2018 №115, на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 по справі №328/2108/17 відмовлено громадянину ОСОБА_1 , якого 06.12.1986 звільнено з строкової військової служби, у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки ним подані неправдиві відомості, що підтверджено листом Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (філія військово-медичних документів) від 13.07.2017 № 6/3/1-781.

Вважаючи таке рішення, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат №115 від 16.11.2018 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши та проаналізувавши зміст витягу з протоколу №115 від 16.11.2018 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пункту 24 такого протоколу), затвердженого Міністром оборони України 16.11.2018, суд встановив наступне.

16.11.2018 на засіданні вказаної Комісії, на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 по справі № 328/2108/17 були розглянуті подані Божком В.В. документи. За результатами розгляду таких документів Комісія дійшла висновку про відмову у призначені одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Даний висновок Комісії мотивований тим, що ОСОБА_1 подав неправдиві відомості, що підтверджено листом Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (філія військово-медичних документів) від 13.07.2017 № 6/3/1-781.

Тобто, Міністерством оборони України на виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 по справі № 328/2108/17 були вжитті відповідні заходи, а саме - розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

При цьому, та обставина, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Міністерством оборони України було прийняте негативне для позивача рішення, на думку суду, не є свідченням про невідповідність такого рішення висновкам рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 по справі №328/2108/17, оскільки у тексті свого рішення від 13.06.2018 Токмацький районний суд Запорізької області зобов`язав Міністерство оборони України лише розглянути по суті заяву позивача, а не прийняти конкретне (зокрема, позитивне) рішення за наслідками розгляду такої заяви.

Як вбачається зі змісту рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 при вирішенні адміністративної справи № 328/2108/17, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у порядку та на умовах, передбачених Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, такий висновок суду був сформований в контексті встановленої обставини допущення Міністерством оборони України бездіяльності по відношенню до позивача, що полягала у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Водночас, питання щодо відповідності поданих позивачем документів для призначення одноразової грошової допомоги судом у межах спірних правовідносин не досліджувалось, оскільки на момент прийняття судом рішення від 13.06.2018 заява позивача ще не була розглянута по суті.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним рішення Міністерства оборони України про відмову у призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформленого у п.24 протоколу від 16.11.2018 №115 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Міністром оборони України 16.11.2018, в контексті посилань позивача на невідповідність такого рішення висновкам рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13.06.2018 по справі № 328/2108/17.

Як наслідок суд приходить до висновку про залишення заяви позивача від 10.04.2019, поданої в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України без задоволення.

Керуючись ст.ст.243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у порядку статті 383 КАС України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст.256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.05.2018.

Суддя: