Ухвала суду № 81664634, 07.05.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження № 1-кп/243/496/2019

Номер справи 243/3252/19

У Х В А Л А

про проведення підготовчого судового засідання

та призначення справи до судового розгляду

«07» травня 2019 року судова колегія Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Гончарової А.О.,

суддів - Кузнецова Р.В., Мінаєва І.М.,

за участю:

- секретаря судового засідання - Хорхордіної О.О.,

- прокурора - Ткача Є.В.,

- обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

- захисника - адвоката Кондратьєвої М.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050000000179 від 21.03.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України,

ОСОБА_1 захід забезпечення кримінального провадження був обраний у виді тримання під вартою на строк по 17.05.2019 року включно;

В С Т А Н О В И Л А:

01.04.2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019050000000179 від 21.03.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1. затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу;

2. закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу

3. повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4. направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5. призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

6. доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Суд, з метою підготовки до судового розгляду, вислухавши думку учасників процесу, які вважали, що кримінальне провадження можна призначити до судового розгляду, приходить до наступного висновку:

1. Справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

2. Справа розглядатиметься у відкритому судовому засіданні.

3. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Таким чином, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 60 діб, оскільки строк тримання під вартою спливає 17.05.2019 року, а справа до теперішнього часу по суті не розглянута, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, вважає не має. Проти призначення справи до розгляду не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні з приводу заявленого клопотання прокурора заперечував, зазначив, що має прописку в м. Слов`янську, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заявив клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Кондратьєва М.А. проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала, просила призначити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судова колегія виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є частиною національного законодавства України, та зазначає, що утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Судова колегія не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані у судовому засіданні.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно із ст. 29 Конституції та ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обмеження права людини на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, належить і принцип законності. Законність - це суспільно-політичний режим, що виражається в пануванні права й закону в суспільному житті, неухильному дотриманні приписів правових норм усіма учасниками суспільних відносин, послідовній боротьбі з правопорушеннями й свавіллям у діяльності посадових осіб, у забезпеченні порядку й організованості в суспільстві.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення у справі «Чанєв проти України» від 09 січня 2015 року, зазначив, що «слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у п.1 ст.5 конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм».

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У судовому засіданні прокурор просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, клопотання ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту просить залишити без задоволення.

Судова колегія, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, та враховуючи всі обставини, зокрема, відсутність міцних соціальних зв`язків, ризики, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та вимоги національного законодавства України, які встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм, дійшла висновку про необхідність застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто по 05 липня 2019 року включно та відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тобто, при визначенні розміру застави слідчий суддя має враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави та визначити її розмір достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який ніде не працює, даних про ризики, передбачені ст. 177 КПК України, судова колегія вважає, що належним розміром застави буде сума - 384200 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про залучення захисника за призначенням, оскільки його етапували з Маріупольського слідчого ізолятору до Бахмутської установи виконання покарань, і йому на теперішній час не зручно спілкуватися з попереднім адвокатом, який мешкає у м. Маріуполі.

Згідно з п.1,2 ч. 1 ст. 49 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника, та якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно

Відповідно до ч.1 ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Згідно з ст. 49 ч. 2 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне залучити захисника у даній справі шляхом надання доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні представник потерпілої сторони - АТ «АльфаБанк» звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Позовну заяву подано до початку судового розгляду, вона відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому її необхідно прийняти до розгляду, долучити до матеріалів кримінального провадження, розглядати одночасно з кримінальним провадженням та визнати АТ "АльфаБанк" цивільним позивачем, а обвинуваченого - цивільним відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 314, 315, 369-372, 395 КПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050000000179 від 21.03.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України прийняти до провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України, на 17 травня 2019 року на 11 годину 00 хвилин у приміщенні Слов`янського міськрайонного суду за адресою: вул. Добровольського, 2, м. Слов`янськ Донецької області.

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» на строк 60 діб - до 05 липня 2019 року включно.

Визначити розмір застави у сумі 384200 (триста вісімдесят чотири тисячі двісті) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти з покладенням на нього таких обов`язків:

- прибувати до суду, у проваджені якого знаходиться кримінальне провадження, за першою вимогою;

- сповіщати суд, прокурора про всі випадки зміни місця проживання та виїзду за межі м. Слов`янська Донецької області;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілого;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 05 липня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесені кошти будуть звернені у дохід держави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77, 8 поверх) призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях забезпечити явку адвоката в судове засідання на 11 годину 00 хвилин 17 травня 2019 року у приміщення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2.

Копію ухвали негайно направити до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях для виконання.

Прийняти до розгляду судом у кримінальному провадженні позовну заяву АТ «АльфаБанк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в кримінальному провадженні.

Визнати в якості цивільного позивача по справі АТ «АльфаБанк» з правами, передбаченими ст.61 КПК України, та цивільного відповідача ОСОБА_1 з правами, передбаченими ст.62 КПК України.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурора Ткача Є.В., захисника обвинуваченого - адвоката Кондратьєву М.А., потерпілого ОСОБА_2 , свідків, обвинуваченого ОСОБА_1 доставити конвоєм.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому та направити Начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя А.О. Гончарова

Судді Р.В. Кузнецов

І.М. Мінаєв