Рішення № 81661118, 07.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1157/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод", м. Дніпро

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних в сумі 64 517,55 грн

Представники:

від позивача: Погорілець Р.В., адвокат, посвідчення № 7185/10 від 07.12.2018

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ І КО" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод" (далі - відповідач) про стягнення 48 246,44 грн основного боргу, 11 945,02 грн пені, 3 322,64 грн інфляційних втрат та 1 003,45 грн трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки №021674-06/11 від 01.10.2011 в частині здійснення оплати за поставлений товар в строк, встановлений пунктом 4.3. договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2019 відкладено розгляд справи на 07.05.2019.

В судове засідання, яке відбулось 07.05.2019, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвала про відкриття провадження від 25.03.2019, якою призначене перше судове засідання у справі на 16.04.2019, була направлена на адресу відповідача: 49000, м. Дніпро, вулиця Набережна В.І. Леніна, будинок 15А, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштовий конверт з зазначеною ухвалою повернувся до суду 07.05.2019 з відміткою поштового відділення від 02.05.2019 - "причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала про відкладення судового засідання від 16.04.2019, якою призначено друге судове засідання на 07.05.2019, направлена на адресу ПрАТ "Ремонтно-механічний завод" поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором № 4930008196232 згідно з реєстром №273 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленнями від 22.04.2019.

Згідно з інформацією від 06.05.2019 про відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта", 02.05.2019 поштовий лист зі штрихкодовим ідентифікатором № 4930008196232 не вручений під час доставки: інші причини.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 242 ГПК України, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16.04.2019 вважається врученою 02.05.2019.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 07.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011 між Приватним акціонерним товариством "СОЛДІ І КО" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Ремонтно-механічний завод" (далі - відповідач, покупець) укладений договір поставки № 021674-06/11 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є метизи, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельна хімія, інші будівельні матеріали тощо (п. 1.2. Договору).

За умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору ціна товару, що передається за даним договором, установлюється в національній валюті України, згідно прейскурантів постачальника. Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по специфікаціях (видаткових накладних), протягом дії договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% (сто відсотків) від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання товару покупцем. Можлива попередня оплата товару згідно рахунків, виставлених постачальником.

Пунктом 4.4. Договору встановлений спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення.

Згідно з п. 4.5. Договору постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього договору. При наявності передоплати по одному рахунку та заборгованості за іншими специфікаціями (видатковими накладними) покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному дорученні. Усі специфікації (видаткові накладні) підписані сторонами, починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії, є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. Договору)

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 67 288,50 грн, що підтверджується такими видатковими накладними (арк.с. 20-23):

- № 107214 від 31.05.2018 на суму 52 428,00 грн;

- № 107646 від 08.06.2018 на суму 7 074,13 грн;

- № 108277 від 15.06.2018 на суму 6 551,87 грн;

- № 108276 від 19.06.2018 на суму 1 234,50 грн.

Відповідач здійснив оплату поставленого товару частково, в загальній сумі 19 042,06 грн згідно з платіжними дорученнями №6807 від 12.06.2018 на суму 10 000,00 грн; №7120 від 09.08.2018 на суму 3 000,00 грн; №7431 від 16.10.2018 на суму 1 234,50 грн; №7599 від 21.11.2018 на суму 979,56 грн; №7762 від 22.12.2018 на суму 1 428,00 грн; №7901 від 31.01.2019 на суму 2 400,00 грн (арк.с. 24-29), у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 48 246,44 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач не надав доказів здіснення оплати поставленого за Договором товару в сумі 48 246,44 грн за видатковими накладними № 107214 від 31.05.2018; № 107646 від 08.06.2018; № 108277 від 15.06.2018; № 108276 від 19.06.2018, доводи позивача щодо наявності основного боргу в сумі 48 246,44 грн шляхом надання належних доказів не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 48 246,44 грн є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з п. 9.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством.

Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 3 322,64 грн за загальний період прострочення з 01.07.2018 по 14.03.2019, три відсотки річних в сумі 1 003,45 грн за загальний період прострочення з 01.07.2018 по 14.03.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, розрахунок здійснений вірно, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 3 322,64 грн.

При перевірці здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних суд встановив, що позивач неправильно визначив дату початку періоду прострочення за видатковими накладними №107214 від 31.05.2018 та №108276 від 19.06.2018, а саме:

- за видатковою накладною №107214 від 31.05.2018: 30.06.2018 є вихідним днем, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 01.07.2018, період прострочення починається з 02.07.2017;

- за видатковою накладною №108276 від 19.06.2018: з урахуванням п. 4.3. Договору останнім днем строку оплати є тридцятий календарний день з моменту одержання товару, тобто 20.07.2018. Оскільки позивачем визначено більш пізню дату початку періоду прострочення (30.07.2018), тобто заявлено стягнення трьох відсотків річних за менший період часу, суд перевіряє розрахунок позивача за видатковою накладною №108276 від 19.06.2018, починаючи з 30.07.2018.

За перерахунком суду, з урахуванням вищевказаних висновків, сума трьох відсотків річних за загальний період прострочення з 02.07.2018 по 14.03.2019 становить 1 000,71 грн:

- за видатковою накладною №107214 від 31.05.2018: за період прострочення з 02.07.2019 по 14.03.2019 - 702,48 грн;

- за видатковою накладною №107646 від 08.06.2018: за період прострочення з 09.07.2019 по 14.03.2019 - 144,78 грн;

- за видатковою накладною №108277 від 15.06.2018: за період прострочення з 16.07.2019 по 14.03.2019 - 130,32 грн;

- за видатковою накладною №108276 від 19.06.2018: за період прострочення з 30.07.2019 по 14.03.2019 - 23,13 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково, в сумі 1000,71 грн.

Відповідно до п. 9.2. Договору за порушення строку оплати, визначеного п. 4.3. даного договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 13.3. Договору сторони досягли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняються через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 945,02 грн за загальний період прострочення з 01.07.2018 по 14.03.2019.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого товару виконано відповідачем з порушенням п. 4.3. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, з урахуванням вищезазначених висновків щодо дати початку періоду прострочення за видатковими накладними №107214 від 31.05.2018 та №108276 від 19.06.2018, суд дійшов висновку, що сума пені за загальний період прострочення з 02.07.2018 по 14.03.2019 становить 11 913,91 грн, а саме:

- за видатковою накладною №107214 від 31.05.2018: за період прострочення з 02.07.2019 по 14.03.2019 - 8 358,38 грн;

- за видатковою накладною №107646 від 08.06.2018: за період прострочення з 09.07.2019 по 14.03.2019 - 1 724,92 грн;

- за видатковою накладною №108277 від 15.06.2018: за період прострочення з 16.07.2019 по 14.03.2019 - 1 554,32 грн;

- за видатковою накладною №108276 від 19.06.2018: за період прострочення з 30.07.2019 по 14.03.2019 - 276,29 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 11 913,91 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-механічний завод" (49000, м. Дніпро, вулиця Набережна В.І. Леніна, будинок 15А, код ЄДРПОУ 31384463) на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО" (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 28/2, код ЄДРПОУ 23162981) 48 246,44 грн (сорок вісім тисяч двісті сорок шість гривень 44 копійки) основного боргу; 1 000,71 грн (одна тисяча гривень 71 копійка) 3% річних; 3 322,64 грн (три тисячі триста двадцять дві гривні 64 копійки) інфляційних втрат; 11 913,91 грн (одинадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гривень 91 копійка) пені; 1 919,99 грн (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 99 копійок) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.05.2019.

Суддя А.Є. Соловйова