Ухвала суду № 81660146, 10.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4080/19

Справа №752/26506/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування транспортного засобу, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.03.2019 року позивачу наданий строк для виправлення недоліків заяви терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, у зв`язку з тим, що заява не відповідала вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Позивач просив відстрочити сплату судового збору посилаючись на те, що він має скрутний майновий стан, на що слід зазначити наступне.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вивченні матеріалів справи не було встановлено доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому у клопотанні бцло відмовлено.

З огляду на те, що пред`явлені немайнові вимоги, суд підкреслив необхідність сплати судового збору відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим надати суду відповідну квитанцію, або надати суду докази, у підтвердження підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. на рахунок зазначений в ухвалі від 26.03.2019 року.

З матеріалів заяви вбачається, що ухвала про виправлення недоліків від 26.03.2019 року позивачем не отримана у зв`язку з тим, що конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду без вручення адресату та станом на 10.05.2019 року ним не виправлено недоліків викладених в ухвалі.

На підставі вищевикладеного прихожу до висновку, що заявник не виправив недоліків перелічених в ухвалі від 26.03.2019 року, а тому відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною та повинна бути повернута заявнику.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору дарування транспортного засобу - вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя