
Справа № 739/2154/17
Провадження № 1-кс/739/273/19
УХВАЛА
Іменем України
"10" травня 2019 р. м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя, суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенко А.І.
при секретарі – Неживець К.В.
за участю:
старшого слідчого СВ Новгород – Сіверського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Ковалькевич Т.В.
розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ Новгород-Сіверського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Ковалькевич Т.В.., погоджене з прокурором прокуратури Н-Сіверського району Чернігівської області,винесеному у кримінальному провадженні № 12014270190000004 від 05.01.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст.263-1КК України, про дозвіл на затримання з метою приводу для участі його в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу відносно:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Короп Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, депутатом різних рівнів рад не являється, з повною загальною середньою освітою, одруженого, в силу ст.ст. 88, 89 КК України раніше не судимого,-
В С Т А Н О В И В:
06.05.2019 року старший слідчий Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Ковалькевич Т.В. звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу для участі його в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст.263-1 КК України, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, так-як підозрюваний вчинив умисні кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі ухиляється від слідства та суду, перешкоджає розслідуванню кримінального провадження, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено:05.01.2014, приблизно о 03:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов на територію вказаного господарства та за допомогою сірників, з метою знищення будинку, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її біля вхідних дверей веранди будинку, внаслідок чого вогнем було знищено вищевказаний будинок, спричинивши потерпілій майнової шкоди.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Також, 20.03.2014, приблизно 03:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до сараю, розташованого на території вказаного домоволодіння та за допомогою сірників, з метою знищення вказаної господарчої будівлі, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її біля стінки господарчої будівлі, внаслідок чого вогнем було знищено вищевказану будівлю, спричинивши потерпілій майнової шкоди.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Також, 07.04.2014, приблизно о 03:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов до приміщення будинку та за допомогою сірників, з метою знищення будинку, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її на підлозі першої кімнати будинку, внаслідок чого відбулось займання підлоги, але не призвело до загорання будинку. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Також, 23.10.2015, приблизно о 00:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до господарчих будівель (сараїв), розташованих на території вказаного домоволодіння, які належать ОСОБА_4 та за допомогою сірників, з метою знищення вказаних господарчих будівель, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її біля стінки однієї з господарчих будівель, внаслідок чого вогнем було пошкоджено обидві, розташовані поруч, будівлі (сараї), спричинивши потерпілій майнової шкоди.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Також, 06.06.2015, приблизно о 01:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, шляхом зриву начіпного замка, проник до приміщення артезіанської свердловини № 7, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 Новгород АДРЕСА_5 Сіверський Чернігівської області, яка перебуває на балансі ТОВ «Комунальник», де реалізуючи свій злочинний умисел, за допомогою сірників, з метою знищення вказаної будівлі, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її в середині приміщення, внаслідок чого відбулось займання технічного обладнання, але не призвело до загорання будівлі. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Також, 01.04.2016, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 , де реалізуючи свій злочинний умисел, зайшов на територію
вказаного господарства та за допомогою сірників, з метою знищення будівлі будинку, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме умисно підпалив автомобільну шину, розмістивши її на сходах, біля вхідних дверей будинку, внаслідок чого відбулось займання дверей, але не призвело до загорання будівлі. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Також, 05.11.2017, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету знищення чужого майна шляхом підпалу, знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до гаража поєднаного з господарчою будівлею (сараєм), розташованих на території вказаного домоволодіння, які належать ОСОБА_6 та за допомогою сірників, з метою знищення вказаного гаражу, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об`єкта, а саме: умисно підпалив гумовий чобіт, розмістивши його в районі покрівлі гаража поєднаного з господарчою будівлею (сараєм), внаслідок чого, вогнем було пошкоджено покрівлю та перекриття господарчої будівлі (сараю) та гаражу, спричинивши потерпілій майнової шкоди.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Також, 16.11.2017, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, незважаючи на загальноприйняті норми поведінки в суспільстві, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, переслідуючи мету можливого спричинення тілесних ушкоджень випадковим особам, залишив невідомий саморобний вибуховий пристрій у дворі під деревом біля туалету загального користування між будинками № 50 по вулиці Князя ОСОБА_7 у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, де проживає ОСОБА_8 та АДРЕСА_6 , де здійснює адвокатську діяльність адвокат Наполов М.І. У подальшому саморобний вибуховий пристрій вибухнув від поштовху його випадковою особою, а саме ОСОБА_8
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Також, 07.12.2017, приблизно о 03:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету умисного пошкодження чужого майна шляхом вибуху, поклав невідомий саморобний вибуховий пристрій на кондиціонер, вмонтований в стіну будинку, належного ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_7 . У подальшому, вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув, внаслідок чого відбулось займання пластикової обшивки будинку, але не призвело до його загорання. Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом вибуху.
Також, 13.12.2017, приблизно о 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету умисного пошкодження чужого майна шляхом вибуху, поклав невідомий саморобний вибуховий пристрій з часовим механізмом на підвіконник квартири АДРЕСА_8 , в якій проживає ОСОБА_4 , але вказаний пристрій не вибухнув оскільки завчасно був помічений власником квартири ОСОБА_4 , яка про його виявлення повідомила до поліції. Того ж дня, вказаний вибуховий пристрій був знешкоджений спеціалістами вибухо-технічного відділу ГУНП в Чернігівській області.
Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом вибуху.
Крім цього, в середині липня 2017 року, точної дати слідством не встановлено, в денний час, ОСОБА_1 , переслідуючи мету придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, в лісовому масиві, що знаходиться між містом Новгород-Сіверський та с. Бирине Новгород-Сіверського району Чернігівської області, знайшов предмет, схожий на артилерійський снаряд, який приніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , де за допомогою пили по металу розпиляв його та зберігав в другій кімнаті будинку.
13.12.2017, співробітниками Новгород – Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено предмет циліндричної форми, розпиляний, вкритий корозією, з речовиною в середині. Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № 129 (Вт), 1295(х) від 09.02.2018 року вказаний предмет являється частиною корпусу артилерійського снаряду калібру 76,2 мм. Частина корпусу артилерійського снаряду містить бризантну вибухову речовину – гексоген. Вказана частина корпусу артилерійського снаряду, яка містить бризантну вибухову речовину - гексоген, придатна до вибуху.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.
Окрім цього, в середині листопада 2017 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного виготовлення вибухових пристроїв, знаходячись вдома, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою підручних засобів: картонної коробки, елементу живлення (батарейки), електричних дротів, мікровимикача, полімерного матеріалу, фольги, уламків скла, а також використовуючи бризанту вибухову речовину – гексоген, виготовив саморобний вибуховий пристрій, який в подальшому використав біля туалету загального користування за адресою: вул. Князя Ігоря, 50 АДРЕСА_9 м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, після чого він у подальшому вибухнув від поштовху його випадковою особою, а саме ОСОБА_8
Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № 118 (Вт),1238 (х) від 22.01.2018 року, надані на дослідження предмети являються залишками картонної упаковки, елементом живлення з електричними дротами, корпусом мікровимикача, розплавленими рештками полімерного матеріалу, фрагментами фольги та уламками скла. На наданих на експертизу залишках картонної упаковки, елементі живлення з електричними дротами, корпусі мікровимикача, розплавлених рештках полімерного матеріалу, фрагментах фольги та уламках скла присутні сліди вибухової речовини бризантної дії - гексогену. Надані на експертизу залишки картонної упаковки, елемент живлення з електричними дротами, корпус мікровимикача, розплавлені рештки полімерного матеріалу, фрагменти фольги та уламки скла являються залишками імовірно саморобного вибухового пристрою.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухового пристрою.
Також, 16 листопада 2017 року, близько 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного носіння та зберігання вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, переніс заздалегідь виготовлений саморобний вибуховий пристрій з будинку, в якому проживає, за адресою АДРЕСА_1 , до місця його використання, а саме туалету загального користування, за адресою: вул. Князя Ігоря, 50 АДРЕСА_9 м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Окрім цього, 06 грудня 2017 року, ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного виготовлення вибухових пристроїв, повторно, знаходячись вдома, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою підручних засобів: полімерного матеріалу, годинника з елементом живлення, застібок-затяжок, медичного шприцу, а також використовуючи бризанту вибухову речовину – гексоген, виготовив саморобний вибуховий пристрій, який в подальшому використав на будинку, належного ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_10 Леваневського АДРЕСА_7 . Після чого, вказаний саморобний вибуховий пристрій вибухнув, внаслідок чого відбулось займання пластикової обшивки будинку, але не призвело до його загорання.
Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи № 125 (Вт),1285 (х) від 13.02.2018 року, надані на дослідження предмети являються фрагментами оплавленого полімерного матеріалу, частинами корпусу годинника з елементом живлення, фрагментами застібок-затяжок та фрагментами медичного шприцу. На наданих на експертизу предметах у вигляді фрагментів оплавленого полімерного матеріалу, частинами корпусу годинника з елементом живлення, фрагментами застібок-затяжок та фрагментами медичного шприцу присутні сліди вибухової речовини бризантної дії-гексогену. Надані на експертизу фрагменти оплавленого полімерного матеріалу, частини корпусу годинника з елементом живлення, фрагменти застібок-затяжок та фрагментами медичного шприцу являються складовими елементами імовірно саморобного вибухового пристрою з неконтактним датчиком цілі, дистанційної дії.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухового пристрою, вчинене повторно.
Також, 07 грудня 2017 року, близько 02:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету носіння та зберігання вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, переніс заздалегідь виготовлений саморобний вибуховий пристрій з будинку, в якому проживає, за адресою АДРЕСА_1 , до місця його використання, а саме до будинку, належного ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_7 , де в подальшому помістив його на кондиціонер, який був вмонтований в стіну будинку.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Окрім цього, 12 грудня 2017 року, ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного виготовлення вибухових пристроїв, повторно, знаходячись вдома, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою підручних засобів: елементу живлення R6 АА 1,5 V «Generator Energy», фрагменту донної частини пластикової пляшки з електричними дротами з – під голковим конусом від медичного шприца, саморобного електродетонатору, виготовленого з корпусу елементу живлення типу ААА з двома електричними дротами, двох фрагментів корпусу медичного шприца, корпусу електромеханічного годинника з приєднаним до нього елементом живлення «СИЛА ПЛЮС. С4 сольові. 9V. батарейка», пластикової пляшки з сумішевою вибуховою речовиною на основі нітрату амонію (аміачної селітри) та світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне), а також використовуючи бризанту вибухову речовину – гексоген, виготовив саморобний вибуховий пристрій, який в подальшому використав, поклавши його на підвіконня квартири АДРЕСА_8 , за місцем проживання ОСОБА_4 , але вказаний пристрій не вибухнув, оскільки завчасно був помічений власником квартири ОСОБА_4 , про що повідомлено до поліції. Того ж дня, вибуховий пристрій було знешкоджений спеціалістами вибухо-технічного відділу ГУНП в Чернігівській області.
Відповідно до висновку комплексної судової дактилоскопічної та вибухово-технічної експертизи № 126 (Вт), 1718, 1284 (х) від 14.02.2018 року, надані на дослідження предмети: елемент живлення R6 АА 1,5 V «Generator Energy», фрагмент донної частини пластикової пляшки з електричними дротами з – під голковим конусом від медичного шприца, саморобний електродетонатор виготовлений з корпусу елементу живлення типу ААА з двома електричними дротами, два фрагменти корпусу медичного шприца, корпус електромеханічного годинника з приєднаним до нього елементом живлення «СИЛА ПЛЮС. С4 сольові. 9V. батарейка», пластикова пляшка з сумішевою вибуховою речовиною на основі нітрату амонію (аміачної селітри) та світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне), являються складовими елементами саморобного вибухового пристрою. Надані на дослідження предмети у конструктивному поєднанні являються саморобним вибуховим пристроєм, який не відноситься до категорії боєприпасів. Речовина з пляшки, являється сумішевою вибуховою речовиною на основі нітрату амонію (аміачної селітри) та світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне). Речовина нашарована на фрагментах полімерного шприца являється вибуховою речовиною бризантної дії-гексогеном.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 – 1 КК України, як незаконне виготовлення вибухового пристрою, вчинене повторно.
Також, 13 грудня 2017 року, близько 01:00 год., ОСОБА_1 , переслідуючи мету незаконного носіння та зберігання вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, переніс заздалегідь виготовлений саморобний вибуховий пристрій з будинку де останній проживає, за адресою АДРЕСА_1 , до місця його використання, а саме до квартири АДРЕСА_8 , за місцем проживання ОСОБА_4 , який в подальшому поклав його на підвіконня вказаної квартири.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Згідно ст. 33 КК України, остаточно дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано:
-за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу;
-за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень;
-за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу та вибуху;
-ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, а також носіння вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу;
-ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухового пристрою;
-ч. 2 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення вибухових пристроїв, вчиненого повторно.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Короп Чернігівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, депутатом різних рівнів рад не являється, з повною загальною середньою освітою, одружений, в силу ст.ст. 88, 89 КК України раніше не судимий.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні 17 тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років.
15 грудня 2017 року Чернігівським районним судом Чернігівської області до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у межах 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 32 000 грн.
11 січня 2018 року підозрюваний ОСОБА_1 був звільнений з під варти у зв`язку з внесенням застави. При звільненні з під варти на підозрюваного ОСОБА_1 покладені обов`язки: прибувати до слідчого СВ Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області із встановленою періодичністю; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України ї в`їзд в Україну.
Відповідно до відповіді наданої Державною прикордонною службою України від 06.04.2018 року встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнув державний кордон України, 24.03.2018 року о 00 год. 26 хв., через міжнародний пункт пропуску для залізничного сполучення «Хутір-Михайлівський» у напрямку «виїзд», на потязі сполучення «Львів-Москва», з використанням паспортного документа серії НК № НОМЕР_1 і на теперішній час перебуває у Російській Федерації.
Допитана в якості свідка дружина останнього, ОСОБА_10 ,повідомила, що їй невідомо, де знаходиться її чоловік і які мотиви його зникнення. Опитані з вказаного приводу родичі підозрюваного ОСОБА_1 відмовились надавати будь-які письмові свідчення, але повідомили,що їм невідоме місцезнаходження ОСОБА_1
У зв`язку з викладеним слідство дійшло до висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконав покладені на його обов`язки у зв`язку з внесенням застави та умисно ухиляється від слідства та суду, у зв`язку з цим є нагальна потреба у заміні останньому запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим КПК України.
06 травня 2019 року, разом з клопотанням про надання дозволу на затримання, до суду надійшло клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні старший слідчий СВ Н-Сіверського відділу поліції ГУ НП В Чернігівській області Ковалькевич Т.В., клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу в судове засідання підтримав, посилаючись на те, що підозрюваний ухиляється від явки до слідчого та після повідомлення про підозру та зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, за місцем постійного проживання тривалий час відсутній.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали подання, клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання-слідчим доведено передбачені п.1,2 та 3 ч.1 ст. 194 КПК України.
На час розгляду клопотання у суду відсутні дані про поважність неявки підозрюваного у судове засідання, він відсутній за місцем реєстрації та фактичного проживання, його місце знаходження не відоме, а тому враховуючи вищезазначене вважаю, що є достатні підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного, так-як останній переховується від органів досудового розслідування, а також він може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 131, 132, 176-178, 183, 187-190, 372КПК України, У Х В А Л И В:
Клопотання старшого слідчого Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Ковалькевича Т.В., про надання дозволу на затримання з метою приводу ОСОБА_1 – задовольнити.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Короп Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, депутатом різних рівнів рад не являється, з повною загальною середньою освітою, одруженого, в силу ст.ст. 88, 89 КК України раніше не судимого
Після затримання підозрюваного доставити до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_1 чи по закінченню шести місяців із дати постановлення ухвали –10 листопада 2019 року, або відкликання її прокурором.
Ухвала постановлена за клопотанням старшого слідчого слідчого відділення Н-Сіверського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області Ковалькевичу Т.В. (тел. 046 58) 3-15-60
Копію ухвали направити для виконання до Новгород-Сіверського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області та контролю прокурору Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя А.І. Іващенко
Судове рішення № 81657216, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області було прийнято 10.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 739/2154/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: