Рішення № 81651408, 06.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/33/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 Справа № 908/450/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича,

при секретарі судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, б. 13-В

до відповідача Приватного підприємства «Комерційно-виробничий центр «Меркурій», 69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, б. 46

про стягнення коштів,

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Мандрицька А.Р., адвокат, ордер серія ЗП№007161 від 01.03.2019

від відповідача: не з`явився.

Суть спору:

25.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія», м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства «Комерційно-виробничий центр «Меркурій», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 29 412,46 грн, інфляційних втрат у сумі 3230,96 грн та 3% річних у сумі 1066,10 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 справу № 908/450/19 передано для розгляду судді Горохову І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2019 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, присвоєно справі номер провадження 15/33/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 26.03.2019.

Під час судового засідання 26.03.2019 судом виявлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а саме позовна заява, що міститься в матеріалах господарської справи № 908/450/19 датована 21.02.2019. Однак, в матеріали справи надано докази направлення вказаної позовної заяви на адресу відповідача (фіскальний чек та опис вкладення до рекомендованого листа від 07.02.2019). Тобто позовна заява, яка надійшла до суду датована пізнішою датою, ніж докази направлення відповідачу, що не є належним доказом надсилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 вказану позовну заяву, на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків терміном 5 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 10.04.2019 шляхом направлення відповідачу копії позовної заяви вих. № 019-02/173 від 21.02.2019 з додатками та надання до суду доказів направлення (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист).

08.04.2019 до господарського суду від позивача, на виконання ухвали суду від 26.03.2019 із супровідним листом № 019-02/353 від 03.04.2019 надійшли докази направлення копії позовної заяви № 019-02/173 та доданих до неї документів 04.04.2019 на вищезазначену адресу відповідача, а саме: опис вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля та фіскальний чек від 04.04.2019.

Ухвалою суду від 09.04.2019 продовжено розгляд справи № 908/450/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.05.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем як співвласником багатоквартирного будинку належним чином не виконано зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-384 від 06.09.2017, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу 3 % річних у розмірі 1066,10 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 3230,96 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. 1, 5, 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 360, 525, 615, 625 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 06.05.2019 позивачем була надана заява б/н від 06.05.2019 про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1066,10 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 3230,96 грн. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 23 412,46 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Судом розглянуто та прийнято вказану заяву до розгляду.

Відповідач у призначені судові засідання не з`являвся, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконані, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

В судому засіданні 06.05.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

06.09.2017 між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 122 (відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (позивач, управитель) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-384 (далі за текстом - договір).

За умовами п. 1. договору управитель зобов`язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Пунктом 5 договору встановлено, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 3,84 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 3,49 грн/м.кв; 2) винагорода управителеві - 0,35 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 3,84 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальне площі житлового або нежитлового приміщення у об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 3,49 грн./м.кв.; 2) винагорода Управителеві - 0,35 грн./м.кв.

Згідно з п. 18 цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2018.

Як свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, Приватне підприємство «Комерційно-виробничий центр «Меркурій» є власником нежитлового приміщення І підвалу літ. А-5 загальною площею 239,2 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 122. Акт надання послуг № 2500 відповідачем не підписано.

Тобто відповідач є співвласником багатоквартирного будинку 122 по вул. Космічній в м. Запоріжжя та на нього розповсюджується обов`язок оплачувати надані позивачем за договором № К-384 послуги.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за період з листопада 2017 року по січень 2019 року надано відповідні послуги на суму 29 412,46 грн, вартість яких відповідачем не сплачена.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

06.11.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 018-02/1923 з пропозицією сплатити заборгованість по оплаті за послуги управління будинком. Зазначена претензія залишена без реагування, борг не сплачено.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком в примусовому порядку.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний сплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 29 412,46 грн підлягають задоволенню.

Суд враховує, що під час розгляду справи позивачем було подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1066,10 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 3230,96 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1). До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд роз`яснює, що згідно з ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи заяву позивача від 06.05.2019, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1066,10 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 3230,96 грн.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 231, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 29 412,46 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Комерційно-виробничий центр «Меркурій» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, б. 46; ідентифікаційний код юридичної особи 13615157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 13-В; ідентифікаційний код юридичної особи 40413159) заборгованість з оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 29 412,46 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста дванадцять гривень 46 коп.), судовий збір в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.). Видати наказ.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1066,10 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 3230,96 грн провадження у справі закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 травня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов