Ухвала суду № 81648759, 11.05.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3351/19

1-кс/310/1092/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Дністрян О.М.

при секретарі Шаповаловій О.М.,

за участю прокурора Педан Ю.Г.,

слідчого Пономаренко А.А.,

захисника Єнєва А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081120000027 від 26.03.2019р. клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Пономаренка А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Світанок Запорізького району Запорізької області, громадянина України, працюючого головним інженером відділення управління експлуатації ПАТ «Запоріжаз», одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В с т а н о в и в:

10.05.2019 року до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Пономаренка А.А., погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Педан Ю.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяця.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081120000027 від 26.03.2019р. за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів № 19 від 04.04.2018 товариство є юридичною особою, створене на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу від 14.03.1994 № 120 шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» у ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз». Згідно п. 2.1.2 Статуту цілями товариства є: забезпечення ефективного функціонування і розвитку системи стійкого забезпечення споживачів природнім або скрапленим газом; розвиток газового комплексу, збереження існуючих і створення нових виробничо-технічних і технологічних зав`язків. Відповідно до п. 2.2.1 Статуту до предмету діяльності ПАТ «Запоріжгаз» відноситься: будівництво газових мереж та споруд природного та скрапленого газу, здійснення пуску газу до газифікованих об`єктів, контроль за якістю експлуатаційних робіт, будівництво, реконструкція, ремонт і технічне переобладнання систем газопостачання; виконання будівельних, будівельно-монтажних, будівельно-ремонтних, ремонтних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Згідно п.1.2 посадової інструкції головного інженера відділення управління експлуатації, затвердженої головою правління ПАТ «Запоріжгаз» від 30.03.2018 ОСОБА_1 керує роботою працівників управління експлуатації, що працюють на віддалених місцях, розміщених на території адміністративних районів області, які наказом управління закріплені га головним інженером відділення; Відповідно п. 1.4. Посадової інструкції головному інженеру безпосередньо підпорядковуються працівники, що організовують виконання робіт з експлуатації систем газопостачання на закріпленій за ними для обслуговування території: старший інженер з експлуатації діяльності; старші майстри служби експлуатації систем газопостачання; провідний інженер (інженери) з експлуатаційної діяльності; технік (техніки). Згідно Розділу 2 Посадової інструкції ОСОБА_1 . організує та контролює виконання робіт з планового та аварійно технічного обслуговування систем газопостачання та обладнання на закріпленій за ними території обслуговування; організує та контролює роботу з ведення технічного нагляду за будівельно-монтажними роботами та приймання в експлуатацію об`єктів будівництва; приймає участь в розгляді проектів газопостачання і в роботі комісії з приймання газифікованих об`єктів в експлуатацію, контролює якість ведення виконавчої технічної документації за всіма напрямками його діяльності. Згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_1 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, таким чином є службовою особою. Так, 26.03.2019р. у другій половині дня ОСОБА_2 , з метою проведення робіт з прокладення газопроводу та підключення садового будинку АДРЕСА_5 до централізованої системи газопостачання, знаходячись в приміщенні Бердянського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Запоріжгаз», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Підгірна, 201, звернувся до головного інженера відділенні управління експлуатації ОСОБА_1. з проханням проведення зазначених робіт. ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, з метою отримання неправомірної вигоди повідомив ОСОБА_2 про необхідність передачі йому неправомірну винагороду у розмірі 10000 гривень за швидке та безперешкодне вирішення питання з приєднання до газорозподільної системи садового будинку АДРЕСА_5 підготовки і видачі відповідної документації. Після цього ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний намір, дав зрозуміти ОСОБА_2 що у разі ненадання йому неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень він не вживатиме заходів щодо виконання вищевказаних робіт. 08.05.2019р. приблизно о 16.50 годині, ОСОБА_1 , знаходячись у своєму службовому кабінеті Бердянського управління з експлуатації газопостачання та газифікації, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Підгірна, 201, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду - грошові кошти у розмірі 10000 гривень за швидке та безперешкодне вирішення питання з приєднання до газорозподільної системи садового будинку АДРЕСА_5 підготовки і видачі відповідної документації.

08.05.2019 року о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_1 затримано на підставі ч.ч. 1,2 ст. 208 КПК України.

09.05.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання. Вказують на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного у вчинені тяжкого злочину та наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та підстави вважати, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового слідства/суду та впливати на свідків, просили застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе, на їх думку, запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити чи застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки зазначені ризики не є наявними, кваліфікація дій підозрюваного також є неправильною, підозрюваний раніше не судимий, має дружину, дитину, місце проживання, працює, характеризується позитивно.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 р. у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 р. у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 р. у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Витяг з кримінального провадження № 42019081120000027 свідчить про те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені 26.03.2019 року до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколом обшуку від 08.05.2019р; протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 08.05.2019р.; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_2 від 09.05.2019 р.

При цьому судом враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, а також фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, а саме, особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований, має постійне місце реєстрації та мешкання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст.183, ст.194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 буде цілодобовий домашній арешт.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Пономаренка Андрія Анатолійовича від 10.05.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді цілодового домашнього арешту строком на шістдесят днів.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок прибувати за викликом слідчого Бердянського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження, прокурора або до суду.

Строк дії ухвали до 09 липня 2019 року включно.

Ухвалу передати для виконання до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Дністрян