Ухвала суду № 81646346, 10.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

10 травня 2019 р. Справа №200/2255/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з заявою про забезпечення адміністративного позову за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Акціонерне товариство «Укртрансгаз», про визнання неправомірними дій, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» з заявою про забезпечення позову до подання адміністративного позову, у якій просить суд зупинити стягнення за постановами приватного виконавця Щербакова І.М. про накладення арешту на рахунки Товариства, відкриті для виплати заробітної плати та сплати податків: ПАТ «Донецькоблгаз», Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації, Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації, Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, Краматорського управління по газопостачанню та газифікації, Артемівського управління по газопостачанню та газифікації.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Приписами статті 152 КАС України, визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з цим, за нормами ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не подано до заяви про забезпечення позову квитанції про сплату судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,00 гривень.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підлягає до сплати у розмірі 576,30 грн.

Позивач разом із заявою про забезпечення позову надав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, мотивуючи його тим, що ПАТ «Донецькоблгаз» має тяжкий матеріальний (фінансовий) стан, оскільки на рахунки підприємства накладені арешти, серед яких є рахунки, накладення арешту на які заборонено законодавством, а саме: рахунок зі спеціальним режимом використання, на який зараховуються кошти споживачів за природний газ та рахунки, відкриті для виплати заробітної плати, лікарняних та інших видів державного соціального забезпечення.

Ознайомившись із заявленим клопотанням позивача, суд виходить з такого.

У відповідності до частини 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Стаття 133 КАС України у регулюванні правовідносин із розстрочення, відстрочення сплати судового збору є загальною нормою, а спеціальною нормою є стаття 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, з приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

А отже, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що ця норма розповсюджується тільки на фізичних осіб і не передбачає можливості відстрочення (розстрочення, звільнення, зменшення) судового збору юридичним особам.

Таким чином суд вважає, що діючим законодавством встановлено вичерпний перелік підстав відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а також суб'єктний склад осіб, яким може бути відстрочено та/або розстрочено сплату судового збору.

Отже, судом встановлено, що позивачем до суду не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору, тобто заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 152 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду у порядку ч. 7 ст. 154 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 152 - 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Повернути заяву Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про забезпечення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Чучко В.М.