Рішення № 81645627, 06.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 р. Справа№200/2962/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України в якій просив визнати бездіяльність Національної поліції України протиправною та зобов`язати виключити відомості щодо ОСОБА_1 з інформаційних обліків розшукуваних осіб.

З позовної заяви вбачається, що 03 березня 2008 року Керченським МВ в АР Крим була порушена кримінальна справа № 13032112008000024001, за матеріалами якої ОСОБА_1 був оголошений в розшук (р/с 1125041).

У зв`язку з окупацією Криму Росією, позивач виїхав з Криму у Донецьку області та 23 лютого 2018 року став на облік як внутрішньо переміщена особа і зареєструвався за адресою: Донецька область, м. Маріуполь . При перевірці на блокпостах, де несуть службу військові та правоохоронці ОСОБА_1 був неодноразово затриманий у зв`язку з тим, що знаходиться в базі даних розшукуваних осіб. У зв`язку з вказаними обставинами адвокат позивача звернувся до начальника Департаменту карного розшуку Національної поліції України з запитом, у якому просив прийняти процесуальне рішення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з находженням його у розшуку або виключити його з бази даних осіб, які знаходяться в розшуку. На даний запит адвоката Департаментом карного розшуку НПУ була надана відповідь від 15.08.2018 № 14/02/4-64аз (копія долучена позивачем до позову) про те, що прийняття процесуального рішення стосовно ОСОБА_1 не відноситься до компетенції Департаменту. Разом з тим, за наведеними у запиті фактами проводиться перевірка, у тому числі щодо наявності підстав для виключення відомостей ОСОБА_1 з інформаційних обліків розшукуваних осіб. Вважаючи бездіяльність Національної поліції України протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду.

Ухвалою суду від 04.03.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 28.03.2019 року.

03.04.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив, згідно змісту якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач, - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.02.2018 року № 0000483275 - АДРЕСА_1 .

Відповідач, - Національна поліція України є суб`єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відносно позивача була відкрита кримінальна справа, останнього було об`явлено в розшук. Вподальшому в порушенні кримінальної справи було відмовлено, проте позивач продовжує бути зареєстрованим в якості розшукуваної осіб. Зазначений факт створює перешкоди в частині вільного пересування по території України.

Листом ГУ НП в Донецькій області від 14.05.2018 року № 14-5/02-2018 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в розшуку за Керченським МВ АР Крим № 11215041 від 18.06.2012. за скоєння кримінального правопорушення. Також встановлено, що 14.02.2018 працівниками поліції Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області під час патрулювання в Кальміуському районі м. Маріуполь було встановлено місцезнаходження гр. ОСОБА_1. Даний факт було зареєстровано в журналі єдиного обліку Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області за № 2732 від 14.02.2018. У зв`язку з тим. що на даний час територія м. Керчі АР Крим непідконтрольна української владі, ОСОБА_2 було зобов`язано явкою.

Листом ГУ НП в Донецькій області від 23.07.2018 року повідомлено позивача, що згідно діючого законодавства Мангушським відділенням поліції Центрального відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Донецькій області було проведено перевірку за фактом затримання позивача. Було встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в розшуку за Керченським МВ в АР Крим. У зв`язку з тим, що на теперішній час АР Крим є тимчасово окупованою територією, за даним фактом ОСОБА_1 було опитано в Мангушському ВП та зобов`язано явкою до ВП за першим викликом для подальшого вирішення факту перебування в розшуку. Матеріали були направлені до УКР ГУНП в Донецькій області.

Згідно Листа Департаменту карного розшуку НП України від 41/з від 03.08.2018 року прийняття процесуального рішення стосовно ОСОБА_1 не відноситься до компетенції Департаменту. Разом з тим зазначено, що за наведеними у запиті фактами проводиться перевірка, у тому числі щодо наявності підстав з виключення відомостей ОСОБА_1 з інформаційних обліків розшукуваних осіб.

Відповідно Листа Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції ГУ НП в Донецькій області від 17.09.2018 року, в ході збору матеріалів за даним фактом було встановлено, що позивач знаходиться в розшуку за Керченським ГВ в АР Крим (РС № 11215041 від 18.06.2012 р., КС № 13032112008000024001 від 03.03.2008 року. У зв`язку з тим, що на теперішній час АР Крим є тимчасово окупованою територією, за даним фактом позивача було опитано в Мангушському ВП та зобов`язано явкою до ВП за першим викликом для подальшого вирішення факту перебування в розшуку.

Апеляційний суд міста Києва на запит Національної поліції України листом від 27.08.2018 № 129/0515/18 повідомив про те, що згідно даних, які містяться в АСЕД «Апеляція», матеріали справи про визначення підсудності їх розгляду, в яких учасником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян таправовий режим на тимчасово окупованій території України» не надходили та не розглядались. На момент розгляду запиту НПУ, до Апеляційного суду міста Києва не передавались нерозглянуті судові справи, комп`ютерні бази даних та архіви судів, розташованих на території АР Крим (копія додається).

Генеральна Прокуратура України супровідним від 04.09.2018 № 15/3/1 -р запит Департаменту карного розшуку Національної поліції України направила на адресу Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим (копія листа додається).

Згідно змісту Листа Прокуратури Автономної Республіки Крим за вих № 04/1-1435 вих.18 від 12.09.2018, у якій, зокрема, зазначено, що згідно відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань у провадженні прокуратури Автономної Республіки Крим значиться кримінальне провадження № 42013130500000003 від 16.01.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 162 КК України, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі статусом «зупинено» за розшуком особи.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначено зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, зокрема, територіальну підсудність цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Згідно із частиною другою статті 12 вказаного Закону підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, визначається Генеральною прокуратурою України. Матеріали досудового розслідування щодо злочинів, кримінальні провадження щодо яких знаходяться на стадії досудового слідства, повинні бути передані органам досудового слідства, визначеним Генеральною прокуратурою України.

Разом з тим, вказаної статтею визначено, що питання, які відносяться до повноважень слідчого судді, у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, розглядаються слідчими суддями районних судів міста Києва, визначеними Апеляційним судом міста Києва.

Одночасно із змісту статті 282 КПК України від 19.11.2012 вбачається, що рішення про відновлення досудового розслідування може бути прийняте у разі, якщо: підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва); постанова слідчого або прокурора про зупинення досудового розслідування скасована слідчим суддею; у разі потреби в проведенні слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Відомості про відновлення досудового розслідування вноситься слідчим, прокурором до ЄДРДР.

Відповідно до вимог Інструкції з організації розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних), осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС від 05.01.2005 № 3дск (зі змінами), внесення відомостей щодо оголошення та припинення розшуку осіб, які переховуються від органів влади до ІП «Розшук» СІС МВС здійснюється виключно на підставі інформаційно-статистичної картки на розшукуваного, що надається ініціатором розшуку.

Відповідно до пункту 2 розділу «Загальні питання» Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1024 (далі Положення про ЄІС), єдина інформаційна система МВС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб`єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню взаємодію. Інформаційні ресурси єдиної інформаційної системи МВС - визначені групи взаємозв`язаних задокументованих одиниць інформації, які формуються і об`єднуються в автоматизованих інформаційних системах суб`єктів єдиної інформаційної системи МВС за певними ознаками, у тому числі зазначені в переліку пріоритетних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 № 1024.

Згідно пункту 3 Положення про ЄІС власником і розпорядником єдиної інформаційної системи МВС є держава в особі МВС. Володільцем інформації, що обробляється в центральній підсистемі єдиної інформаційної системи МВС, є МВС.

Відповідно до додатку до Положення про ЄІС відомості про розшук підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду відносяться до Переліку пріоритетних інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ.

З викладеного вбачається, що проведення досудового розслідування, прийняття процесуальних рішень відповідно до статті 110, 281, 282 КПК України, зокрема постанов слідчого, прокурора про відновлення досудового розслідування, та подальше внесення відомостей до ІП «Розшук» ЄІС МВС, можливо після визначення підслідності по кримінальному провадженню.

Відповідно суд звертає увагу, що Національна поліція України не є власником і розпорядником єдиної інформаційної системи МВС та не є володільцем інформації, що обробляється в центральній підсистемі єдиної інформаційної системи МВС, крім того Національна поліція України жодним нормативно-правовим актом України не уповноважена вносити будь-які відомості в Інформаційні ресурси єдиної інформаційної системи МВС України щодо кримінальних проваджень, які розслідувалися органами міліції АР Крим ти не передані для здійснення провадження до органів поліції України.

02 липня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 580-УІІІ «Про Національну поліцію».

Відповідно до пункту 7 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» було доручено Кабінету Міністрів України забезпечити створення центрального органу виконавчої влади поліції України та його територіальних органів.

На виконання цієї норми в межах повноважень, наданих ч. 1 ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 641 утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ.

Як вбачається зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 641 новостворений центральний орган виконавчої влади не є правонаступником міліції (органів внутрішніх справ), та не є структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, НПУ не включала до ІП «Розшук» ЄІС МВС та до розділу «Особи, які переховуються від органів влади» розділу «Розшук» офіційного веб-сайту МВС України відомості про розшук ОСОБА_1 .

Таким чином суд вважає, що Національною поліцією України у спірних правовідносинах жодної протиправної, незаконної, пасивної поведінки не допущено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», датою початку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є 20.02.2014.

У той же час, у період з 20.02.2014 по теперішній час із тимчасово окупованої території півострова Крим до прокуратури Автономної Республіки Крим, а також до Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крім та міста Севастополі не надходило кримінальне провадження № 42013130500000003 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, прокуратура Автономної Республіки Крим на теперішній час не має можливості прийняти остаточне процесуальне рішення у крімінальному провадженні та надати копії запитуваних документів до Департаменту карного розшуку Національної поліції України. У зв 'язку із відсутністю таких матеріалів. У той же час, беручи до уваги статус останнього, питання щодо встановлення його місцезнаходження та доставки для проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування є актуальним.

Вказане спростовує твердження позивача про протиправну бездіяльність НПУ і, навпаки, підтверджує той факт, що Національна поліція України в межах своїх повноважень вжила заходи щодо вирішення питання позивача в межах правового поля.

Для з`ясування питання щодо підсудності справи, що розглядається, за правилами адміністративного судочинства необхідно звернути увагу на наступне.

Приписами частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кримінальне судочинство згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивача із позовом стала бездіяльність органів прокуратури та Національної поліції, яка, на думку позивача, полягає у протиправному не вчиненні дій в рамках кримінального провадження № 13032112008000024001.

З огляду на положення статей 38, 40 Кримінального процесуального кодексу України, слідчі органів досудового розслідування під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження не виконують владні управлінські функції, а здійснюють процесуальну діяльність.

З метою чіткого та неухильного дотримання вимог законодавства під час розслідування кримінальних правопорушень кримінально-процесуальним законодавством (глава 26 КПК України) передбачено можливість та строки оскарження рішень, дій та бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено підстави для оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

Згідно з частиною першою вказаної статті такими підставами ' є бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 Цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної' особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до частини першої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 цього Кодексу.

Відтак, оскільки спір виник не з приводу реалізації суб`єктами, зазначеними у позові, управлінських функції як суб`єктом владних повноважень, а з правовідносин, які склались при організації їх структурними підрозділами діяльності в рамках КПК України, суд вважає, що спірні правовідносини задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578, 01601, м. Київ, просп. Богомольця, 10) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.