Рішення № 81645234, 19.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.04.2019 Єдиний унікальний номер 205/5106/15-ц

Єдиний унікальний номер № 205/5106/15-ц

Провадження № 2/205/244/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» 14.07.2015 року звернулось до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.04.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11341117000, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 26000,00 доларів США зі сплатою 9,5 % річних терміном до 28.04.2038 року. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань 29.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Станом на 22.06.2015 року заборгованість по кредиту та процентам склала 22174,62 доларів США, пеня - 8540,15 грн. ПАТ «УкрСиббанк» просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 22174,62 доларів США, пеня - 8540,15 грн.

24.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним. В обґрунтування позову посилалась на те, що вона вважає, що під час укладання спірного кредитного договору текст договору було підписано від її імені сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії, а тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов кредитного договору, що є підставою для визнання спірного кредитного договору недійсним. ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним кредитний договір № 11341117000 від 29.04.2019 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2018 року об`єднано позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним в одне провадження.

У судове засідання представник ПАТ «УкрСиббанк» не з`явився, про дату, час та місце слухання повідомлявся належним чином. У заяві від 17.01.2019 року представник просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сазонова М .О. не з`явились, про дату, час та місце слухання повідомлялись належним чином. У заяві від 19.04.2019 року ОСОБА_1 просила відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою адвоката.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання 19.04.2019р. не перешкоджає вирішенню спору у даній цивільній справі, а також беручи до уваги розумність строків розгляду цивільних справ, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відкладення судового засідання 19.04.2019р.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» підлягають задоволенню, а в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 29.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11341117000, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 26000,00 доларів США зі сплатою 9,5 % річних терміном до 28.04.2038 року, а позичальник зобов`язалась кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором та графіком погашення кредиту (а.с. 15-29).

З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань, 29.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 11341117000/2, згідно умов якого поручитель зобов`язався перед позивачем відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 30-31).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем порушуються взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 22.06.2015 року виникла заборгованість по кредиту та процентам у розмірі 22174,62 доларів США, з яких: 20505,20 доларів США - заборгованість за кредитом, у т.ч. прострочена заборгованість у розмірі 723,00 доларів США за строк з 10.10.2014р. по 22.06.2015р.; 1669,42 долари США - заборгованість за процентами, у т.ч. прострочена заборгованість у розмірі 1496,58 доларів США за строк з 01.08.2014р. по 31.05.2015р. Пеня - 8540,15 грн., з якої 2588,25 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 12.10.2014р. по 22.06.2015р.; 5951,90 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 12.10.2014р. по 22.06.2015р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 статті 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням того, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість, яка ними добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 11341117000 від 29.04.2008 року станом на станом на 22.06.2015 року у розмірі 22174,62 доларів США, та пеню - 8540,15 грн. (а.с. 57-66).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 суд зауважує наступне.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 77-80 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. ст. 77-81 ЦПК України не надано суду доказів, які підтвердили б те, що оспорюваний кредитний договір було підписано від її імені сторонньою особою.

Доводи ОСОБА_1 в частині того, що її волевиявлення як учаснику правочину не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, суд оцінює критично, оскільки вони випливають лише з її особистих суб`єктивних оцінок як боржника, зацікавленого у мінімізації своїх грошових зобов`язань. При цьому на час укладання договору ОСОБА_1 була згодна з його умовами та взяла на себе відповідні зобов`язання добровільно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги те, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» підлягають задоволенню, тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (а.с. 4) рівними частками покладається на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 203, 215, 525-526, 530, 553-554, 599, 610, 612, 626-629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 4, 12-13, 77-82, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 60) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 60) заборгованість за кредитним договором № 11341117000 від 29.04.2008 року станом на 22.06.2015 року: по кредиту та процентам у розмірі 22174,62 доларів США (двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири долари США 62 центи), з яких: 20505,20 доларів США - заборгованість за кредитом; 1669,42 долари США - заборгованість за процентами; та пеню у розмірі 8540,15 грн. (вісім тисяч п`ятсот сорок гривень 15 копійок)

Стягнути рівними частками з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 60) судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні).

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» код ЄДРПОУ: 09807750, місцезнаходження: м. Харків, пр. Московський, 60) про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя Н.В. Басова