Ухвала суду № 81644478, 10.05.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/44/2019

152/154/18

У Х В А Л А

щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

10.05.2019 р. м. Жмеринка

Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

суддів Верніка В.М., Заярного А.М.,

за участю секретаря судових засідань Бондар С.В.,

прокурора Чада А.П.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Воронцової О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017020360000250 від 6 вересня 2017 року відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9, 13 частини другої статті 115 КК України, -

у с т а н о в и л а :

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, згідно з ухвалою колегії суддів від 20 березня 2019 року, спливає 18 травня 2019 року.

У зв`язку з неможливістю у цей термін закінчити судовий розгляд прокурор у судовому засіданні заявляє клопотання про продовження обвинуваченому терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою через продовження існування ризиків, заявлених при обранні цього запобіжного заходу.

Потерпіла вважає, що оскільки всі свідки по провадженню допитані, то обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений просить змінити йому запобіжний захід, оскільки йому кожен день погрожують, він хворіє, а прокурором не представлено прямих доказів його винуватості.

Захисник підтримує думку свого підзахисного. Пояснює, що прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, тому запобіжний захід слід змінити.

Заслухавши клопотання прокурора та думки сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до такого.

Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інші злочини.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на момент винесення цієї ухвали не встановлено. Доказів на підтвердження своєї позиції сторона захисту також не надала.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Керуючись статтями 177, 196, 197, 331 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9, 13 частини другої статті 115 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 10 травня 2019 року по 8 липня 2019 року включно.

Ухвала не може бути оскаржена.

Головуючий суддя К.Шепель

Судді В.Вернік

А.Заярний