Ухвала суду № 81639951, 08.05.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2019 Справа №607/1114/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі заявник) звернувся до суду з вказаною заявою у якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року визначивши, що кожного понеділка о 10:00 год. ОСОБА_6 забезпечує присутність ОСОБА_4 на зупинці громадського транспорту поруч з будинком 14а, що по вул. Кн.Острозького у м. Тернополі; кожну другу та четверту суботу місяця о 10:00 год. та початку другої половини щорічних літніх канікул о 10:00 год. ОСОБА_6 забезпечує присутність ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що 16 листопада 2018 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, котре залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 березня 2019 року. Вказаним рішеннням визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_5 Заявник стверджує, що мати дитини ( ОСОБА_6 ) чинить перешкоди у виконанні цього рішення суду та унеможливлює його. Виконати вказане рішення можливо лише, якщо змінити порядок його виконання у спосіб, запропонований ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вказану заяву з мотивів, викладених у ній та просив її задовольнити.

Інші учасники у судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявок суду не повідомили. З огляд на це суд вважає, що вказані неявки не перешкоджають розгляду справи в силу частини 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, проаналізувавши її доводи, прийшов до переконання, що у задоволенні останньої слід відмовити з огляду на таке.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року (т. 2 а.с. 175-177) з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 січня 2019 року (т. 2 а.с. 209) визначено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що батько проводить з сином час за наступним графіком: щопонеділка, з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.; кожну другу та четверту суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; другу половину щорічних літніх канікул. (далі Рішення суду)

Відповідно до частин 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином законодавцем визначено, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно аби існували обставини, які істотно, суд підкреслює, саме істотно, ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаній нормі права ОСОБА_1 не довів наявності обставин, котрі істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 1 ст. 1 Закон України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Заявником не надано документів, котрі б охарактеризовували процедуру примусового виконання Рішення суду.

Без цього, доводи ОСОБА_1 про наявність істотних перешкод при виконання Рішення суду, або його неможливість є передчасними.

Окрім цього, слід зазначити, що Рішенням суду не встановлено конкретної процедури за якої повинні відбуватись контакти заявника з сином безпосередньо перед часом їх побачень.

Очевидним є той факт, що такий процес повинен бути погоджений ОСОБА_1 та ОСОБА_6 самостійно.

Суду не надано доказів того, що такі переговори були ініційовані та в результаті них досягнуто домовленості за якої ОСОБА_1 повинен був забирати сина саме за місцем його проживання, а не у будь-якому іншому місці.

З огляду на вказане, записи з нагрудних камер працівників поліції, подані заявником, хоча і говорять про те, що він з`являвся за місцем проживання ОСОБА_6 та їх сина у час встановлений Рішенням суду, однак не свідчать про перешкоди ОСОБА_6 у виконанні зазначеного рішення.

У цьому контексті слід вказати, що на зазначених вище записах з нагрудних відеореєстраторів, а саме: на лазерному диску, долученому згідно клопотання від 07 травня 2019 року (файл під назвою «20190427193229000731» 05:51 - 05:53 секунди фрагменту відеозапису) один із працівників поліції розповідає як раніше уже виїжджав на виклик ОСОБА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 та їх спільного сина і при цьому бачив як дитина не бажала «іти» з заявником.

Ця обставина свідчить про те, що побачення заявника з сином унеможливлює і позиція дитини, а не лише можливі перешкоди матері.

Саме тому не приходиться стверджувати про те, що запропонований заявником спосіб виконання Рішення суду покращить цей процес.

Керуючись статтею 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2018 року, ухваленого у цивільній справі № 607/1114/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про визначення способу участі батька у вихованні сина.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на дану ухвалу подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 08 травня 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка