Рішення № 81637769, 07.05.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2019 р. справа №300/725/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2019 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії у основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". До 31.12.2017 року позивач отримував пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення. Відповідач, здійснив перерахунок пенсії позивача та зменшив основний розмір пенсії до 70% сум грошового забезпечення. Просить визнати такі дії відповідача протиправними, зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).

Відповідач направив відзив на позов, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що на момент проведення перерахунку пенсії позивача максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. За результатами перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» за N 103 від 21.02.2018 розмір пенсії позивача збільшився. Вважає проведений позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 саме в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення правомірним. Також зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу начальника Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища імені Ленінського комсомолу№103 від 27.02.1991 року ОСОБА_1 наказом від 27.02.1991 року №058 звільнено з військової служби в запас по віку з 04.05.1991 року. Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років йому з 04.05.1991 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 75% сум грошового забезпечення. З 01.01.2003 року ОСОБА_1 перераховано пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії протоколу за пенсійною справою у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у березні 2018 року здійснило перерахунок пенсії, зменшивши основний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення.

Позивач, у зв`язку із здійсненням йому з 01.01.2018 перерахунку пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення, звернувся до відповідача із заявою від 26.03.2019 про проведення йому з 01.01.2018 перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення.

Листом відповідача за N401/З-15 від 29.03.2019, на заяву позивача, повідомлено позивача про те, що Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за N 3668-17 внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", цифри "90" замінено цифрами "80", в подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" цифри "80" замінено цифрами "70". На підставі постанови Кабінету Міністрів України за N 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, не погоджуючись із таким перерахунком пенсії, звернувся до суду з вимогами визнати протиправними дії відповідача в проведенні перерахування пенсійного забезпечення в розмірі 70% та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року N 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. N 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 р. No 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березняи2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Так, позивач отримує пенсію відповідно до Закону України N 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як військовослужбовець. Основний розмір пенсії позивача, при її призначенні складав 75% відповідних сум грошового забезпечення, у відповідності до вимог ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ позивачу пенсія за вислугу років була призначена в розмірі 75% .

В подальшому відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про пенсійне військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" 75% було замінено на 85% з 1996 року, і на 90% з 2003 року та здійснено відповідний перерахунок.

В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 року No 1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014 року було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону N 2262-ХІІ, де зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення , що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Судом встановлено, що органом пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповіднодо Постанови N 103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов переконання, що положення статті 13 Закону N 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014., тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Таким чином, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови N103, управління пенсійного фонду безпідставно застосувало норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не перерахунку.

Суд не бере до уваги доводи відповідача, що пенсію призначено саме у розмірі 75% сум грошового забезпечення і тому відповідач правомірно здійснив перерахунок.

Статтею 22 Конституції України закріплені права і свободи, які не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України N 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та беручи до уваги загальні принципи права, встановлені статтею 22 Конституції України та статтею 63 Закону України №2262-ХІІ, суд приходить до висновку, що після перерахунку пенсії позивача, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 103, застосовуванню підлягає норма Закону № 2262-ХІІ, що визначала розмір пенсії, яка діяла на момент її збільшення з 75% до 90%, тобто даному випадку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року No 6-рп/2007 вказано, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 03 травня 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 90% до 70% та зобовязання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії у з 01 січня 2018 року ОСОБА_1 , виходячи з 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

Суд відхиляє, як безпідставне, твердження відповідача про пропущення позивачем шестимісячного строку на звернення до суду, оскільки неправомірний перерахунок пенсії позивачу проведений з 01.01.2018 саме з вини органу пенсійного фонду, на який покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Івано-Франківській області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Розглянувши зазначене у відзиві до позову клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки дана справа є типоваою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, то суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 2448,8 грн не є співмірними із складністю справи, тому їх слід зменшити до 1000 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку і обчислення з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсії в розмірі 70 % грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з врахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768(сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000( одна тисяча )гривень.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 07.05.2019 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.