Рішення № 81637756, 03.05.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/632/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , в якому просить суд:

- визнати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 травня 2017 року досяг 55 - річного віку. Після досягнення 55-річного віку звернувся до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області. Листом № 9556/04 від 12.12.2017 Білогірське об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області повідомило позивачу ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії. Вважаю рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, оскільки відповідач порушив право позивача на пенсійне забезпечення.

Окрім того, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду та надав докази, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 22.03.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач 10.04.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно поданих документів Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням № 16 від 14.09.2017, зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1981 по 25.04.1981, з 01.01.1984 по 09.10.1997 в колгоспі ім. Фрунзе, згодом Михиринецька селянська спілка, яка згідно довідки відділу з питань державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації від 31.05.2017 № 39 ліквідована у зв`язку з банкрутством. Позивачу не зарахованого до пільгового стажу період роботи з 01.07.1983 по 31.12.1983, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджена первинними документами. Виходячи з вищевикладеного, так як первинна документація, яка б підтверджувала посаду тракториста на виробництві сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району за період з 01.07.1983 по 31.12.1983 позивачем не надана, а архівна довідка від 25.04.2017 № 297/04 видана Теофіпольським районним трудовим архівом за період роботи позивача трактористом з 1977 року по 2009 року та стажова книга з період з 1977 року по 2001 року не містить відомостей визначених п. 20 Порядку, тому вимога Закону щодо підтвердження факту роботи трактористом, а також безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до п. 20 Постанови № 637 за вищезазначений період не виконана. Період роботи позивача з 10.10.1997 по 28.02.2002 у виробничому сільськогосподарському кооперативі «Надія» с. Михиринці, який згідно листа Відділу з питань державної реєстрації Теофіпольської районного державної адміністрації № 39 від 31.05.2017 припинено (не пов`язане з банкрутством), не зараховано до пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю первинних документів. Враховуючи зазначене, загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 36 рік 04 місяців 24 дні, пільговий стаж роботи на посаді «тракториста - машиніста» становить 18 років 08 місяці 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. А тому в даному випадку Головне управління при відмові в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 діяло у спосіб, в межах повноважень, на підставі чинного законодавства, враховуючи надані позивачем документи для призначення пенсії.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

Також, 10.04.2019 надійшло до суду клопотання від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Суд розглянувши подане клопотання дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки питання пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду суд вирішив під час відкриття провадження у даній справі ухвалою від 22.03.2019.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після досягнення 55 річного віку звернувся до Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 14.09.2017 за № 16 зарахувала до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.01.1981 по 25.04.1981, з 01.01.1984 по 09.10.1997 в колгоспі ім. Фрунзе, згодом Михиринецька селянська спілка, яка згідно довідки відділу з питань державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації від 31.05.2017 № 39 ліквідована у зв`язку з банкрутством та відмовила у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи: з 01.07.1983 по 31.12.1983, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджена первинними документами; з 10.10.1997 по 28.02.2002 у виробничому сільськогосподарському кооперативі «Надія» с. Михиринці, який згідно листа Відділу з питань державної реєстрації Теофіпольської районного державної адміністрації № 39 від 31.05.2017 припинено (не пов`язане з банкрутством), не зараховано до пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю первинних документів.

14.03.2018 відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом № 7777 від 14.03.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, про що листом Білогірського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 9556/04 від 12.12.2017 року було повідомлено позивача.

Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні пільгового стажу та призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії позивачу на пільгових умовах як особі, яка певний час працювала трактористом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

Відповідно до п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджене постановою правління ПФУ від 25.11.2015 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 2.1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудовій книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також Порядком встановлені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Відповідно до п. 20 Порядку тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Такий Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.

Відповідно до п. 1 цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з п. 3, п. 4 Прядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Положення пункту 7 кореспондуються з п. 9 Порядку, яким встановлено, що Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідача не висвітлено питання щодо причин не врахування записів наявних в трудовій книжці ОСОБА_1 , в якій відображені відомості його роботи трактористом, а саме періоду його роботи з 01.03.2002 по 25.10.2007 у ДП "Надія-2002" с. Михринці Теофіпольського району Хмельницької області.

Між тим, судом встановлено, що відповідачем при розгляді заяви позивача взагалі не досліджено зазначених обставин.

При цьому згідно з архівною довідкою № 297/04 від 25.04.2017, позивачем в період з 1998 по 2001 роки у ВСГК "Надія" с. Михринці Теофіпольського району Хмельницької області перевищений мінімум людино-днів у рік за вказаний мінімум людино-днів зазначений вище переліченими підприємствами. Проте в рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування неприйняття вказаних відомостей та не зарахування періодів праці до пільгового стажу.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у відзиві на те, що період роботи позивача з 10.10.1997 по 28.02.2002 у виробничому сільськогосподарському кооперативі «Надія» с. Михиринці, не зараховано до пільгового стажу роботи позивача у зв`язку з відсутністю первинних документів, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, що дані обставини розглядалися при винесенні оскаржуваного рішення та не зазначено будь-яких дій пенсійного органу, що вчинялися для отримання інформації необхідної для підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 , у встановленому порядку.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи до пільгового стажу позивача період його роботи з 10.10.1997 по 28.02.2002 у ВСГК "Надія" діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справа №583/392/17.

Таким чином рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом № 7777 від 14.03.2018, прийняте необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки. Призначення пенсії є дискрецією пенсійного органу в основі якої є повне та об`єктивне дослідження документів наданих особою для призначення пенсії.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

По даний справі суд визнає протиправним рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, але враховуючи його прийняття на підставі неповного, необ`єктивного дослідження всіх документів, що є дискрецією відповідача, суд вважає необхідним застосувати положення 4 ст. 245 КАС України щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, яке оформлено протоколом № 7777 від 14.03.2018 та зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області розглянути повторно заяву позивача від 14.08.2017 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке оформлено протоколом № 7777 від 14.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2017 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку №22-1 від 25.11.2015 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький