Рішення № 81637519, 10.04.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/1298/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача:

ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2,

відповідача:

Управління Держпраці у Закарпатській області, представник - Гончарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 22 квітня 2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить суд:

- визнати незаконними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19 по 20 червня 2018 року та складання за результатами інспекційного відвідування Акту від 20 червня 2018 року №ЗК268/217/АВ;

- визнати незаконним та скасувати наказ Управління Держпраці у Закарпатській області "Про проведення інспекційних відвідувань" №104 від 18 червня 2018 року, в частині організації проведення інспекційних відвідувань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК268/217/АВ-ТД-ФС-123 від 12 липня 2018 року про накладання штрафу у розмірі 111690,00 грн.;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицика В.І. за №ЗК268/217/АВ-ТД-ФС-123 від 12.07.2108, на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 20.06.2018 №ЗК268/217/АВ на фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 111690,00 грн. за фактичний допуск працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків, заборону якого містить п.3 ст.24 КЗпПУ.

Інспекційне відвідування було проведено на підставі наказу виконувача обов`язків начальника Управління Держпраці в області Грицика В.І №104 від 18.06.2018 «Про проведення інспекційних відвідувань».

Позивач зазначив, що в порушення п.5 Порядку №295 інспекційне відвідування проведене безпідставно, оскільки у витязі з Наказу №104 від 18.06.2018 «Про проведення інспекційних відвідувань» не зазначена підстава його видачі, передбачена підпунктом 3 вказаної правової норми.

Вважає дії Відповідача по проведенню інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 та по складанню за його результатами Акту відвідування, а також Наказ та Постанову відповідача незаконними у зв`язку з грубим порушенням чинного законодавства і такими, що порушують права ОСОБА_1 , а Наказ та Постанову такими, які підлягають скасуванню.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, яким позов не визнає та вважає, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем не можуть бути прийняті судом.

Відповідач зазначив, що дії посадових осіб щодо проведення інспекційного відвідування є правомірними, Постанова про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК268/217/АВ-ТД-ФС-123 від 12.07.2018р. винесена з урахуванням норм Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

Представником позивача було надано відповідь на відзив (а.с.83-85).

Своїм правом на подання заперечення щодо відповіді на відзив відповідач не скористався та заперечення до суду не надав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, а позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі наказу про проведення інспекційних відвідувань від 18.06.2018р. № 104 (а.с. 47-48), який був виданий на підставі доповідної записки начальника відділу від 13.06.2018р. (а.с.49), направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.06.2018р. № 659 (а.с.52), здійснено перевірку додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин, результати якої зафіксовано в Акті інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця № ЗК 268/217/АВ від 20 червня 2018 року (а.с.53-58).

В Акті зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_3, в магазині «Евеліна» знаходилася на робочому місці продавця та виконувала роботу з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без укладеного письмового трудового договору.

Судом було також встановлено, що акт, за результатами інспекційного відвідування було складено не в останній день перевірки - 20 червня 2018 року, як це передбачено законодавством, і тільки 23 червня 2018 року акт було направлено позивачу для ознайомлення та підписання.

Так на підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем було прийнято Припис про усунення виявлених порушень №ЗК268/217/АВ/П від 22 червня 2018 року, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути порушення ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме зобов`язано укласти трудові договори з найманим працівником ОСОБА_3 в письмовій формі та видати накази (розпорядження) до 01.07.2018 року та усунути порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 413, а саме про прийом працівників повідомити органи ДФС (а.с.64-65).

В подальшому, на підставі Акту інспекційного відвідування та припису про усунення порушень, відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК268/217/АВ-ТД-ФС-123 від 12 липня 2018 року, якою першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області накладено на фізичну особу-підприємця штраф у розмірі 111690,00 (сто одинадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. (а.с.10-11).

Крім того, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення №ЗК268/217/АВ/П/ПТ від 22 червня 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі та вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області - це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - обєкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017р. № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Статтею 2 Закону № 877-V встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст.22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону № 877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснюють заходи контролю у встановленому цим законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином Управління Держпраці у Закарпатській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов`язковим врахуванням положень закону № 877-V.

Стаття 3 Закону № 877-V передбачає, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V).

Частина 8 ст.4 Закону № 877-V визначає, що органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч.1 ст.7 Закону № 877-V).

Відповідно до п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з ч. 8 ст. 4 Закону № 877-V: органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у ч. 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу від 17.06.2015 № 413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до ст. 43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Управління Держпраці у Закарпатській області при здійсненні перевірок дотримання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування повинне керуватися також нормами Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок).

Судом встановлено, що відповідачем було порушено п. 5 Порядку № 295, а інспекційне відвідування було проведене безпідставно, оскільки у витязі з наказу № 104 від 18.06.2018р. № "Про проведення інспекційних відвідувань" не зазначена підстава його видачі, передбачена підпунктом 3 вказаної правової норми.

Дана обставина підтверджується копією витягу з наказу.

Крім того, відповідач не повідомив про таку підставу, у тому числі й на адвокатський запит, про що свідчить копія відповіді № 07-04/2728 від 31.07.2018 року.

При цьому, підставою для прийняття наказу від 18.06.2018р. № 104 стала доповідна записка начальника відділу Управління Держпраці у Закарпатській області Турянського Я.І. від 13.06.2018р. про те, що 12.06.2018р. ним, разом із головним державним інспектором Хлантою І.Ю. проведено профілактичне відвідування ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ТОВ "ФАБ-САВ" та ФОП ОСОБА_7 , де проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу з питань трудового законодавства.

Окрім цього, у даній доповідній записці зазначено про те, що в ході профілактичних заходів вищезгаданих підприємців та товариства з`ясовано, що ТОВ "ФАБ-САВ", а також ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , які здійснюють підприємницьку діяльність поряд, використовують працю найманих працівників без оформлених трудових договорів, але жодних профілактичних заходів у позивача не здійснювалося, а тільки було запропоновано призначити інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ТОВ "ФАБ-САВ" (а.с.49).

Однак, з вказаної доповідної записки прямо не вбачається, що профілактичне відвідування проводилися саме у позивача, а лише вказано, що він здійснює свою підприємницьку діяльність поряд, що доводить сумнівність та безпідставність оспорюваного наказу.

Статтею 3 абз.7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 19 ч.2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства. Таким чином, оскаржуваний наказ про проведення інспекційного відвідування суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині організації проведення перевірки у ФОП ОСОБА_1

Таким чином у відповідача станом на 18 червня 2018 року були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності, що виключає можливість притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.

Щодо правомірності винесення оскаржуваного акту інспекційного відвідування від 20 червня 2018 року №ЗК268/217/АВ, суд зазначає наступне.

Згідно із нормами п.19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складають акт, і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 20 Порядку визначено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.

Суд зазначає, що в порушення вищезазначених норм, уповноваженими особами відповідача, акт інспекційного відвідування не було складено в останній день відвідування, хоча було зазначено дату 20 червня 2018 року, яка і є останнім днем відвідування та не було запропоновано позивачу його підписати.

Крім того, пункт 21 Порядку вказує, що у разі, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

З аналізу даної норми слідує, що інспектор праці у разі надходження зауважень зобов`язаний відреагувати на них шляхом надання суб`єкту господарювання відповіді з приводу таких зауважень. Нормативно визначена можливість суб`єкта господарювання надати свої пояснення, міркування та претензії шляхом подання зауважень - це гарантія законності прийнятого посадовою особою державного органу рішення і невід`ємне право надане законом.

Відповідно до п.23 Порядку, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пункт 24 Порядку визначає, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Незважаючи на норми порядку, відповідач лише 23 червня 2018 року надсилає позивачеві акт інспекційного відвідування від 20 червня 2018 року №ЗК268/217/АВ, одночасно з яким надсилає припис про усунення виявлених порушень №ЗК 268/217/АВ/П від 22 червня 2018 року.

Відповідно до норм Порядку, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 Управління Держпраці у Закарпатській області за наявності на те підстав мало б винести відповідний припис не пізніше наступного робочого дня після розгляду зауважень об`єкта відвідування, тобто хоча би після ознайомлення позивача з актом інспекційного відвідування. З цього слідує, що державним органом при прийнятті Припису про усунення виявлених порушень фактично було обмежено право особи на подання обґрунтованих зауважень та порушено право особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, має місце порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Суд віхилив можливість участі позивача як свідка, однак вбачає за необхідне зазначити про наступне.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення позивача, ОСОБА_1 , написані ним власноруч угорською мовою та переклад пояснень, викладених українською мовою перекладачем Кенереш М.Ш. , що засвідчено приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В .

У своїх пояснення позивач написав, що дуже погано володіє українською мовою та не зрозумів, що працівниками держпраці була проведена саме перевірка, а не профілактичне відвідування, зазначив, що в подальшому Акт підписував, але що було зазначено в акті не розумів та не розуміє.

Вищенаведене підтверджується довідкою виконкому Вилоцької селищної ради №1158 від 14.11.2018, де вказано, що ОСОБА_1 проживає в населеному пункті, більшість мешканців якого складають громадяни угорської національності.

Позивач є угорцем за національністю, повсякденною мовою його спілкування є угорська.

Довідкою №271 від 14.11.2018, яка видана в.о. директора Вилоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, підтверджується, що позивач закінчив школу тільки з угорською мовою навчання і не розуміє української мови, що додатково було встановлено в судовому засіданні.

При проведенні інспекційного відвідування, складанні за його результатами акта та інших документів, було порушено право позивача передбачене ст.10 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованої Законом № 802-ІУ від 15.05.2003 (далі-Хартія), оскільки він на належному рівні українською мовою, якою викладені документи, не володіє, а перекладача йому забезпечено не було, навіть з числа його родичів.

Відповідно до п.а ч.4 ст.10 Хартії з метою застосування тих положень пунктів 1, 2 і 3, які вони прийняли, Сторони зобов`язуються вжити одного чи більше таких заходів як письмовий або усний переклад у разі необхідності.

Пункти 1, 2 і 3 ст.10 Хартії передбачають заходи забезпечення прав мешканців, які використовують регіональні мови або мови меншин у відносинах з адміністративними органами.

Згідно з приписами ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Отже у відповідності до Хартії та Конституції України, з метою забезпечення безумовного дотримання прав ОСОБА_1 , Відповідач при проведенні інспекційного відвідування, складання документів за його результатами та ознайомлення з ними Позивача, був зобов`язаний залучити перекладача з числа його родичів чи сторонніх осіб або здійснити їх переклад.

Таким чином, правових підстав для винесення постанови про накладення штрафу відповідач не мав.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дії відповідача по проведенню інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та складанню за результатами такого відвідування Акта інспекційного відвідування, винесенні наказу на його проведення та в подальшому прийняття постанови про накладення штрафу є неправомірними, а відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.137 КАС України: при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дану норму, стягненню з відповідача підлягає сума судового збору в розмірі 2878,90 грн., яка сплачена згідно з квитанцією №23, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання дій незаконними, скасування наказу та постанови - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 19 по 20 червня 2018 року та складання за результатами інспекційного відвідування Акту від 20 червня 2018 року №ЗК268/217/АВ.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління Держпраці у Закарпатській області "Про проведення інспекційних відвідувань" №104 від 18 червня 2018 року, в частині організації проведення інспекційних відвідувань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління держпраці у Закарпатській області №ЗК268/217/АВ-ТД-ФС-123 від 12 липня 2018 року про накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Закарпатській області (вул. Минайська, буд. 16, м. Ужгород, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ - 39795035) судові витрати у розмірі 2878,90 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк