Рішення № 81632728, 06.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/413/19

Справа №760/2805/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2019 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Горупа В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР №859785 від 30.01.2017 року винесену інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 122 КУпАП

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.01.2017 року інспектором роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 відносно нього винесено постанову серії АР №859785, у якій зазначено, що 30.01.2017 року о 15.00 год. в м. Києві по вул. Пирогівський шлях, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху користувався засобами зв`язку, а саме розмовляв по мобільному телефону тримаючи його в руках, чим порушив ПДР, а саме п. 2.9 д ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки він під час руху не користувався мобільним телефоном, чого не спростував інспектор при винесені постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки, біля свого транспортного засобу, що призвело до суттєвого порушення прав позивача та інспектором було порушено процедуру розгляду справи та не було складено протоколу про адміністративне правопорушення.

Вважає, що відповідач не дотримався вимог законодавства, порушив права позивача, як водія та незаконно виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С. від 16.02.2017 року у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду.

21.04.2017 року від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву.

13.07.2017 року від позивача надійшли додаткові пояснення.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 06.09.2017 року головуючим у справі визначено суддю Лазаренко В.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.02.2019 року головуючим у справі визначено Оксюту Т.Г.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Згідно повідомлення Департаменту патрульної поліції УПП у м. Києві колишній лейтенант поліції ОСОБА_3 був звільнений відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Проте, в матеріалах справи містяться письмові заперечення представника відповідача в яких вона проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що твердження позивача викладені у позові є хибними та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери.

Просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа Департамент патрульної поліції в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та третьої особи, оскільки згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №859785 від 30.01.2017 року вбачається, що 30.01.2017 року о 15.00 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 під час руху користувався засобом зв`язку, а саме розмовляв по мобільному телефону тримаючи його в руках, чим порушив п. 2.9 «д» ПДР України.

Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Звертаючись з позовом до суду про скасування вищевказаної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач посилався на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав того, що він не вчиняв адміністративного правопорушення вказаного в постанові; інспектором всупереч вимог ст. 258 Кодексу України розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки, біля свого транспортного засобу, що призвело до суттєвого порушення прав позивача та інспектором було порушено процедуру розгляду справи та не було складено протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР (ст. 35 Закону).

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам,

Пунктами 1.1, 1,9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватись на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Пунктом 2.9 «д» ПДР визначено, що водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у ручці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Представником відповідача було надано диск з відеозаписом з якого вбачається, що позивач ОСОБА_1 30.01.2017 року керуючи автомобілем «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 під час руху користувався засобом зв`язку, а саме розмовляв по мобільному телефону тримаючи його в руках.

Вказане позивач не спростував, оскільки його додаткові пояснення з приводу наданого диску є надуманими.

Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Позивач посилався також на те, що інспектор здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу всупереч нормам ст. 276 КУпАП та посилається на те, що інспектором не було складено протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас Законом України від 14.07.2015 року №596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» до КУпАп та зокрема ст. 258 внесено зміни, а саме розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення. В результаті чого на справи, які віднесені до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги статті 258 КУпАП - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, посилання позивача на неправомірне складання постанови про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, без складання протоколу, не порушує його права та спростовується ст. 258 КУпАП, яка передбачає складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, віднесеного до компетенції Національної поліції та у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі на місці вчинення правопорушення, відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу та без складання відповідного протоколу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими^ що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Обставини вчинення правопорушення, викладені у винесеній постанові серії АР №859785 від 30.01.2017 року у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої вбачається час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Встановлено, що під час розгляду справи 30.01.2017 року від позивача не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та письмових пояснень. Подання пояснень - це право особи, відносно якої розглядається адміністративна справа. Відповідач не має права вимагати від особи, стосовно якої розглядається справа надання пояснень. Разом з тим, відповідачем враховано усні пояснення позивача під час розгляду справи.

Вказане позивачем також не спростовано.

Отже, оцінивши докази в справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши обставини вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , інспектор постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та наклав на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., що передбачено санкцією цієї статті.

Після чого було винесено постанову, з якою надалі позивач ознайомився. Також позивача було повідомлено про порядок оскарження постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 307, 308 КУпАП.

Враховуючи те, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Інструкцією, позов не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію України», статтями 122, 222, 258, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, третя особа Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя