Ухвала суду № 81631792, 07.05.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/211/19 Справа № 705/3795/18 Категорія: ст.ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Корман О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Биби Ю. В. Поєдинка І. А., Ятченка М. О. , Довженко Т.В.,з участю прокурорівМакаренка А.І., Ахмедова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури Бурлаки О.М. на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а :

Уманським МВ УМВС 15.07.2005 порушено кримінальну справу № 1700500442 по факту незаконного заволодіння автомобілем «Вольцваген-Джетта», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В ході розслідуванням встановлено, що 11.07.2005 о 05 год. 30 хв. в м. Умань по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно, не маючи прав на керування транспортним засобом, таємно викрав із кишені штанів ОСОБА_2 ключ від автомобіля «Вольцваген-Джетта», д.н.з. НОМЕР_1 та незаконно заволодів вказаним автомобілем, вартістю 20755 грн. 84 коп. Викраденим у ОСОБА_2 ключем завів двигун і виїхав на вул. Жовтневої Революції, де зіткнувся з автомобілем ГАЗ-53, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті зіткнення ОСОБА_2 було завдано шкоди в сумі 6354 грн. 88 коп., а з урахуванням витрат по відновленню автомобіля, загальною сумою, згідно висновку товарознавчої експертизи №40 від 23.08.2005 року, 9891 грн. 89 коп.

03.09.2014 ОСОБА_1 повідомлено про підозру, яка цього ж дня направлена поштовим зв`язком, за останнім відомим його місцем проживання.

21.09.2005 кримінальна справа з обвинувальним висновком направлена до Уманського міськрайонного суду Черкаської області для судового розгляду. 01.04.2006 щодо ОСОБА_1 заведено оперативно-розшукову справу, категорія «Розшук» № 117016030.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30.06.2006 кримінальна справа щодо ОСОБА_1 повернута прокурору м. Умані для проведення додаткового розслідування через ухилення останнього від суду, з метою встановлення його місця знаходження.

27.11.2012 матеріали даної кримінальної справи внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012250250000142 від 27.11.2012 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної шкоди потерпілому.

Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_1 неодноразово викликався до СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області для проведення з ним слідчих дій, однак за викликами не з`явився, про поважні причини неприбуття, передбачені ст. 138 КПК України, не повідомив, місце його знаходження не встановлено.

Згідно довідки сектору поліцейського міжнародного співробітництва ГУНП в Черкаській області від 13.09.2018, ОСОБА_1 оголошений в міжнародний розшук.

За інформацією підрозділу міжнародного поліцейського співробітництва від 12.09.2018, ОСОБА_1 на даний час знаходиться в м. Санкт-Петербург, РФ, офіційно не працевлаштований.

19.03.2019 ОСОБА_1 повторно повідомлено про підозру за адресою проживання вказаною в документах, зокрема направлено лист від 19.03.2019 із врученням підозри. З метою належного вручення повідомлення про підозру її було повторно вручено 19.03.2019 близькому родичу ОСОБА_1 - його матері ОСОБА_3 під розпис.

21.03.2019 слідчий СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Лагода Ю.О. звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим з прокурором Уманської місцевої прокуратури Бурлакою О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання слідчим обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на даний час перебуває в міжнародному розшуку, переховується від органів досудового розслідування і суду, а для продовження подальших розшукових заходів за межами країни, з метою затримання, необхідно застосування запобіжного заходу, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2019 в задоволенні клопотання слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Лагоди Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , відмовлено.

Ухвала слідчого судді вмотивована тим, що до матеріалів клопотання не додано доказів того, що ОСОБА_1 повідомлення про підозру було вручене в порядку, передбаченому КПК України. Зокрема, слідчим суддею зазначено, що з письмових повідомлень про підозру від 03.09.2014 та 19.03.2019, копії яких долучені до клопотання, вбачається, що у вказаних повідомленнях не зазначені права підозрюваного, що є порушенням ст. 277 КПК України. Тому, вони не можуть бути належними процесуальними документами і не тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді набуття особою статусу підозрюваного.

Крім того, зазначено, що до матеріалів клопотання не додано доказів належного вручення ОСОБА_1 повідомлень про підозру, так як отримання підозри матір`ю підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , яка проживає не за місцем проживання останнього, не може вважатись належним, в порядку ч. 2 ст. 135 КПК України, в тому числі, через відсутність даних на підтвердження родинного зв`язку між ними.

В апеляційній скарзі прокурор Уманської місцевої прокуратури Бурлака О.М. порушує питання про скасування ухвали слідчого судді через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та просить застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з метою подальшої його екстрадиції з території Російської Федерації.

Як на підставу для скасування судового рішення зазначає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 184 КПК України, є вмотивованим і обґрунтованим, а до матеріалів клопотання долучені необхідні документи, на підставі яких ОСОБА_1 висунуто підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оголошено його в розшук та матеріали, що підтверджують факт перебування останнього на території іноземної держави.

Зазначає, що в ході розгляду клопотання прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою його подальшої екстрадиції з території Російської Федерації.

Крім того, на думку прокурора, судом проігноровано вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України щодо можливості застосування запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою до особи, яка перебуває у міжнародному розшуку, при доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, з 13.09.2018 оголошений в міжнародний розшук, а тому, при підготовці документів щодо видачі особи, яка знаходиться на території іншої держави, на виконання п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, до клопотання про видачу такої особи має бути долучена засвідчена копія ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів про задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, скасування судового рішення та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вивчивши матеріали клопотання, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора Уманської місцевої прокуратури Бурлаки О.М. підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.

За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред`явлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено належним чином, з дотриманням вимог статей 111, 135, 278 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки у 2005 році кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 була направлена до Уманського міськрайонного суду для розгляду по суті з обвинувальним висновком. Однак, у зв`язку з неявкою підсудного до суду, вказана справа була повернута прокурору для проведення додаткового розслідування, встановлення місця перебування підсудного ОСОБА_1

За результатами проведення досудового розслідування 13.09.2018 року органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено у міжнародний обшук.

Згідно довідки підрозділу міжнародного поліцейського співробітництва від 12.09.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час знаходиться в м. Санки-Петербург, Російської Федерації, офіційно не працевлаштований.

На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 умисного тяжкого злочину, за який санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, що, з урахуванням даних про особу підозрюваного, є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 6 статті 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України до клопотання про видачу особи, яка перебуває в розшуці в Україні, додається засвідчена копія ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

З урахуванням того, що підозрюваний знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно ст. 5. ч. 1, п. f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників передбачено, що Договірні Сторони зобов`язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.

Відповідно до ст. 2 Конвенції видача правопорушників здійснюється у зв`язку з правопорушеннями, які караються законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням.

Статтею 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.03.1993 року, згоду на яку надала Верховна рада України, визначено, що договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема, складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею при постановленні ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , не повно досліджено матеріали клопотання та не враховано обставини, визначені ч. 6 ст. 193, ст. 575 КПК України, а тому вона підлягає до скасування із постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176, 193, 194, 404, 405, п. 2 ч. 3 ст. 407, ст.ст. 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Уманської місцевої прокуратури Бурлаки О.М. - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області Лагоди Ю.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_1 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження вирішити питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :