Рішення № 81629107, 25.04.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2911/18

2/559/408/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

за участю представника позивача Адамович Є.В .,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання безпроцентної позики,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 (далі - відповідача) на його користь 20676 грн. 03 коп. заборгованості за Договором про надання безпроцентної позики від 27 лютого 2008 року (далі Договір).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 27 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нива» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання безпроцентної позики.

Згідно п.1 вказаного договору, в порядку та умовах, визначених цим Договором Позикодавець (Позивач) передає у власність Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов`язується використати кошти за цільовим призначенням та повернути позику в порядку та на умовах, визначених даним договором. Розмір позики складав 20 000.00 грн., позика надавалась під час підписання Сторонами цього Договору, а згідно п. 5 Договору Позичальником підтверджено факт одержання ним від Позикодавця позики в розмірі, зазначеному в п. 3 цього Договору. Згідно п.7 Договору, позика підлягала поверненню в касу Позичальника, строк повернення позики становив 10 років, починаючи з березня 2008 року. А відповідно до п. 10 Договору сума неповерненого залишку коштів за Договором підлягала поверненню до 01 березня 2018 р. Протягом строку договору позики Відповідач, до моменту вказаного в п. 6 Договору повернув Позивачу 1000,00 грн., а залишок позики в сумі 19000.00 грн. ні в строк до 01 березня 2018 року, ні на час пред`являння позову - не повернув.

22.08.2018 Позивачем на адресу Відповідача, відправлено Претензію № 6 від 17 серпня 2018 року на суму 19 000,00 грн. з вимогою повернути заборгованість за договором позики, яку згідно рекомендованого повідомлення про вручення відправлення відповідач отримав 28.08.2018. Проте, ні відповіді на цю претензію, ні коштів на повернення боргу позивачем не отримано.

Справа розглядається у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, який просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, показав, що дійсно він підписав договір, укладений між ним та позивачем про надання безпроцентної позики, проте коштів визначених договором йому не нарахували і не виплатили. Жодних документів на підтвердження того, що він отримав у позику кошти у розмірі 20000 грн. позивачем не надано. Просить відмовити у задоволенні позову як безпідставному.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справ, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договору.

Згідно вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно вимог ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи покази учасників та наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Представником позивача надано фотокопію підписаного Договору про надання безпроцентної позики від 27.02.2008. Згідно п. 3 Договору розмір позики складає 20000 грн. У п. 5 Договору зазначено, що підписання цього Договору Позичальником підтверджує факт одержання ним від Позикодавця позики. Проте відповідач ОСОБА_2 стверджує, що коштів у розмірі 20000 грн. він не отримував. На підтвердження факту отримання відповідачем безпроцентної позики у розмірі 20000 грн. позивач не надав жодного доказу (видаткового касового ордеру, тощо). Отже, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись вимогами ст.509, 1046, 1047, 1048 ЦК України, ст.76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (місцезнаходження: провулок Проїзний, 7, м. Дубно Рівненської області, ідентифікаційний код юридичної особи 32404621) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання безпроцентної позики - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02.05.2019.

Суддя: