
Справа № 199/3746/19
(2-з/199/37/19)
УХВАЛА
10.05.2019 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 щодо забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, де треті особи – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора,про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, де треті особи – Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора,про визнання права власності в порядку спадкування.
Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Дніпровській міській раді, її виконавчим органам та структурним підрозділам вживати будь-які дії та видавати будь-які розпорядчі документи щодо демонтажу гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти будь-які інші дії щодо розпорядження сказаним майном, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема шляхом заборони вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зокрема, заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Тобто, законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.
Отже, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача ОСОБА_1 . заявленим позовним вимогам, а також оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого представник позивача звернувся до суду, вважаю можливим задовольнити заяву про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1,2 ст.149, п.2 ч.1 ст.150, ст.153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 щодо забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, де треті особи - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, де треті особи - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування.
Заборонити Дніпровській міській раді, її виконавчим органам та структурним підрозділам вживати будь-які дії та видавати будь-які розпорядчі документи щодо демонтажу гаражу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти будь-які інші дії щодо розпорядження сказаним майном, до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Копію ухвали надіслати заявнику, заінтересованим особам, уповноваженим на виконання органам негайно.
Строк пред`явлення до виконання 3 (три) роки з дня постановлення ухвали, тобто до 10.05.2022.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, з негайним повідомленням суду про наслідки виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач Дніпровська міська рада, ЄРДПОУ 26510514, місце знаходження – пр. Дм. Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.
Третя особа - Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, ЄРДПОУ 33612019, місце знаходження – вул. Троїцька, 22а, м. Дніпро, 49101.
Третя особа - Четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, ЄРДПОУ 02890966, місце знаходження – вул. Радистів,8, м. Дніпро, 49023.
Суддя О.Б.Подорець
Судове рішення № 81626074, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 10.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 199/3746/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: