Ухвала суду № 81625143, 10.05.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1237/19

10.05.2019

1-кс/328/572/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року м. Токмак

Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Новікова Н.В., секретар судового засідання Похвалітова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна,

за участі слідчого СВ Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНПУ Країни в Запорізькій області Скляра А.І., -.

встановив:

08.05.2019 слідчий Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Скляр А.І., звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Токмацької місцевої прокуратури Савраном О.М. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному 07.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080350000379 за ч.3 ст.185 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду предмета.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до клопотання документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положення ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно з ч.1, 2 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У порушення п.3 ч.2 ст.171 КПК України клопотання не містить зазначення особи, якій належить майно, що належить арештувати, та документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном (протоколи допиту тощо).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Не зазначення в клопотанні власника або володільця майна позбавляє слідчого суддю здійснити його виклик та розглянути клопотання відповідно до вимог ст. 172 КПК України.

Крім того, відповідно до п.3.11, 3.16, 3.17 Національного стандарту України «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять» ДСТУ 2732:2004, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97, копією документа є документ, шо містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак; засвідченою копією службового документа є копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу; витягом (зі службового документа) є засвідчена копія частини тексту службового документа.

Згідно з п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 - «Підпис».

Додані до клопотання копії документів, містять лише слова «Згідно з оригіналом» та підпис, тобто не засвідчені належним чином, а тому не є копіями.

Таким чином, клопотання подане без додержання вимог ч.2 ст.171 КПК України.

Згідно з ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Керуючись ст.171, 172, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання про арешт майна повернути прокурору Токмацької місцевої прокуратури Саврану О.М.

Встановити прокурору строк, з урахуванням думки слідчого в десять годин для усунення недоліків клопотання шляхом: 1) зазначення особи, якій належить майно, що належить арештувати, та документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном; 2) засвідчення належним чином доданих документів. Тимчасово вилучене під час огляду місця події майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: