Вирок № 81622065, 10.05.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/420/19 Провадження № 1-кп/358/92/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Сєдова В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Божка М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110090000048 від 20.02.2019 року № 1-кп/358/92/19 щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Митаївка Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, немаючого неповнолітніх дітей на утриманні, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 938 (надалі - Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами*).

Відповідно до п. 3 Положення міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об`єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система.

Згідно з п. 6 Положення міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об`єднання, а також громадяни, яким у встановленому порядку надано право виготовляти, придбавати, зберігати, перевозити і використовувати предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система, повинні забезпечити їх належну охорону і правильне використання у господарській діяльності.

У відповідності до вимог п.п. 1 п. 9 Положення видача дозволів на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

Згідно з п. 15 Положення посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Крім цього, у відповідності до п. 2.1. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 зі змінами, останній раз внесеними наказом від 05.05.2017 № 364 (надалі - Інструкції) здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.

У відповідності до п. 9.1. Інструкції вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для: озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв; науково-дослідних потреб; навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки); спортивних потреб; промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров`я та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах; експонування в музеях та виставках; колекціонування.

Згідно з п. 9.2. Інструкції дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв та патронів до них для вказаних потреб видаються тільки за наявності законодавчого або іншого нормативно-правового акта про надання права працівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, підприємств, установ і організацій користуватися нею при виконанні службових обов`язків лише після вивчення ними матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Згідно п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471-XII - зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку N 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси -відносяться до видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.

Згідно додатку №2 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471-XII -громадяни набувають права власності на такі види майна, придбаного ними з відповідного дозволу, що надається: а) на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 21-річного віку; на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами) - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 25-річного віку.

В липні 2009 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою самозахисту від собак, прийняв рішення, виготовити вогнепальну зброю.

Реалізуючи свій злочинний умисел, маючи на меті незаконне виготовлення вогнепальної зброї, усвідомлюючи заборону вільного обігу вогнепальної зброї, не маючи дозволу на її виготовлення, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій за місцем проживання відшукав металеві предмети, у вигляді трубки, пружини, болтів, гайок та пластин. Після чого за допомогою ручних інструментів та вказаних металевих предметів незаконно виготовив дульнозарядну рушницю, діаметром каналу ствола 12,6мм., з якої в подальшому здійснював постріли, засипаючи порох через канал ствола.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи № 8-5/152 від 05.03.2019, надана на дослідження дульнозарядна рушниця належить до вогнепальної зброї виготовлена саморобним способом по типу гладкоствольних одноствольних дульнозарядних, діаметром каналу ствола 12,6мм. - придатна до проведення пострілів.

Далі, 18.07.2009 ОСОБА_1 перебуваючи в м. Жашків Черкаської області у мисливському магазині придбав стартовий пістолет, для подачі звукових сигналів марки «АТМАКА» з написом на затворі «STINGER» та патрони до нього, які привіз за місцем свого проживання.

Після чого ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, охоплену єдиним умислом, спрямованим на переробку вогнепальної зброї та боєприпасів, прийняв рішення видалити захисний елемент з каналу ствола вказаного пістолету. Реалізуючи свій злочинний умисел маючи на меті незаконне переробку на вогнепальну зброю, усвідомлюючи заборону вільного обігу вогнепальної зброї, не маючи дозволу на її перероблення діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, в липні 2009 року точної дати та часу не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою ручних інструментів за місцем свого проживання видалив захисний елемент з каналу ствола, чим здійснив незаконну переробку на вогнепальну зброю. Далі маючи невстановлену кількість патронів калібру 9 мм. марки YAS Gold, до шумових пістолетів, він шляхом переспорядження капсульованих гільз, а саме пороховим зарядом та кулею з еластичного матеріалу чорного кольору, незаконно переробив боєприпаси, якими здійснював постріли з вказаного пістолету.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №8-5/152 від 05.03.2019:

- 4 патрони належать до боєприпасів, до вогнепальної зброї, є пістолетними патронами, що виготовлені саморобним способом, шляхом переспорядження капсульованих гільз, шумових пістолетних патронів калібру 9мм. Р.А.К промислового виробництва YAS Gold (Туречиина) кулею з еластичного матеріалу чорного кольору та пороховим зарядом - до стрільби придатні;

-наданий на дослідження пістолет належить до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї. Що виготовлений саморобним способом, шляхом переробки самозарядного пістолету з маркуванням «STINGER 9 mm », НОМЕР_2 калібру 9 мм Р.А. промислового способу виготовлення. Переробка полягає в видаленні захисних елементів з каналу ствола - придатний до проведення пострілів.

Крім цього, з липня 2009 року по 20 лютого 2019 року ОСОБА_1 у порушення п.п. 1, 2, 3, 6, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 938 (надалі Положення) та п.п. 2.1., 8.1., 9.1., 9.2. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 зі змінами, останній раз внесеними наказом від 05.05.2017 № 364 (надалі Інструкція), тобто без передбаченого законом дозволу зберігав раніше виготовлену та перероблену ним вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме саморобні патрони калібру 9 мм. Р.А.К; короткоствольний гладкоствольний пістолет; дульнозарядну рушницю, діаметром каналу ствола 12,6 мм.

В подальшому у вересні 2018 року ОСОБА_1 перебуваючи в смт. Лисянка Черкаської області прийняв рішення придбати вибухову речовину, а саме порох марки «Тахо» з метою спорядження виготовленої ним вогнепальної зброї. ОСОБА_1 достовірно знаючи про заборону придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин прийняв рішення про придбання вибухової речовини, а саме пороху «Тахо» та подальше зберігання, без передбаченого законом дозволу та наміру повідомити до органів поліції.

Реалізуючи свій злочинний задум, діючи умисно у порушення п.п. 1, 2, 3, 6, 9, 15 Положення та п.п. 2.1., 8.1., 9.1., 9.2. Інструкції, тобто без передбаченого законом дозволу, того ж дня у вересні 2018 року, ОСОБА_1 на ринку в невстановленої особи, незаконно придбав порох «Тахо» масою 250 грам, що відноситься до вибухових речовин.

Після цього ОСОБА_1 направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 вчинивши незаконне носіння та зберігання вибухових речовин.

Прибувши до будинку, вибухову речовину поклав в одній з кімнат будинку, де продовжив незаконне зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволом, з метою самозахисту.

20.02.2019 о 08 год. 42 хв., під час огляду домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , працівники поліції, в кімнаті будинку виявили та вилучили 4 патрони до вогнепальної зброї, що виготовлені саморобним способом, шляхом переспорядження капсульованих гільз, шумових пістолетних патронів калібру 9мм. Р.А.К промислового виробництва YAS Gold (Туречиина) кулею з еластичного матеріалу чорного кольору та пороховим зарядом; пістолет короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, що виготовлений саморобним способом, шляхом переробки самозарядного пістолету з маркуванням «STINGER 9 mm », НОМЕР_2 калібру 9 мм Р.А. промислового способу виготовлення; дульнозарядну рушницю виготовлену саморобним способом по типу гладкоствольних одноствольних дульнозарядних, діаметром каналу ствола 12,6мм.; порох масою 250 грам - що відноситься до вибухових речовин, які ОСОБА_1 виготовив, придбав, переніс та зберігав для власних потреб, без мети збуту.

Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів № 11-1/71 від 28.02.2019, надана на дослідження сипуча речовина круглої форми сіро-зеленого кольору є нітроцелюлозним порохом, що відноситься до вибухових речовин.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування визначена за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як незаконне виготовлення, переробка вогнепальної зброї та виготовлення боєприпасів, крім того за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, а саме придбання вибухових речовин, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

25.03.2019 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Саламашенком А.Л. та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила кримінального процесуального та кримінального кодексів України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України беззастережно визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості і призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості.

Позицію свого підзахисного підтримав захисник Божок М.І.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого і його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_1 повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 скоїв злочини передбачені ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні вказаних злочинів, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину і погодився із прокурором на призначення йому покарання за ч. 1 ст. 263-1 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк три роки і два місяці, ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк три роки. Також сторони погодились, що згідно ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді трьох років і двох місяців позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та внаслідок його вчинення шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий.

Відповідно до положень ст.ст. 468-469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладеною між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у разі відсутності потерпілого та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам і що має місце у даному випадку.

Укладена угода за своїм змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому суд відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Суд приходить до переконання, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання підозрюваним узятих на себе за угодою зобов`язань.

Як видно з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Тому суд враховує факт визнання обвинуваченим своєї вини та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263-1 КК України, оскільки ОСОБА_1 своїми умисними діями здійснив незаконне виготовлення, переробку вогнепальної зброї та виготовлення боєприпасів, крім того за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, а саме придбання вибухових речовин, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Суд також вважає, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, дані про його особу, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Згідно приписів п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Саламашенком А.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1

Долю речових доказів суд вирішує згідно положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати понесені на залучення експертів, в розмірі 3146 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 березня 2019 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Саламашенком А.Л. та обвинуваченим

ОСОБА_1.ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угодою про визнання винуватості покарання:

за ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на три роки і два місяці.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази по кримінальному провадженню: поліетиленову банку з написом на етикетці «ТАХО охотничий порох 250 г. партия 3210/17», упаковану до номерного поліетиленового пакету № INZ2023705; предмети схожі на набої 9 мм в кількості 13 шт., упаковані до номерного поліетиленового пакету № 04833315; металеву та поліетиленову коробку округлої форми із вмістом у них предметів схожих на капсуль-живило в кількості 40 шт., упаковану до номерного поліетиленового пакету № 04833311; предмет схожий на пістолет 9 мм із написом на затворі «Stinger 9mm » та номером на рамі « НОМЕР_2 », який упаковано до номерного поліетиленового пакету Ns INZ2023704; предмет схожий на гладкоствольну рушницю виготовлену кустарним способом, яку упаковано до номерного поліетиленового пакету № 04068408, які зберігаються у кімнаті для зберігання речових доказів Богуславського відділення поліції Миронівського ВП ГУНП в Київській області - знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Одержувач: УК у Богуславському районі (м. Богуслав) 24060300; р/р 31118115010080; МФО 899998; Код одержувача: 37556042; Код платежу: 24060300; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) судові витрати по справі в розмірі 3146 (три тисячі сто сорок шість) гривень, понесені на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 3 ст.394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя М. Б. Тітов