Ухвала суду № 81615870, 06.05.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.05.2019 Справа № 920/226/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чепульської Ю.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області

до відповідачів: 1) Приватного підприємства “Сантехкон”,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропідприємство “Прогрес-Технологія”,

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та звільнення земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився,

від відповідачів: 1.Сахно С.В.,

ОСОБА_1,

від прокуратури – ОСОБА_2,

УСТАНОВИВ:

06.03.2019 прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 221001 від 22.10.2018, укладений між відповідачами та зобов’язати першого відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу автомобільного газозаправного пункту за адресою: вул. Новоселівська, 98, м. Путивль, Сумська область.

27.03.2019 другий відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовна заява є необґрунтованою, а тому просить суд відмовити в її задоволенні. Крім того, відповідач вказує на те, що у даній справі не має передбачених законом виключних підстав, за яких прокурор може звернутись до суду за захистом інтересів держави.

08.04.2019 позивачем було подано до суду клопотання про проведення розгляду справи без участі представника позивача.

11.04.2019 прокурором була надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач прийняв пасивну позицію та заходи щодо відновлення своїх прав, з усунення порушень під час розпорядження землями комунальної власності та звільнення земельної ділянки від сторонніх об'єктів, до цього часу не вжито, а порушення прав територіальної громади продовжують мати місце і далі. Тому, наявні порушення інтересів держави та підстави, передбачені ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва прокурором у цій справі інтересів держави. Також, прокурор зазначає, що договір оренди нерухомого майна від 22.10.2018 укладено з порушенням чинного законодавства, оскільки із суті договірних відносин між сторонами можна зробити висновок, що він є удаваним.

16.04.2019 другий відповідач надав до суду заперечення, в яких зазначає, що відповідь на відзив не спростовує доводів відповідача стосовно того, що в данному випадку відсутній виключний випадок, який відповідно до ст. 131-1 Конституції України дозволяє прокуратурі здійснювати представництво інтересів держави в суді.

03.05.2019 другим відповідачем до суду подана заява, в якій відповідач зазначає про те, що у данному випадку у прокуратури відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог та заперечує проти заяви про залишення позову без розгляду.

Перший відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Представники відповідачів усно зазначили, що проти позовних вимог заперечують.

Представник другого відповідача усно зазначив, що підтримує заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Судом встановленні наступні фактичні обставини.

Як вже зазначалось, 06.03.2019 прокурор звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора.

Прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що прокуратурою було направлено до Путивльської міської ради (позивача) лист від 21.02.2019 з приводу виявлених порушень та необхідності вжиття заходів щодо захисту інтересів держави (територіальної громади) у сфері земельних відносин.

Згідно наданої відповіді в листі № 281 від 21.02.2019, незважаючи на виявлені порушення, позивач вказав, що не має можливості звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади.

Прокуратурою було направлено позивачу лист від 22.02.2019 про намір звернутись до суду з даним позовом, а потім прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади.

В той же час, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Путивльська міська рада Путивльського району Сумської області (позивач), з урахуванням ч. 2 ст. 4 ГПК України, відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливістю самостійно вирішувати питання місцевого значення (у т.ч. шляхом звернення до суду).

Як зазначає прокурор, позивач вказав в листі, що не має можливості звернутися до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади.

Однак, на думку суду, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. Прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо). Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в Постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Проте прокурор у позовній заяві не вказав обґрунтування необхідності захисту таких інтересів, в тому числі відповідь на відзив (як і позовна заява) не містить вищезазначених доказів. Відповідь на відзив також не спростовує того, що в листі позивача від 21.02.2019 не вказані причини неможливості звернення до суду саме позивачем. Більш того, відповідь на відзив (як і позовна заява) не наводить причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Суд дійшов висновку, що сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави прокурором, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.

Керуючись ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області № 82-461-19 від 28.02.2019 - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 08.05.2019.

Суддя ОСОБА_3