Ухвала суду № 81612716, 07.05.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 травня 2019 року

м. Рівне

№460/1042/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозуля Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 02.04.2019 №489.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі – Закон № 3674-VI ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 гривня.

Статтею 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2019 №489, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 85000,00грн.

Отже, позивачем фактично заявлено одну вимогу майнового характеру.

Тому, за подання адміністративного позову підлягає до сплати судовий збір в розмірі 1921,00грн, оскільки 1,5 відсотка ціни позову є меншою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Проте, до позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору.

Крім того, суд зазначає, що представником позивача подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" є бюджетоутворюючим підприємством, яке перебуває в скрутному фінансовому становищі. Повідомляє, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.10.2018 у виконавчому провадженні №57556013 накладено арешт на грошові кошти ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", тому підприємство позбавлене можливості здійснювати будь-які видаткові операції по рахунках. За наведених обставин, просить клопотання про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі – Закон №3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відтак, підставою для відстрочення сплати судового збору у адміністративному судочинстві є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження заявленого клопотання не містять достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Тому, клопотання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" про відстрочення сплати судового збору до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн..

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РІВНЕАЗОТ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Зозуля Д.П.