Ухвала суду № 81610795, 08.05.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8126/19

н/п 2-з/766/117/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Херсонської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22.04.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, у якій позивач просить визнати за ним право користування житловим приміщенням квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати його наймачем за раніше укладеним договором найму житлового приміщення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити факт, що він проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , з 1995 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06 травня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 . про забезпечення позову, згідно якої зазначив, що в провадженні суду перебуває справа про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. 31.12.1971 року на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної ради депутатів від 06.05.1969 р. № 138 ОСОБА_4 та його сім`ї, до складу якої входили: дружина ОСОБА_5 і син ОСОБА_2 , видано ордер № 285 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , до якої він вселився зі своєю сім`єю. У 1996 р. та 2006 р. батьки ОСОБА_6 померли. Після смерті батьків ОСОБА_7 став наймачем зазначеної квартири за договором найму та продовжував в ній проживати. ОСОБА_7 проживав сам, був неодружений та власної сім`ї не мав. ОСОБА_7 є хрещеним батьком ОСОБА_1 До 1995 р. позивач проживав з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Мати його виховувала одна, тому на життя не вистачало. Коли позивачу виповнилося 16 років, мати стала наполягати на його працевлаштуванні для фінансової підтримки сім`ї, проте позивач бажав продовжити навчання. Через це, наприкінці 1995 року між ними виник конфлікт, в який втрутився ОСОБА_7 та запропонував матері взяти її сина до себе на виховання. Мати позивача погодилася на цю пропозицію з огляду на те, що син більше слухався ОСОБА_6 ніж її, а також через брак власних коштів. Таким чином, з 1995 р. і до дня трагічної смерті ОСОБА_8 . ОСОБА_1 проживав з ним однією сім`єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач продовжує проживати в цій квартирі і на сьогоднішній день та сплачувати за житлово-комунальні послуги. Зазначена квартира є власністю територіальної громади м. Херсона.

22.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Спір, який виник між сторонами є немайновим. Після звернення до суду з позовом ОСОБА_1 стало відомо, що Управлінням обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради планується розгляд питання про розподіл вказаної квартири на найближчому засіданні міської громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Херсонської міської ради. Вважає, що на даний час зазначена квартира не підлягає розподілу, оскільки її приміщенням продовжує фактично користуватись член сім`ї померлого наймача та сплачувати житлово-комунальні послуги. Крім того, у квартирі на сьогоднішній день зареєстровано місце проживання ОСОБА_8 .

З метою забезпечення позову вважає, що необхідно заборонити Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві квартири за адресою: АДРЕСА_1 до ухвалення рішення у цивільній справі та набрання ним законної сили. У зв`язку з невизнанням відповідачем права ОСОБА_1 на користування житловим приміщенням квартири та неукладення з ним, як членом сім`ї наймача, договору найму, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом. Таким чином, питання розподілу квартири за вищезазначеною адресою може бути розглянуто лише після набрання законної сили остаточним рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 Відповідно невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення житлових прав позивача, оскільки спірна квартира може бути передана іншому наймачеві. Вважає, що підстав для зустрічного забезпечення позову немає.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи надані ОСОБА_1 докази, судом встановлено, що існує спір між сторонами щодо розподілу, визнання наймача квартири.

Суд вважає можливим застосувати забезпечення позову у вигляді заборони Херсонській міській раді розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Ухвала в повному обсязі виготовлена та підписана суддею 08 травня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355, п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Херсонської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням та встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем - задовольнити.

Заборонити Херсонській міській раді (код ЄДРПОУ 26347681, мпісцезнаходження: м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 37) розглядати питання та приймати рішення про розподіл і передачу іншому наймачеві квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення у справі №766/8126/19 та набрання ним законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

СуддяО. В. Ус