Рішення № 81610527, 08.05.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1947/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Лань М.О.,

справа № 466/1947/18 2/466/1225/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», ПАТ «Артем Банк» про визнання договорів недійсними,

за участю представників позивача ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

15.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення про визнання недійсним договору факторингу права грошової вимоги за кредитним договором №010/08-3/3113/в від 17.08.2007 року укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» від 24.06.2016 року та визнати недійсним договір відступлення прав за договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007 року укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» від 24.06.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 19.11.2010 у справі №2-509/10 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТзОВ «Ганна-Марія» в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 172949,81 дол.США, державне мито у сумі 1700,00грн. і витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00грн.

18.07.2014 ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі №461/7538/14-ц визнано Мирову угоду, укладену між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про добровільне виконання вищезазначеного рішення Шевченківського районного суду м. Львова, згідно умов якої ОСОБА_1 , у повному обсязі визнав вказане рішення та зобов`язався добровільно сплатити на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/08-3/3113/в від 17.08.2007 року в розмірі 172949,81 дол. США, а також відшкодувати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в розмірі 1820,00 грн. у погодженому сторонами порядку та строки. На виконання даної ухвали видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

23.06.2016 між ОСОБА_2 та ПАТ «Артем-Банк» укладено договір комісії №2306/16 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, відповідно до п.2.1. якого, комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин з первісним кредитором щодо набуття права вимоги до позичальника за кредитним договором.

24.06.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» укладений договір факторингу права грошової вимоги за кредитним договором №010/08-3/3113/в від

17.08.2007 та договір відступлення прав за договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007. Відповідно до змісту договору факторингу набувачем права вимоги та прав за договором іпотеки став ОСОБА_4 Вказані договори від 24.06.2016 вважає недійсними, оскільки ні фізична, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобовязання за кредитним договором.

Ухвалою від 19.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводи розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

05.10.2018 позивач подав заяву про збільшення позовних та залучення співвідповідачів та просить суд визнати недійсним договір комісії укладений між ПАТ «Артем-Банк» та ОСОБА_2 від 23.06.2016, визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, оформлений Актом прийому-передачі права вимоги від 24.06.2016 укладений між ПАТ «Артем-Банк» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір про відступлення прав за Договором іпотеки, реєстровий номер 2013, укладений між «Артем-Банк» та фізичною особою ОСОБА_2 від 24.06.2016 року. Однак, зазначена заява направлена відповідачеві без належного оформлення, а саме без підпису.

25.01.2019 позивач подав заяву про зміну предмету позову та залучення співвідповідачів та просив суд визнати недійсним договір комісії укладений між ПАТ «Артем-Банк» та ОСОБА_2 від 23.06.2016; визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, оформлений Актом прийому-передачі права вимоги від 24.06.2016 укладений між ПАТ «Артем-Банк» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір про відступлення прав за Договором іпотеки, реєстровий номер 2013, укладений між «Артем-Банк» та фізичною особою ОСОБА_2 від 24.06.2016 року. Залучити у справі в якості відповідачів ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», ПАТ «Артем Банк» .

Ухвалою від 05.02.2019 відмовлено у прийнятті заяви від 19.11.18 ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, залучення співвідповідачів.

Ухвалою від 27.02.2019 залучено ПАТ «Райффайзенбанк Аваль», ПАТ «Артем Банк» в якості третьої особи у справі.

08.04.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому зазначає, що не погоджується із доводами, наведеними у позовній заяві про визнання договорів недійсними, вважає їх необгрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть бути взяті судом до увагу, а позовну заяву такою, у задоволенні якої має бути відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідач та представник відповідача Цімко П.О., який діє на підставі довіреності від 25.09.2017 /арк.спр.85/ в судове засідання на 03.05.2019 не прибули, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомляли, заяв про відкладення розгляду справи не надходило, відзиву на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи ПАТ «Артем Банк» в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Письмових пояснень на позовну заяву до суду не подано.

Представник третьої особи АТ «Райффайзенбанк Аваль» в судове засідання не прибув. Ухвалою суду призначався розгляд справи в режимі відеоконференції з Оболонським районним судом м.Києва, але з технічних причин відеоконференція не відбулася. Представник надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що Цивільний кодекс України не містить обмежень щодо особи права вимоги грошових коштів, до якої відступлене за договором факторингу. Також зазначив, що заміна кредитора у зобов`язанні жодним чином не порушує права боржника. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається із матеріалів справи, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 19.11.2010 у справі №2-509/10 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТзОВ «Ганна-Марія» в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 172949,81 дол.США, державне мито у сумі 1700,00грн. і витрати на ІТЗ розгляду справи 120,00грн.

18.07.2014 ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі №461/7538/14-ц визнано Мирову угоду, укладену між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 про добровільне виконання вищезазначеного рішення Шевченківського районного суду м. Львова, згідно умов якої ОСОБА_1 , у повному обсязі визнав вказане рішення та зобов`язався добровільно сплатити на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/08-3/3113/в від 17.08.2007 року в розмірі 172949,81 дол. США, а також відшкодувати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в розмірі 1820,00 грн. у погодженому сторонами порядку та строки. На виконання даної ухвали видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження.

23.06.2016 між ОСОБА_2 та ПАТ «Артем-Банк» укладено договір комісії №2306/16 на вчинення правочинів щодо придбання права вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, відповідно до п.2.1. якого, комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну винагороду вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин з первісним кредитором щодо набуття права вимоги до позичальника за кредитним договором.

24.06.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» укладений договір факторингу права грошової вимоги за кредитним договором №010/08-3/3113/в від

17.08.2007 та договір відступлення прав за договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007. Відповідно до змісту договору факторингу набувачем права вимоги та прав за договором іпотеки став ОСОБА_4 Вказані договори від 24.06.2016 вважає недійсними, оскільки ні фізична, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобовязання за кредитним договором.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до положень ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, а фактором, у свою чергу, може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України). При цьому нормами ЦК України не встановлено жодних обмежень щодо складу осіб (боржників), по відношенню до яких здійснюється уступка права вимоги при укладенні договорів факторингу.

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно договору комісії комісіонер діє не від імені комітента (як повірений довірителя у договорі доручення), а від свого власного імені. У ч. 2 ст. 237 ЦК України прямо зазначено, що особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, не є представником. Тому на відносини комітента та комісіонера не поширюється положення глави 17 ЦК України про представництво.

Відповідно до ч. 2 ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер (тобто, в даному випадку - ПАТ «Артем-Банк») набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Таким чином, комісіонер є цілком самостійною стороною договору, який був укладеним ним з третьою особою за дорученням комітента. Договір укладається хоча і в інтересах комітента з метою наступного передання йому результатів договору, але мета договору - забезпечення виконання вимог комітента - жодним чином не впливає на правове положення третьої особи - контрагента.

Згідно ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Таким чином, оскаржуваний Договір факторингу є самостійним договором, що укладений та виконаний AT «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк».

При цьому, відповідно до п. 2.2. Договору факторингу передбачено, що з дати відступлення Прав Вимоги AT «Райффайзен Банк Аваль» перестає бути стороною Кредитного договору, а ПАТ «Артем-Банк» стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним договором та набуває всіх прав за ним.

Крім цього, постановою Апеляційного суду Львівської області від 09.07.2018 встановлено, що AT «Райффайзен Банк Аваль» законно відступив права вимоги на користь ПАТ «Артем- Банк», який, у свою чергу, мав відступити права вимоги на користь ОСОБА_2 також на підставі договору відступлення прав вимоги, чого зроблено не було.

Також встановлено, що ПАТ «Артем-Банк» є новим кредитором за Кредитним договором та новий іпотекодержателем за Договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. реєстровий № 5670, укладений між Банком та Щербаном ДХ

У здійсненні процесуального правонаступництва із AT «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_2 було відмовлено з підстав того, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Артем-Банк» не було укладено правочину про відступлення прав вимоги у такій самій формі, як правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передано новому кредиторові.

Відповідно до ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільний або адміністративній справі, що набрало законної, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Таким чином, обставини щодо того, що ПАТ «Артем-Банк» є належним набувачем прав вимоги на підставі Договору факторингу та з 24.06.2016р. новим кредитором за Кредитним договором є встановленими та підтвердженими у судовому порядку, а отже такими, що не підлягають доказуванню, враховуючи положення ст. 82, 384 ЦПК України.

Норми чинного законодавства не містять обмежень щодо можливості передачі на підставі договору відступлення права вимоги виконання зобов`язань за кредитним договором та сплати такої заборгованості.

Укладення спірного договору, відповідно до положень ст. 516 ЦК України не потребує згоди позивача, як боржника, який зобов`язаний сплатити заборгованість за кредитним договором.

Позивач зазначає, що Договір відступлення прав за договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., реєстровий № 5670, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 вважається припиненим з огляду на порушення вимог ст. 24 Закону України «Про іпотеку», з огляду на укладення договору відступлення прав за договором іпотеки на користь фізичної особи.

Наведене твердження є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням.

Згідно п. 2.11. оскаржуваного Договору факторингу відступлення прав вимоги за Договором іпотеки та Договором поруки здійснюється Сторонами на підставі окремо укладених договорів відступлення прав за Договором іпотеки та Договором поруки, які укладаються Сторонами упродовж 5 (п`яти) Робочих днів з Дати відступлення Прав Вимоги. Всі витрати, пов`язані із нотаріальним посвідченням договору відступлення прав за Договором іпотеки, покладаються на Фактора.

Відповідно до п. 1.2. Договору відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, реєстровий №2008, укладеного AT «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк», відступлення прав за Договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, що існують на момент відступлення права, включаючи всі права іпотекодержателя, що передбачені умовами Договору іпотеки, право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до Договору іпотеки.

З огляду на те, що права вимоги за Кредитним договором від AT «Райффайзен Банк Аваль» перейшли на користь ПАТ «Артем-Банк» на підставі оскаржуваного Договору факторингу, та враховуючи положення ст. 24 ЗУ «Про іпотеку», права вимоги за Договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., реєстровий № 5670, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , перейшли саме до ПАТ «Артем-Банк» на підставі оскаржуваного Договору відступлення прав за договором іпотеки, посвідченого Барбуляк Х.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, реєстровий №2008, укладеного AT «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк», а тому підстави визнавати Договір відступлення прав за іпотечними договорами від 24.06.2016р., укладеного між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» - відсутні.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність оспорюваних договорів вимогам законодавства та відсутність підстав, визначених Цивільним кодексом України, для визнання вказаних договорів недійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Інших доводів, які б спростували висновки суду, позивачем не надано.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними договору факторингу права грошової вимоги за кредитним договором №010/08-3/3113/в від 17.08.2007 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» від 24.06.2016 року та договору відступлення прав за договором іпотеки №010/08-3/3113/V/2 від 20.08.2007 року укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Артем-Банк» від 24.06.2016 року – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлений 08.05.2019 року.

Суддя П. С. Невойт