
Справа № 620/229/19
Провадження № 1-кп/626/96/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2019 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
в складі: головуючої судді Рибальченко І.Г.
за участю секретаря Краєвої А.Г.
прокурора Балюка Б.С.
представника потерпілого Лесік Р. ОСОБА_1 .
захисника Орєхової Н.В.
обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..
законних представників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019220290000014 від 29.01.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, учня 10 класу Зачепилівської ЗОШ, дитину-інваліда, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.360 КК України,-
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Миколаївка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, має неповну середню освіту, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.360, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
15.04.2019 року до Красноградського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220290000014, складений 26 березня 2019 року старшим слідчим СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області Кобаль І.І. та затверджений начальником Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюк Б.С.
Відповідно до висунутого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 обвинувачення, останні за попередньою змовою між собою 29 січня 2019 року о 18-й годині 20 хвилин, перебуваючи на вул. Центральній в с. Зачепилiвк Харкiвської областi, а саме пiд мостом, на рiчцi Берестова мiж с. Зачепилiвка та с. Haгірне, та на якому проходить закрiплена працююча кабельна лiнiя МТЗ iнв. 8 телефонного зв`язку, що належить Харкiвськiй фiлiї ПАТ "Укртелеком" селекцiйно-лiнiйнiй дiлянцi №3 РЦТ № 324 с. Зачепилiвка, діючи з прямим умислом, заздалегідь підготовленим знаряддям - сокирою, яку принесли iз собою на мiсце вчинення злочину, по-черзi, наносячи удари по кабелю марки ТППєп 100х2х0.4 перебили його, пошкодивши лінію зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку у абонентiв (36 стацiонарних телефонiв та 10 ADSL) тривалiстю 86 годин.
Крім того, в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , після перебиття кабелю ТПП єп 100х2х0,4, роздiлили його на меншi частини, загальна довжина яких склала 11.94 м, дiючи умисно, з корисливих мотивiв, з метою особистого збагачення, намагалися викрасти вказаний кабель, але з причин, що не залежали вiд їх волi, у зв' язку iз припиненням їx неправомiрних дій працівником полiцii, не вчинили ycix дiй, якi вважали за необхідне для доведення злочину до кінця.
Згiдно з висновком експерта № 6/425се-19 від 25.02.2019 року Харківського НДЕКЦ МВС України, вартість кабелю становить 270 грн. 56 коп.
За вказаних обставин ОСОБА_8 та ОСОБА_3 обвинувачуються за ст.360, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, представник потерпілого просили призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.360, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Захисник просила повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Обвинувачені та їх законні представники проти клопотання захисника Орєхової Н.В. не заперечували.
За таких обставин суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220290000014 , приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обовязковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.
Як предбачено ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.
З розписки про отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, пояснень обвинувачених встановлено, що всупереч вимог ст.293 КПК України слідчий СВ Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області Кобаль І.І. під розписку надав копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним, їх захиснику, законним представникам.
Обвинувачення, як зазначено в п.13 ст.3 КПК України, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно вимог кримінального процесуального закону формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Суд дійшов висновку про наявність недоліків обвинувального акту, які є обґрунтованими підставами для його повернення прокурору.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту "а" частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).
Європейський суд з прав людини у справі "Абрамян проти Росії" від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного
він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі "Камасінскі проти Австрії" № 9783/82, п. 79).
Крім того, Суд констатував, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно
аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі "Пелісьєта Сассі проти Франції", п.52).
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується саме змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи ("Девеер проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі "Маттоціа проти Італії" від 25 липня 2000 року.
Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції.
Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, направлений до суду обвинувальний акт вказаним вимогам не відповідає.
Як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочину передбаченого ст.360 КК України, як умисне пошкодження ліній зв`язку, про такі ж обставини вказано і при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та при формулюванні обвинувачення. В той час диспозицією цієї статті передбачено настання відповідальності за ст. 360 КК України в разі "умисного пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв`язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв`язку", (умисне пошкодження ліній звязку - це загальна назва статті), що може вказувати на неконкретність пред`явленого за цією статтею обвинувачення, чим може бути порушено право обвинувачених на захист.
Суд погоджується з доводами захисника Орєхової Н.В., які викладені у клопотанні до суду про те, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення , що суперечить п.5 ч.2 ст.291 КПК України. В тексті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими під час досудового розслідування, міститься правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - незакінчений замах на крадіжку, вчинений за попередньою змовою групою осіб та ст.360 КК України - умисне пошкодження ліній зв`язку, що спричинило пошкодження ліній зв`язку.
При цьому в диспозиції цієї статті зазначено, що відповідальність за ст. 360 КК України передбачена в разі "умисного пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв`язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв`язку". Таким чином, не зазначено формулювання обвинувачення висунутого ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення полягає у детальному описі об`єктивної сторони а також суб`єктивних ознак інкримінованого підозрюваниму правопорушення. "Умисне пошкодження ліній звя`зку" є назвою ст.360 КК України, що може вказувати на неконкретність пред`явленого за цією статтею обвинувачення , чим може бути порушено право неповнолітніх обвинувачених на захист.
Отже, за таких обставин суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220290000014 , складений 26 березня 2019 року не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у зв`язку з чим підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 371, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника Орєхової Н.В. задовольнити.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019220290000014 від 29.01.2019 року з відповідними додатками стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.360, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України повернути начальнику Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Балюку Б.С. як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Рибальченко І.Г.
Судове рішення № 81608342, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області) було прийнято 08.05.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/229/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: