Вирок № 81604269, 08.05.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/485/16-к

Провадження № 1-кп/352/12/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурорів Присяжнюка В.Я.,Гарасимика Т.О.,

Балкового В.В., Безрукого О.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Вороняка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015090000000228 від 23.09.2015 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ісаків, Тлумацького району, Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, утриманця однієї неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, з середньою спеціальною освітою, працюючого неофіційно приватним перевізником, не військовозобов`язаного, депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, якому пам`ятка про його права та обов`язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

22.09.2015 року приблизно о 21 год., в темну пору доби, суху погоду, обвинувачений - водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Рено Трафік», реєстраційний № НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год. ділянкою автодороги по вул. Підпечерівська у с. Підпечери, Тисменицького району, Івано-Франківської області у напрямку м. Івано-Франківськ. Проїзна частина вул. Підпечерівська у даному місці має по одній смузі руху у кожному напрямку, яка освітлюється вуличним освітленням. В цей час, у попутному напрямку, по лівому краю зустрічної смуги, рухалися пішоходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При наближенні до пішоходів, водій ОСОБА_1 прийняв автомобілем «Рено Трафік» вліво та виїхав лівим колесом на ліве грунтове узбіччя дороги, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху. Маючи об`єктивну можливість виявити перешкоду для руху, у вигляді пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , водій ОСОБА_1 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху автомобіля аж до його зупинки або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2

При цьому водій-обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. б)., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1., відповідно до якого, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це бде безпечним і створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 11.3., в якому зазначено, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., який зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкодм, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_2 помер від поєднаної травми голови, грудної клітки, живота та їх органів з крововиливами в м`які відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м`які покриви голови, під м`яку мозкову оболонку головного мозку, мозочка, довгастого мозку, в речовину головного мозку; множинними переломами ребер та крововиливами в м`язову тканину в ділянках переломів, крововиливами в навколосерцеву сумку з розривом її, крововиливами, розривами тканини легень, печінки, правої нирки, яка ускладнилась внутрішньою крововтратою.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілим дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. При цьому заперечив факт скоєння ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, оскільки ні 22.09.2015 р., ні напередодні спиртного не вживав, а тому просить вказану обтяжуючу обставину виключити з обвинувального акту. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок постійних переживань значно погіршився стан здоров`я. Заподіяні потерпілому ОСОБА_5 злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Просить суд суворо його не карати. Також обвинуваченим подано клопотання про застосування до нього Закону України "Про амністію в 2016 році". Правові наслідки застосування акта амністії обвинувачений розуміє.

Окрім повного визнання підсудним, наведених у вироку його неправомірних дій, його винність у скоєному підтверджуються і наступними доказами.

З поданої до суду потерпілим ОСОБА_5 письмової заяви вбачається, що внаслідок скоєної ОСОБА_1 ДТП загинув його син ОСОБА_6 Підтвердив, що заподіяні йому злочином матеріальні та моральні збитки ОСОБА_1 відшкодовано в повному обсязі в добровільному порядку. Просить суд призначити підсудному покарання не пов`язане з ізоляцією його від суспільства, а кримінальне провадження розглядати за його відсутності.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала суду показання про те, що ОСОБА_1 являється її сином. Пізно вечором 22.09.2015 р. від своєї сусідки ОСОБА_8 вона довідалася, що на початку с.Підпечери на вул. Підпечерівська, її син ОСОБА_1 скоїв ДТП, внаслідок якої загинув його товариш ОСОБА_2 З сином вона зустрілася наступного дня біля обіду. Останній їй повідомив, що їздив в міліцію давати покази з приводу скоєної ДТП. Син був тверезий тай і в повсякденному житті алкогольними напоями не зловживав, оскільки в його трудові обов`язки входять щоденні транспортні перевезення власним автомобілем «Рено Трафік». Також від останнього вона довідалась, що на протязі дня 22.09.2015 р. ОСОБА_1 відпочивав разом із своїми знайомими ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та надавав останнім послуги перевізника, а тому алкогольні напої не вживав. Вечором ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, вирішили заночувати в готелі та пішком пішли з с. Підпечери в сторону м. Івано-Франківськ. ОСОБА_1 в той час поїхав додому взяти гроші щоб позичити їх останнім для проведення оплати за нічліг в готелі, після чого мав навздогнати їх по дорозі. Коли ОСОБА_1 взявши гроші, по АДРЕСА_2 Підпечерівській навздоганяв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та наблизився до останніх на незначну відстань, то ОСОБА_2 відштовхнув ОСОБА_4 та раптово вискочив на середину дороги перед автомобілем ОСОБА_1 Відбулася ДТП в результаті якої ОСОБА_2 загинув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що очевидцем ДТП яке відбулося 22.09.2015 р. в с. Підпечери за участю водія ОСОБА_1 внаслідок якої загинув ОСОБА_2 не був, про обставини його скоєння знає зі слів односельчан. Проте в той день в обідню пору бачив ОСОБА_1 та його друзів в місцевому магазині в с. Підпечери. Під магазином стояв автомобіль ОСОБА_1 . «Рено Трафік». Друзі останнього сиділи за столиком, розпивали алкогольні напої, а ОСОБА_1 грав з іншими односельчанами в настільний теніс. ОСОБА_1 був тверезий та алкогольні напої не вживав.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання про те, на протязі дня 22.09.2015 р. відпочивала разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в різних місцях на території с. Підпечери так і поза його межами. Послуги по перевезенню іхньої компанії їм надавав ОСОБА_1 власним автомобілем марки «Рено Трафік», а тому спільно з ними алкогольні напої не вживав. Вечором, після закінчення спільно проведеного часу, вона з ОСОБА_2 вирішили заночувати в готелі розташованому за межами с. Підпечери в м. Івано-Франківську. Оскільки коштів для проведення оплати за ночліг в готелі у них не було, вони попросили позичити їх у ОСОБА_1 , на що той погодився. По домовленості ОСОБА_1 поїхав додому по гроші та мав навздогнати їх по дорозі по АДРЕСА_2 Підпечерівській в напрямку м. Івано-Франківськ. Вони рухалися тримаючись за руки ближче до центру дороги, оскільки ОСОБА_2 перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння, а по обочинах дороги були глибокі ями. Коли ОСОБА_1 навздоганяючи їх наблизився на незначну відстань, ОСОБА_2 вирвав свою руку з її руки, відштовхнув її, а сам раптово вискочив на середину дороги прямо перед рухаючимся на зустріч автомобілем ОСОБА_1 . Намагаючись уникнути зіткнення ОСОБА_1 вивернув кермо ліворуч, проте уникнути зіткнення з ОСОБА_2 йому не вдалося. Після зіткнення ОСОБА_1 намагався надати ОСОБА_2 першу медичну допомогу та викликав швидку допомогу. В подальшому вона разом з ОСОБА_1 пішли до односельчанки ОСОБА_13 та розказали про обставини скоєної ДТП.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 дали суду показання в яких повністю підтвердили покази попередніх свідків.

Від допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_14 прокурор відмовився, а сторона захисту на допиті вказаних свідків не наполягала.

Показання дані в судовому засіданні свідками є чіткими та послідовними, узгоджуються між собою.

Окрім показів свідків, вина підсудного у скоєнні ним вищенаведених у вироку неправомірних дій підтверджується і висновком судово-медичної ексертизи за № 379 від 23.09.2015 р., згідно з яким смерть потерпілого ОСОБА_15 настала від поєднаної травми голови, грудної клітки, живота та їх органів з крововиливами в м`які відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами в м`які покриви голови, під м`яку мозкову оболонку головного мозку, мозочка, довгастого мозку, в речовину головного мозку; множинними переломами ребер та крововиливами в м`язову тканину в ділянках переломів, крововиливами в навколосерцеву сумку з розривом її, крововиливами, розривами тканини легень, печінки, правої нирки, яка ускладнилась внутрішньою крововтратою. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_2 за № 1053 від 25.09.2015 р. виявлено етиловий алкоголь в концентрації в крові 3,22 проміллє, в сечі 2,3 проміллє. Вказана концентрація алкоголю в крові при житті могла відповідати сильному алкогольному сп`янінню.

Згідно висновків судово-медичної експертизи одягу і взуття трупа ОСОБА_2 за № 201 від 12.10.2015 р., на праві бічній поверхні джемпера виявлені сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації та сплющення пучків волосся, розривів тканини (про що свідчать нерівні краї пошкоджень), характер яких свідчить, що вона утворилася внаслідок ковзання по травмуючій поверхні якою могла бути бічна поверхня лівого крила автомобіля, де виявлені пошкодження. На задньо-внутрішній поверхні лівого рукава джемпера виявлені сліди ковзання у вигляді потертості тканини, деформації і сплющення пучків волокон, пошкодження поверхневих волокон та накладень частинок грунту, характер яких свідчить, що вони утворилися внаслідок ковзання травмуючої поверхні, якою могла бути поверхня узбіччя. На задньо-зовнішній поверхні штанів над правою накладною кишенею в ділянці правого кінця декоративного замка блискавки є сліди ковзання у вигляді потертості тканини, значної деформації і сплющення пучків волокон, пошкодження поверхневих волокон, пошкодження бігунка декоративного замка блискавки, накладень білої фарби на тканині, характер яких свідчить, що вони утворилися внаслідок ковзання травмуючої поверхні, якою могла бути бічна поверхня лівого крила автомобіля, де виявлені пошкодження. Внаслідок ковзання по лівій бічній поверхні автомобіля могли також утворитися і сліди ковзання на задньо-зовнішній поверхні правої штанини штанів у вигляді потертості та складчастого загладжування тканини, значної деформації пучків волокон, пошкодження поверхневих волокон. Дугоподібний слід ковзання коліс автомобіля свідчить, що автомобіль під час ковзання внаслідок дії відцентрованих сил зміщався вліво, внаслідок чого первинний удар міг бути заподіяний бічною поверхнею лівого крила в ділянку задньо-зовнішньої поверхні верхньої частини штанів і праву бічну поверхню нижньої частини джемпера, внаслідок чого утворилися сліди ковзання. На поверхні каблука туфля на праву ногу виявлені сліди ковзання у вигляді паралельних смуг поверхностей, характер і напрямок яких свідчать, що вони утворилися внаслідок ковзання туфля по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня дороги (узбіччя) в напрямку стосовно потерпілого ззаду наперед, справа наліво. На одязі потерпілого слідів протектора шин та паливно-мастильних матеріалів не виявлено. На задньо-зовнішній поверхні верхньої частини штанів виявлені накладення білої фарби. Слід думати, що мало місце зіткнення автомашини з потерпілим, коли останній перебував у вертикальному положенні і був повернутий до автомашини задньо-правою поверхнею тіла і внаслідок первинного удару бічною поверхнею лівого крила автомашини утворилися сліди ковзання на штанах у верхній частині справа та нижній частині джемпера справа, які за розташуванням відповідають травмі правої сідничної ділянки. Внаслідок ковзання по лівій бічній поверхні автомобіля могли також утворитися і сліди ковзання на задньо-зовнішній поверхні правої штанини штанів. При наступному падінні на автомашину і ударі об верхній край лівого крила та переднє вітрове скло могли бути заподіяні травма грудної клітки і живота та травма голови. При наступному падінні і ковзанні по поверхні узбіччя могли утворитися сліди ковзання на задньо-внутрішній поверхні лівого рукава та задній поверхні штанів. Слідів переїзду, волочіння потерпілого автомобілем або падіння на поверхню дорогу з висоти власного зросту не виявлено.

Згідно висновків судово-медичної експертизи рідкої крові з трупа ОСОБА_2 за № 700 від 23.09.2015 р., кров з трупа ОСОБА_2 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи за № 726 від 05.10.2015 р., кров ОСОБА_2 відноситься до групи АВ ізосерологічної системи АВО. У помарках на марлевому відрізкузі змивом та уламку скла, які були вилучені під час огляду автомобіля марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_2 , знайдена кров людини. При серологічному дослідженні в зазначених об`єктах виявлені антигени А та В ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров, що виявлена на марлевому відрізку та уламку скла може належати особі групи АВ за ізосерологічною системою АВО, що не виключає можливість належності крові потерпілому ОСОБА_2

Згідно висновків інженерно-транспортної експертизи за № 09/17-647 від 17.11.2015 р., наїзд автомобілем марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_2 відбувся на проїздній частині дороги по напрямку руху до с.Підпечери, Тисменицького району та відносно елементів дороги у повздовжньому напрямку знаходиться в місці, що передує ділянці осипу осколків скла максимальними розмірами 4,3х4,1 м, яка зафіксована на відстані 0,6 м від закінчення другого сліду ковзання колеса, а в поперечному – в межах лівого сліду ковзання колеса початок якого зафіксовано на відстані 13,7 м від електроопори № 365.

Згідно висновку інженерно-технічної експертизи за № 09/17-646 від 28.10.2015 р., на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 знаходилися у працездатному стані.

Згідно висновків інженерно-транспортної експертизи за № 09/17-688 від 30.11.2015 р., величина швидкості автомобіля «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 , яку було погашено виходячи із зафіксованих на місці події слідів юзу, становила приблизно 44-47 км/год, в залежності від коефіцієнту зчеплення коліс із дорожним покриттям. Слід відмітити, що дійсне значення швидкості руху автомобіля марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 , перед гальмуванням було більшим, оскільки частина швидкості була погашена під час руху автомобіля кюветом та за межами дороги (полем) до кінцевого розташування, крім цього гальмівний шлях міг не відобразитися на проїзній частині дороги.

Відповідно до висновків інженерно-технічної експертизи за № 09/17-97 від 23.02.2016 р., за умови видимості дороги у напрямку руху 92,7 м., величина максимально-допустимої швидкості руху автомобіля «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 становить 113-115 км/год., в залежності від коефіцієнту зчеплення коліс із дорожнім покриттям. З причин вказаних у дослідницькій частині даного висновку, покази водія ОСОБА_1 в частині того, що перед ДТП він рухався автомобілем марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 посередині проїзної частини дороги, на відстані 2,2 м від осі лівих коліс до лівого краю дороги, та те, що наїзд на пішохода ОСОБА_2 відбувся на проїзній частині дороги, на відстані 2,4 м від лівого краю дороги, не можуть вважатися технічно спроможними. З причин вказаних у дослідницькій частині даного висновку, покази свідка ОСОБА_4 в частині того, що наїзд на пішохода ОСОБА_2 відбувся на проїзній частині дороги, на відстані 1,7 м від лівого краю дороги, можуть вважатися технічно спроможними. В ситуації яка розглядається, відповідно до фактичної траєкторії переміщення автомобіля безпосередньо перед наїздом на пішохода, експерт прийшов до висновку про те, що водій автомобіля «Рено Трафік» р.н НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 11.3, 12.4 та 12.3 ПДР України. У відповідності до вказаних пунктів ПДР України, водій ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, виїзжати на зустрічну смугу руху лише для обгону або об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини, при цьому рухатися із швидкістю, яка не повинна перевищувати 60 км/год, а з заданого моменту виникнення небезпеки для руху «з моменту появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2 на проїзній частині або лівому грунтовому узбіччі», - своєчасно прийняти міри до зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, а в разі необхідності застосувати екстрене гальмування. При заданому технічно спроможному комплексі вихідних даних, водій ОСОБА_1 рухаючись із заданою швидкістю 50 км/год, так із максимально-допустимою за даних дорожніх умов 60 км/год, з заданого слідством моменту виникнення небезпеки для руху («з моменту появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2 на проїзній частині або на лівому грунтовому узбіччі»), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування. При цьому, слід також звернути увагу на те, що враховуючи різницю величин, водію ОСОБА_1 не було необхідності застосовувати саме екстрені заходи для уникнення наїзду на пішохода, така можливість могла визначатися шляхом планового (робочого) гальмування. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що для заданого технічно спроможного комплексу вихідних дани, з заданого моменту виникнення небезпеки для руху, причиною настання даної ДТП – наїзд на пішохода, з технічної точки зору, були обставини, які пов`язані з невідповідністю дій ОСОБА_1 технічним вимогам п. 12.3 ПДР України.

Вищенаведені висновки експертиз є науково-обгрунтованими, а тому підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Окрім того, і сам обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечували вказані висновки.

Факт того, що підсудний ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 , підтверджується даними, які містяться в : протоколі огляду місця події від з фототаблиця до протоколу від 22-23.09.2015 р. –(а.к.п. 1-28), копіях свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу тапосвідчення водія – (а.к.п. 29), постанові про визнання речовим доказом від 24.09.2015 р. – (а.к.п. 31), протоколі огляду місця подіївід 23.09.2015 р. – (а.к.п. 32), постанові про визнання речовим доказом від 26.10.2015 р. – (а.к.п. 35), протоколі огляду автомобіля марки «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_1 з фототаблицями до протоколу від 28.09.2015 р. – (а.к.п. 37-46), постанові про визнання речовим доказом від 29.09.2015 р. – (а.к.п. 47), медичній довідці виданій ОСОБА_1 про огляд на стан сп`янінняза № 49 від 24.09.2015 р. – (а.к.п 50), довідці ОНД за № 01-7/1547 від 06.10.2015 р. про відсутність в крові ОСОБА_1 етилового спитру – (а.к.п. 51), протоколі проведення слідчого експеременту від 21.12.2015 р. – (а.е.п. 89-94), протоколі слідчого експеременту від 02.02.2016 р. – (а.к.п. 95-98).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, як це передбачено ст.94 КПК України.

Всі докази, надані стороною обвинувачення, отримані з дотримання вимог кримінального процесуального закону.

На думку суду, наведені у сукупності докази без сумніву доводять вину обвинуваченого у порушенні Правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_2 , тобто, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 обтяжуючу його вину обставину «вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння», оскільки зазначена обтяжуюча обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на показання допитаних в судовому засіданні свідків та долучених до матеріалів кримінального провадження прокурором медичних довідок за №49 від 24.09.2015 р. та № 01-7/1547 від 06.10.2015 р. згідно з якими етиловий спирт в крові ОСОБА_1 не виявлено. Окрім того і сам представник державного обвинувачення в судовому засіданні ствердив, що в сторони обвинувачення будь-які об`єктивні дані про те, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд приймає до уваги думку потерпілого щодо несуворості призначуваної ОСОБА_1 міри покарання, а також враховує і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий і до амінвідповідальності за порушення Правил дорожнього руху України не притягувався, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, зі слів має незадовільний стан здоров`я, являється утриманцем малолітньої дитини дочки ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, беручи до уваги всі вищеперелічені обставини, дані про особу винного, суд вважає, що підсудному слід призначити основне покарання у виді позбалення волі на строк визначений нижньою межою санкції статті 286 ч. 2 КК України. Крім того, суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною статті Закону - позбавлення права керувати транспортними засобами. Саме таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України до набрання чинності 07.09.2017 року Закону України "Про амністію в 2016 році", на день набрання чинності згаданим Законом обвинувачений мав одну малолітню дитину ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо якої неправомірних діянь не вчиняв та не позбавлений батьківських прав, а скоєний ним з необережності злочин не відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, останній підлягає звільненню від відбування призначеного йому даним вироком судом основного та додаткового покарання, на підставі п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році". Будь-які обставини чи перепони, які б виключали можливість застосування щодо ОСОБА_1 акта амністії, судом не встановлено.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання – три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки - на підставі п. «в» ст.1 Закону України "Про амністію в 2016 році" від 07.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ – 37952250, розрахунковий рахунок -31118115009002 за кодом класифікації доходу 24060300, банк отримувача – ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 899998) – 613,8 грн. за проведення експертизи № 09/17-647 від 17.11.2015 р., 1716 грн. за експертизи № 09/17-646 від 28.10.2015 р., 306,9 грн. за проведення експертизи № 09/17-688 від 30.11.2015 р., 613,8 грн. за проведення експертизи № 09/17-97 від 23.02.2016 р., а всього 2148,30 грн. понесених Івано-Франківським НДЕКЦ МВС витрат на проведення судових експертиз.

Речові докази по даному кримінальному провадженню : автомобіль марки «Рено Трафік» реєстраційний № АТ НОМЕР_1 , що знаходяться на зберіганні на майданчику для затриманого транспорту ДП МВС України «Інформ-ресурси» в м. Івано-Франківську, повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами; одяг потерпілого ОСОБА_2 – туфлі, светер, штани, а також пляшку, марлевий тампон та частину скла з слідами крові, що зберігаються в камері схову речових доказів УМВС України в Івано-Франківській області – знищити; мобільний телефон марки «Нокіа» повернути власникові; мікрооб`єкти із сидіння водія автомобіля марки «Рено трафік» р.н. НОМЕР_1 та ґудзик, , що зберігаються в камері схову речових доказів УМВС України в Івано-Франківській області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику негайно, після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський