Ухвала суду № 81598884, 23.04.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1476/19

№ провадження 2-з/208/17/19

УХВАЛА

23 квітня 2019 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.,

розглянувши заяву позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивачем до позову надана заява про забезпечення позову, де просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_3 .

Свою заяву представник позивача мотивує тим, що між сторонами є спір щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором та відповідач спробує уникнути фінансових втрат, в разі негативного результату розгляду справи, шляхом відчуження майна, що їй належить.

Вивчивши матеріали заяви, додані до неї документи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 3 ст. 150 ЦПК України).

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном, а саме торгівельним комплексом, може призвести до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів заяви, представником заявника не доведена необхідність накладення арешту на майно, яке належить відповідачу на праві власності, та не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява представника заявника не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Похваліта С. М.