Вирок № 81595860, 08.05.2019, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/754/18-к

1-кп/467/22/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурорів Компанійця М.В., Пахомова О.С., Нижнік Л.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження № 12018000000000386, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`януватка Братського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Суд визнав доведеним, що в період кінця квітня - початку травня 2018 року, точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 , посягаючи на суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, ігноруючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 61/95-ВР від 15 лютого 1995 року, достовірно знаючи, що операції з наркотичними засобами є незаконними, діючи умисно, з метою особистого вживання, без мети збуту, на городі домоволодіння АДРЕСА_3 та на городі домоволодіння АДРЕСА_1 незаконно посіяв насіння коноплі, які придбав у січні 2018 року, більш точна дата і час в ході досудового розслідування не установлені, у невстановленої в ході досудового розслідування особи в кількості близько 800 штук та які незаконно вирощував з метою особистого вживання, без мети збуту в кількості 452 рослини, із яких 292 рослини на території домоволодіння АДРЕСА_3 і 160 рослин на території домоволодіння АДРЕСА_1 .

Крім того, в червні 2018 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети його збуту, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, зірвавши дозрілі рослини коноплі на городі домоволодіння АДРЕСА_3 , які, з метою подальшого виготовлення для особистого вживання, не маючи мети їх збуту, помістив на горищі будинку

АДРЕСА_3 , де висушив та зберігав до 20 червня 2018 року, тим самим виготовивши та зберігаючи для особистого вживання, без мети збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2 342, 41 грам.

Таких висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, з урахуванням показань обвинуваченого, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Зокрема, допитаний у порядку ст. 351 КПК України обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, не заперечував жодної із обставин, які встановлені в ході досудового розслідування та показав суду, що дійсно на території домоволодінь АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 він висадив та вирощував зерна коноплі, які придбав через мережу Інтернет.

Мети збуту наркотичного засобу не мав, так як вирощував її для власного вживання, зокрема, із застосуванням вапорайзера, для покращення сну, оскільки замовляв насіння коноплі, яка використовується в медицині.

Проте, всі рослини були вилучені працівниками поліції.

Такі показання обвинуваченого суд визнає їх належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення, та достовірність і недостовірність, можливість/неможливість використання інших доказів, враховуючи, що останні отримані у порядку, встановленому КПК України щодо показань в частині перебігу подій, які мали місце, у тому числі наявності, або ж відсутності у обвинуваченого умислу щодо способу вчинення кримінального правопорушення (злочину) та наслідків, що настали, однак суд вважає за необхідне надати їм оцінку після аналізу усіх доказів у провадженні у їх сукупності.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, обвинувачений погодився з недоцільністю дослідження усіх зібраних стороною обвинувачення доказів, так як повністю згодний з обставинами, встановленими в ході досудового розслідування, які відображені у обвинувальному акті та кваліфікацією його дій за ч.2 ст. 310, ч.2 ст. 209 КК України.

Обвинувачений дав в судовому засіданні послідовні і логічні показання, які за своєю суттю збігаються з викладеними фактичними обставинами вчинених ним кримінальних правопорушень, а тому вони не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним їх змісту, добровільності та істинності його позиції із даного питання.

Тому суд, переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин цього кримінального провадження, не оспорює правову кваліфікацію своїх дій, за відсутності сумнівів у добровільності його позицій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, обмежившись допитом самого обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством доказів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого та призначення йому покарання у відповідності до положень Кримінального Кодексу України

Зокрема,у порядку ст. 358 КПК України суд дослідив протоколи обшуку від 20 червня 2018 року із додатками - відеозаписами цієї слідчої дії (Micro CD HC I 16 gb, Micro CD HC I 8 gb) та висновок експерта № 11-2/3733 від 12 липня 2018 року, згідно із яким надані на дослідження стебла рослин зеленого кольору з верхівками, листям та суцвіттям масою 3 816, 24 г., є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 2 342, 41 г., а надані на дослідження рослини зеленого кольору в кількості 160 штук та 292 штуки відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis).

Надані ж стороною обвинувачення постанови старшого слідчого ОВС ГСУ НП України про проведення обшуку в порядку ч.3 ст. 233 КПК України від 19 червня 2018 року, постанову старшого слідчого ОВС ГСУ НП України про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20 червня 2018 року, клопотання старшого слідчого ОВС ГСУ НП України про призначення судової експертизи дослідження матеріалів, речовин, виробів за експертною спеціальністю 8.6 "Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів" від 20 червня 2018 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2018 року, постанову начальника відділу ГСУ ГУ НП України про визнання речей речовими доказами від 17 липня 2018 року, клопотання старшого слідчого ОВС ГСУ НП України про проведення обшуку від 20 червня 2018 року, погоджені прокурором відділу Генеральної прокуратури України, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року (справи № 757/31030/18-к, № 757/31034//18-к), а так само і постанови прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України про виділення матеріалів досудового розслідування від 17 липня 2018 року та про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень від 17 липня 2018 року, рапорт начальника УГСУ НП України та витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018000000000428 від 23 березня 2018 року та № 12018000000000386 від 22 червня 2018 року, суд розцінює як такі, що доводять отримання доказів у кримінальному провадженні у порядку і у спосіб, що передбачені КПК України.

Отже, всі досліджені судом докази, у їх сукупності, посвідчують відомості, регламентовані ст. 91 КПК України, тобто ті, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, або ж мають для нього значення, а саме, щодо часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення, наявності умислу у обвинуваченого, його спрямованості, мети і мотивів скоєного діяння, а також наслідків, що настали.

Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим згідно із нормою ст. 94 КПК України, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України, за обставин, доведених стороною обвинувачення перед судом, і, у свою чергу, визнаних обвинуваченим.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 , суд виходив, зокрема, із роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26.04.2002 року.

Зокрема, незаконне виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин - це всі дії (включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів і психотропних речовин чи їх переробку), здійснені всупереч встановленого законом порядку, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини.

Незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях.

Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості.

Крім того, суд зважав на те, що посів коноплі - це дії, спрямовані на висів насіння рослин або розсади без належного дозволу на будь - яких земельних ділянках, як спеціально підготовлених, так і порожніх. Способи і засоби посіву, а також його місце (присадибні ділянки, поля господарств, пустирі) значення для кваліфікації не мають.

Вирощування коноплі - це догляд за посівами та сходами з метою доведення їх до стадії дозрівання. При цьому, для наявності вказаного діяння не має значення, посадив ці рослини сам винний чи чи висіяні вони будь - ким іншим або є дикорослими.

Але фізичні особи, які є власниками або користувачами земельних ділянок, на яких ростуть ці рослини, зобов`язані їх знищити, а отже, посів і вирощування конопель без належного дозволу, зокрема, в супереч положенням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом" № 589 від 03 червня 2009 року, у будь - якому випадку буде незаконним.

Як наслідок, з огляду на наведене вище, у ракурсі установлених судом фактичних обставин справи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчинених діянь конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно посіяв та незаконно вирощував коноплі в кількості п`ятдесят і більше рослин, а також незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичні засоби, без мети збуту, як особа, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

В аспекті ступеня тяжкості учинених кримінальних правопорушень, суд ураховує, у тому числі й класифікацію злочинів за ст. 12 КК України, зокрема, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів, особливості й обставини їх вчинення у даному, конкретному випадку, тобто форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків у контексті суспільної небезпечності.

В той час як обвинувачений раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, двох неповнолітніх дітей ( а.с. 131-132) та батьків пенсійного віку ( а.с. 133- 134), скарги жителів селища на розгляді відповідного органу місцевого самоврядування на нього відсутні.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого, як то, він розкаявся у скоєному, давав правдиві показання, не перешкоджав розкриттю злочину, а от обставин, які тією чи іншою мірою обтяжили б покарання, із переліку, визначеного ст. 67 КК України, суд у цьому кримінальному провадженні не установив.

При цьому, суд не погоджується із стороною обвинувачення про наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, позаяк, це не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Зокрема, як вказав Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 07 листопада 2018 року (справа № 297/562/17), за наявності щирого каяття особи не обов`язковим має бути активне сприяння у розкритті злочину. Активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом`якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК.

Тобто передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Та із роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 N 12, слідує, що активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Сам же по собі факт того, що ОСОБА_1 добровільно вказав працівникам поліції на місце посіву та вирощування конопель не може свідчити саме про активне сприяння, оскільки суд не установив відомостей, що ця інформація не була відомо органу досудового розслідування, а добровільна видача наркотичних засобів не є активним сприянням розкриттю злочину у світлі наведених вище роз`яснень Верховного Суду України.

Тож, покарання ОСОБА_1 належить призначити у межах санкцій ч.2 ст. 310, ч.2 ст. 309 КК України, із застосуванням положень ст. 70 того ж Кодексу, у виді позбавлення волі, проте, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків із числа регламентованих ст. 76 КК України.

При цьому суд виходив із наявних у нього дискреційних повноважень щодо призначення покарання і прийшов до висновку, що визначена його міра є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень), як ним самим, так і іншими особами.

Приймаючи таке рішення, суд враховував, окрім вищевикладеного, й досудову доповідь відносно ОСОБА_1 , складену та долучену до матеріалів кримінального провадження старшим інспектором Братського районного сектору філії ДУ Центр пробації» в Миколаївській області, за якою ризик вчинення повторного злочину має середній рівень, а рівень ризику небезпеки для суспільства є низьким, у той час, як загальний рівень небезпеки є середнім.

Як наслідок, визначене судом покарання у виді позбавлення волі, але із звільненням від обвинуваченого відбування з випробуванням, за таких обставин, на переконання суду, з огляду на відсутність передумов для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним) і пропорційним, таким, щоб не становити надмірного тягаря для особи.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Тобто, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Та водночас про можливість належної соціалізації і допустиму репутацію обвинуваченого, з урахуванням його особи, свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_1 після вчинення злочину та відсутність будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превалювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання у цьому випадку.

Окрім цього, суд, у контексті визначених законом передумов застосування ч.1ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, у тому числі його репутацію, наявність досить стабільних соціальних зв`язків, а так само й інші обставини, прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства внаслідок відсутності даних про його небезпеку, принаймні на даний час, а як наслідок, і про можливість звільнення його від відбування призначеного за цим вироком покарання.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлений.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався і підстав для його обрання на даному етапі немає.

Долю речових доказів на процесуальних витрат слід вирішити згідно із правилами, установленими ст.ст. 100 та 124 КПК України відповідно.

З цих мотивів,керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 309 та ч.2 ст. 310 КК України і призначити йому покарання :

-за ч.2 ст. 309 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 310 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 2 574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат на залучення експерта для проведення експертизи.

Речові докази у кримінальному провадженні - 452 рослини роду коноплі, які містяться у шістнадцяти полімерних мішках, опечатаних за допомогою індикаторних пломб синього кольору № 7583431, № 7583432 , № 7583433 , № 7583434 , № 7583435 , № 7583436 , № 7583437 , № 7583438 , № 7583439 , № 7583440 , № 7583441 , № 7583442 ,№ 7583443 , № 7583444 , № 7583445 , № 7583446 та печатки "Для пакетів № 2" Київський Науково - дослідний експертно - криміналістичний центр МВС України" та 2 342, 41г. особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - канабісу, які передані до камери зберігання речових доказів ЦОП ГУНП в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти )днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч.2 ст. 126 КПК України сторони кримінального провадження та експерт мають право оскаржити вирок в частині визначення розміру процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.В. Явіца