Ухвала суду № 81592585, 07.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.05.2019

Справа № 320/8833/18

1-кс/320/2123/19

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В., секретар судового засідання – Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» про скасування арешту майна,

за участі:

представника заявника – ОСОБА_1 А.С.,

слідчого – Бойкова О.П., -

ВСТАНОВИЛА:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» звернувся до суду зі скаргою про скасування арешту, накладеного згідно ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2019 року, на комплекс АЗС/АГЗП, власником якого є ТОВ «Запоріжпромгруп» (код ЄДРПОУ 39244943, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 21), розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 71 АДРЕСА_1 , а саме на наступне майно: господарське цегляне приміщення, оснащене пультом керування; колонка для заправлення паливом - бензин та дизельне пальне, марки «Wayne dke88er 3352 Einreck, Germany» typ 387.8.4 НОМЕР_1 та NR82374; кустарно виготовлений газовий модуль, для відпуску газу, який під`єднаний до металевої ємкості (резервуару), які не мають назв та серійних номерів; 32 металеві резервуари, для зберігання палива.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В. від 19 березня 2019 р. (справа № 320/8833/18) частково задоволено клопотання слідчого відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області, погодженого прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081280000149 від 10.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України. Зазначають, що при постановленні вказаної ухвали слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого не були враховані положення ч.ч. 2,3 ст. 170, ч.2 ст. 173 КПК України. Слідчий у клопотанні посилався на необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому саме клопотання не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що об`єкти нерухомого (рухомого) майна, які начебто належать ТОВ «Запоріжпромгруп», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Наголошують, що жодній особі у цьому провадженні не було повідомлено про підозру, відповідно, цивільні позови у провадженні також відсутні. Не містять матеріали провадження і заяв будь-якої особи щодо незаконного заволодіння майном. Крім того, при розгляді клопотання слідчим не надано доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що кримінальне правопорушення взагалі було вчинено.

Також, до клопотання не додано документів, що підтверджують право власності, користування чи володіння таким майном. Слідчим не мотивовано, що накладення арешту може запобігти його приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню. Отже, вищевказане клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, на що слідчий суддя уваги не звернув. З врахуванням викладеного, вважають, що жодної з передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту, як і самої доцільності такого арешту слідчим не доведено.

Крім того, ТОВ «Запоріжпромгруп» вважає, що накладення арешту на майно є необґрунтованим та протиправним й з огляду на нижчевикладені суттєві обставини. ТОВ «Запоріжпромгруп» жодним чином не було повідомлено про розгляд клопотання про арешт майна та не отримувало копію ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду по справі № 320/8833/18 від 19 березня 2019 р. про накладення арешту на майно.

17.04.2019 р. ТОВ «Запоріжпромгруп» випадково від власних контрагентів дізналося про існування Ухвали від 19.03.2019 р. про накладення арешту на майно. На даний час судом досі не повідомлено ТОВ «Запоріжпромгруп» про існування Ухвали від 19.03.2019 р., якою було накладено арешт на майно, а також не надіслано її копії в порушення вимог чинного процесуального законодавства.

До того ж, безпосередньо в тексті Ухвали від 19.03.2019 р. міститься така теза слідчого: «Крім того, є необхідність у розгляді даного клопотання без повідомлення ТОВ «Запоріжпромгруп», оскільки є ризики, що у разі обізнаності посадових осіб даного суб`єкта господарювання, про наміри органу досудового розслідування, будуть вчинені дії, спрямовані на приховання чи пошкодження майна, яке має значення речових доказів у даному кримінальному провадженні».

Вважають, що даними діями слідчого та слідчого судді було порушено основоположні принципи кримінального провадження, що передбачені ст.7 КПК України, зокрема такі: рівності перед законом і судом; доступу до правосуддя та обов`язковості судових рішень; змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; гласності і відкритості судового провадження та повного фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій.

Слідчим суддею не було дотримано основоположних засад, що визначені чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Вважають, що слідчим СВ Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області не було доведено необхідності розгляду клопотання без повідомлення ТОВ «Запоріжпромгруп» (що допускається ч.2 ст.172 КПК України), що призвело до порушення прав та інтересів підприємства, внаслідок неможливості об`єктивного встановлення фактів,що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

До того ж, слідчим суддею було порушено ч.7 ст.173 КПК України, у якій вказано, що у разі відсутності таких осіб (зокрема, фізичної або юридичної особи, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт) під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Однак, в порушення норми кримінального процесуального законодавства, на момент подання даного клопотання про скасування арешту, судом не було надіслано копію Ухвали від 19.03.2019 р. на адресу ТОВ «Запоріжпромгруп».

Таким чином, вважають, що мають місце грубі порушення прав та інтересів ТОВ «Запоріжпромгруп» через невиконання слідчим суддею вимог чинного процесуального законодавства та недотримання загальних принципів кримінального провадження. До того ж, слідчий суддя не навів жодних підстав вважати, що ненакладення арешту може спричинити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення вказаного нерухомого майна.

Майно, на яке Ухвалою слідчого судді було накладено арешт не є власністю ТОВ «Запоріжпромгруп»

Арештоване майно є приватною власністю іншої фізичної особи. ТОВ «Запоріжпромгруп» є лише користувачем даного майна на підставі договору оренди, а не власником, як стверджує орган досудового розслідування та зазначив слідчий суддя в Ухвалі від 19.03.2019 р.

На їх думку, законний власник майна, який не має жодного відношення до предмету кримінального провадження не повинен зазнавати будь-яких негативних наслідків за ймовірне порушення вимог чинного законодавства третіми особами та/або внаслідок незаконних дій правоохоронних органів. До того ж, вважають, що слідчим СВ Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області взагалі не доведено обґрунтованості відкриття даного кримінального провадження № 42018081280000149 від 10.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, про що детальніше зазначено у пункті 3 цього клопотання.

Частина перша ст. 272 КК України, не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Запоріжпромгруп». Підприємство дотримується правил безпеки на АЗС, а також в діяльності АЗС ніколи не відбувалося порушень, що могли б створити загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло б шкоду здоров`ю будь-якої особи.

Вважають, що дане кримінальне провадження не має жодного відношення до діяльності ТОВ «Запоріжпромгруп», адже навіть якщо в теорії припустити, що такі порушення насправді мають місце, то вони не регулюються ч.1 ст.272 КК України, адже цією статтею не охоплюється порушення правил безпеки під час виконання деяких видів робіт з підвищеною небезпекою (це роботи, відповідальність за порушення правил безпеки яких регламентована спеціальними нормами Особливої частини КК (ст.273, 274). Слідчий помилково кваліфікував діяння та визначив статтю, що підлягає застосуванню, адже мова йде про АЗС, а в таких випадках застосуванню підлягатиме ст. 273 КК України.

ТОВ «Запоріжпромгруп» здійснює свою статутну діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України. Жодних скарг на здійснення статутної діяльності підприємства від громадян не надходило, а будь – які дії, щодо безпідставних спроб перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Запоріжпромгруп» працівниками правоохоронних органів, носять провокативний характер та суперечать вимогам Закону України «Про Національну поліцію України».

З огляду на вищенаведені факти, ТОВ «Запоріжпромгруп» вважає, що винесена Ухвала слідчого судді від 19.03.2019 р. є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не у повній мірі з`ясував обставини, передчасно дійшов висновків щодо необхідності накладення арешту та прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, відповідна ухвала постановлена без належної оцінки наданих слідчим матеріалів, а арешт накладений на майно безпідставно. До того ж, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подане клопотання за викладених у ній підставах. Також додатково зазначив, що в порушення вимог ст.171 КПК України слідчим до свого клопотання не було додано документів, які підтверджують право власності на майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке є власністю іншої фізичної особи. Зі змісту клопотання слідчого взагалі не зрозуміло, на підставі чого слідчий дійшов висновку про те, що існування даного АЗС/АГЗП без підтвердження належними доказами його функціонування може створити загрозу життю та здоров`ю громадян. Зважаючи на те, що арештоване майно, не містить слідів кримінального правопорушення, є громіздким за своїми габаритами, потребує спеціальних умов та витрат по його зберіганню, застосований арешт не сприяє цілям кримінального провадження, тому відсутні підстави для застосування арешту майна. Також вказував, що у державному реєстрі відсутні відомості про накладений арешт, з приводу чого виникає питання щодо доцільності його застосування взагалі. Попри це, для товариства це створює великі незручності, оскільки контрагенти відмовляються укладати угоди з товариством.

Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначав, що у товариства відсутній дозвіл на проведення робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок якого і було накладено арешт. Представники товариства посилаються, що здійснюють лише оптову торгівлю та зберігають паливно-мастильні матеріали, однак є свідки, які стверджують, що роздрібно купували паливо.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши документи, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.

Встановлено, що Мелітопольським ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018081280000149, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України

Так, ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2019 року, за клопотанням слідчого слідчого відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Бойкова О.П., за погодженням прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури Гончара Д.С. накладено арешт шляхом заборони його відчуження, на комплекс АЗС/АГЗП, власником якого є ТОВ «Запоріжпромгруп» (код ЄДРПОУ 39244943, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 21), розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта АДРЕСА_2 , а саме на наступне майно: господарське цегляне приміщення, оснащене пультом керування; колонка для заправлення паливом - бензин та дизельне пальне, марки «Wayne dke88er 3352 Einreck, Germany» typ 387.8.4 НОМЕР_1 та NR82374; кустарно виготовлений газовий модуль, для відпуску газу, який під`єднаний до металевої ємкості (резервуару), які не мають назв та серійних номерів; 32 металеві резервуари, для зберігання палива.

Прийняття вказаного судового рішення було обумовлено необхідністю запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, використання, відчуження та забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як убачається з копії договору суборенди № 03/01 від 03.01.2019 ФОП ОСОБА_2 передав, а ТОВ «Запоріжпромгруп» в особі директора ОСОБА_3 прийняв у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення та ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, що належать ФОП ОСОБА_2 на праві користування, відповідно до договору оренди без № від 11.05.2011, на які було накладено арешт /а.с. 26-28/.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником арештованого майна є ОСОБА_4 , відомості про наявність обтяження на майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна – відсутні.

Будь-яких доказів, що вказують на вчинення власником майна кримінального правопорушення, органом досудового розслідування суду не надано, на теперішній час підозра у вчиненні кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні посадовим особам ТОВ «Запоріжпромгруп», або іншій особі, не повідомлена.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено у ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Окрім того, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі Агосі проти Об`єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Як було наголошено у поданому клопотанні та визначено кримінальним процесуальним законодавством, санкція ст. 272 КК України спеціальну конфіскацію не передбачає, що свідчить про відсутність підстав для її забезпечення шляхом накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

Крім того, згідно п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливо без зайвих труднощів, або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Враховуючи, що ухвалою слідчого судді було частково задоволено клопотання слідчого, накладено арешт тільки шляхом заборони відчужувати майно без заборони ним користуватися (що, як вбачається, було метою клопотання слідчого, ухвала слідчим не оскаржувалася, відомості про наявність обтяження на майно до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна слідчим не внесено, крім того, незрозуміло, які сліди злочину містить частина майна, на яке накладено арешт, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого застосування арешту майна.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту з майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 110, 170,174,369, 371-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромгруп» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2019 року, на комплекс АЗС/АГЗП, власником якого є ТОВ «Запоріжпромгруп» (код ЄДРПОУ 39244943, юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 21), розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шмідта, 71/1, а саме на наступне майно: господарське цегляне приміщення, оснащене пультом керування; колонка для заправлення паливом - бензин та дизельне пальне, марки «Wayne dke88er 3352 Einreck, Germany» typ 387.8.4 НОМЕР_1 та NR82374; кустарно виготовлений газовий модуль, для відпуску газу, який під`єднаний до металевої ємкості (резервуару), які не мають назв та серійних номерів; 32 металеві резервуари, для зберігання палива.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Ю.В. Ковальова