Ухвала суду № 81582624, 22.04.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/11546/14-ц

Провадження 4-с/752/169/19

У Х В А Л А

іменем України

22.04.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Павлюк В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся у суд зі скаргою на дії приватного виконавця Павлюк Наара Васильовича.

Просить визнати недійсним звіт про оцінку 3406/10000 частки нежилого приміщення (літ. А) групи приміщень НОМЕР_1, загальною площею 283,5 кв.метрів, що знаходяться за адресо: АДРЕСА_1, приміщення, 281, від 20 березня 2019 року, проведеного Західним експертно-консалтинговим центром,

- визнати неправомірними дії щодо визначення оцінки майна, а саме 3406/10000 частки нежилого приміщення (літ. А) групи приміщень НОМЕР_1, загальною площею 283,5 кв.метрів, що знаходяться за адресо: АДРЕСА_1, приміщення, 281, від 20 березня 2019 року, проведеного Західним експертно-консалтинговим центром.

Одночасно звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих листів № 752/11546/14-ц, виданих Голосіївським районним судом м. Києва, до розгляду по суті скарги на дії приватного виконавця Павлюка Н.В. при примусовому виконанні виконавчих листів № 752/11546/14-ц щодо визнання неправомірною оцінки майна, а саме 3406/10000 частки нежилого приміщення (літ. А) групи приміщень НОМЕР_1, загальною площею 283,5 кв.метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приміщення 281, від 20.03.2019 р., проведеного Західним експертно-консалтинговим центром.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Матеріали справи свідчать, що предметом даного спору є визнання недійсним звіту про оцінку 3406/10000 частки нежилого приміщення (літ. А) групи приміщень НОМЕР_1, загальною площею 283,5 кв.метрів, що знаходяться за адресо: АДРЕСА_1, приміщення, 281, від 20 березня 2019 року, проведеного Західним експертно-консалтинговим центром.

Таким чином, у даній справі не оскаржується виконавчий документ боржником, а тому посилання на п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України є необґрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу на те, що пунктом 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначена недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрали законної сили.

Згідно з ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, рішення суду обов'язкові до виконання та державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчому провадженні № 58484488 у справі № 752/11546/14-ц за відсутності оскарження виконавчого документа боржником суперечить вимогам законодавства.

З таких підстав, в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.149, 150 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: