Ухвала суду № 81581506, 04.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22404/18

У Х В А Л А

04 квітня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Смолій Л.Д.

при секретарі: Хлуд І.П.

з участю представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника заінтересованої особи ТОВ «Рівнетеплоенерго» ОСОБА_3

державного виконавця Кирилюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5, заінтересована особа ТОВ «Рівнетеплоенерго» на протиправність рішення старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби,

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на протиправність рішення старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби. Свою скаргу мотивує тим, що на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції в Рівненській області перебувало виконавче провадження №47624418 з примусового виконання судового наказу Рівненського міського суду №569/776/15-ц, від 29 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання 8851,21 грн., втрат внаслідок інфляційних процесів 1689,86 грн., 3% річних в сумі 544,58 грн. та 121, 80 грн. судового збору, а всього 11207, 45 грн. Постановою від 29 травня 2015 року у виконавчому провадженні було накладено арешт на все його майно та оголошено заборону на його відчуження в межах суми боргу. Постановою від 31 березня 2016 року виконавчий документ по справі було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». У вересні 2017 року заявником в повному обсязі виконано рішення сплачено 14 тисяч грн. та 2611 грн. Постанова про повернення виконавчого документу ОСОБА_1 не направлялась. Копії постанов державного виконавця отримані на запит 29 жовтня 2018 року. Листом за №102399 від 16 листопада 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області повідомив, що арешт з майна не знімався, зняття арешту не передбачене Законом України «Про виконавче провадження» при поверненні виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47. Вказує, що така відмова у знятті арешту є неправомірною. Просить поновити строку на оскарження постанови від 31 березня 2016 року, визнати протиправними рішення старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби та зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 накладені державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області у виконавчому провадженні № 47624418 від 22 травня 2015 року

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник заявникаТроцюк О.С. в судовому засіданні підтримав скаргу ОСОБА_1, просив її задоволити з підстав викладених у ній.

Державний виконавець Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_6 в судовому засіданні суду пояснила, що заявник пропустив строк звернення зі скаргою до суду,тому просить відмовити у його поновленні та відмовити в задоволенні скарги з підстав наведених у відзиві.

Представник ТзОВ «Рівнетеплоенерго» ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що судовий наказ виконано, боржником сплачено заборгованість, тому не заперечує проти зняття арешту з його майна.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_2, державного виконавця Кирилюк Н.М., представника ТзОВ «Рівнетеплоенерго» ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції в Рівненській області перебувало виконавче провадження №47624418 з примусового виконання судового наказу Рівненського міського суду №569/776/15-ц, від 29 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання 8851,21 грн., втрат внаслідок інфляційних процесів 1689,86 грн., 3% річних в сумі 544,58 грн. та 121, 80 грн. судового збору, а всього 11207, 45 грн.

Постановою від 22 травня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу №569/776/15-ц.

Постановою від 29 травня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_7 у виконавчому провадженні було накладено арешт на все майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 та оголошено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу.

Постановою від 31 березня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_7 виконавчий документ по справі було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 вказує, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу йому не направлялась. Копії постанов державного виконавця отримані на запит представника 29 жовтня 2018 року. Відповіддю № 102399 від 16 листопада 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області повідомив, що арешт з майна не знімався, зняття арешту не передбачене Законом України «Про виконавче провадження» при поверненні виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47. В зв’язку з вказаним представник заявника просить поновити строк на оскарження постанови від 31 березня 2016 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Як роз'яснено у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Обставини, які зазначені заявником в скарзі, що призвели до пропуску ним строку звернення із скаргою до суду, суд визнає поважними.

Відтак, клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду із скаргою – обґрунтоване, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У відповідності до приписів ч. 1ст.57 ЗУ «Провиконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Пункт 3 частини 2статті 57 цього Закону передбачає, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частини 2 та 3 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

У вересні 2017 року заявником в повному обсязі виконано рішення сплачено 14 тисяч грн. та 2611 грн., що підтверджується листом ТзОВ «Рівнетеплоенерго» від 22 березня 2018 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 27 серпня 2018 року на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено з 23 червня 2015 року арешт.

Відповіддю № 102399 від 16 листопада 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області повідомив, що арешт з майна не знімався, зняття арешту не передбачене Законом України «Про виконавче провадження» при поверненні виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 станом на день розгляду скарги не має боргових зобов’язань перед стягувачем ТзОВ «Рівнетеплоенерго», відносно нього відсутні відкриті виконавчі провадження, проте витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна свідчить про існування обтяжень на невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1, у вигляді арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Зазначене дає суду підстави для зняття арешту та заборони на відчуження нерухомого майна, накладеного постановою від 29 травня 2015 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_7

Стосовно решти вимог скарги щодо протиправної бездіяльності начальника Рівненського відділу ДВС державного виконавця щодо невирішення питання про зняття арешту майна, то у задоволенні цієї частини скарги слід відмовити, оскільки заявником не було надано до суду відповідних доказів і самим судом під час судового розгляду скарги не встановлено достатніх підстав, які б свідчили про протиправність дій державного виконавця. Натомість, на момент виконання зазначеного вище виконавчого провадження дії державних виконавців Рівненського міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області відповідали положенням чинного на той момент Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин, та з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1, за захистом якого адвокат звернувся до суду, суд прийшов до висновку, що вимоги скарги є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають до задоволення частково в частині зняття накладеного постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 29 травня 2015 року у виконавчому провадженні № 47624418 від 22 травня 2015 року арешт всього майна боржника ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 31.03.2016 року у виконавчому провадженні № 47624418 від 22 травня 2015 року про повернення виконавчого документа № 569/776/15-ц від 29.05.2015 року.

Зняти накладений постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції від 29.05.2015 року у виконавчому провадженні № 47624418 від 22.05.2015 року арешт всього майна боржника ОСОБА_1.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Рівненський міський суд протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнааадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -