Ухвала суду № 81578170, 07.05.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14870/18

Провадження № 2/161/2159/19

У Х В А Л А

07 травня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву судді Ковтуненка В.В. про самовідвід,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування.

У даній справі заявлено самовідвід головуючим у справі суддею Ковтуненко В.В. та подано письмову заяву. В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою суду від 19 лютого 2019 року позовну заяву заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування залишено без розгляду у зв’язку з неподанням стороною позивача витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

01 березня 2019 року заступником керівника Луцької місцевої прокуратури подано до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що табель обліку робочого часу не є документом, що підтверджує повноваження представника Волинської обласної ради та не має відношення до доказування у справі взагалі.

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2019 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження її розгляду. Підставою для скасування вказаної ухвали був висновок Волинського апеляційного суду, що неподання табелю обліку робочого часу голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 не є тими доказами, що впливають на розгляд спору. Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника Волинської обласної ради.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції перешкоджають об’єктивно розглянути цивільну справу № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування з наступних підстав.

В судовому засіданні 31 січня 2019 року представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 на підтвердження своєї особи та повноважень були надані копія посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та копія довіреності № 317/52/2-19, виданої 30 січня 2019 року. Зазначені документи видані за підписом голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 (а.с. 35-36). Крім того, посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року, видане на ім’я ОСОБА_3 містить граматичні помилки.

Однак, загальновідомою є інформація, згідно якої голова Волинської обласної ради ОСОБА_2 у вересні 2018 року виїхав за межі території України та на робочому місці не з’являється.

Зазначена інформація в апеляційній скарзі не спростована, стороною позивача з приводу вказаної обставини подано докази лише щодо призначення ОСОБА_2 на посаду голови Волинської обласної ради та подальше перебування на цій посаді.

Однак, обставини, встановлені судом в судовому засіданні 31 січня 2019 року ставлять під обґрунтований сумнів достовірність поданих представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 документів, що підтверджують його повноваження.

Всупереч висновку Волинського апеляційного суду, покладеного в зміст постанови від 16 квітня 2019 року, судом при розгляді цивільної справи № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування витребовувались будь-які докази перебування голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 на робочому місці, що давало б останньому фізичну змогу підписати посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та довіреність № 317/52/2-19, видану 30 січня 2019 року. Зокрема, але не виключно, табель обліку робочого часу.

Відповідно до ч. 11 ст. 83 ЦПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та довіреність № 317/52/2-19 в сукупності за відсутності сумнівів у їх достовірності належним чином підтверджують повноваження представника Волинської обласної ради. Однак, в суду при розгляді справи виник обґрунтований сумнів у достовірності поданих представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 документів, що підтверджують його повноваження.

Крім того, ухвалою суду від 09 жовтня 2018 року явка представника Волинської обласної ради в судове засідання визнавалася судом обов’язковою (а.с. 20).

Приймаючи до уваги зміст постанови Волинського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, суд позбавлений в подальшому оцінювати докази відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд позбавлений можливості в подальшому здійснювати оцінку доказів в цивільній справі № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України.

При цьому нормами чинного законодавства України не передбачена можливість та процедура оскарження рішень вищестоящих судових органів саме суддями першої інстанції, які виносять рішення у відповідності до вимог процесуального законодавства. Так як суддя як фактично, так і законодавчо жодним чином не захищений від такого маніпулювання поняттями та доказами.

Внаслідок зазначених обставин та суперечностей, які не відповідають внутрішньому переконанню суду та фактичним обставинам справи, та які виникли в ході вивчення даної справи при надходженні її до судді, заявляє самовідвід

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід судді Ковтуненка В.В. підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Судом при розгляді заяви встановлено, що в провадженні суду перебуває цивільна справа № 161/14100/18 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року позовну заяву заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування залишено без розгляду у зв’язку з неподанням стороною позивача витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

01 березня 2019 року заступником керівника Луцької місцевої прокуратури подано до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на те, що табель обліку робочого часу не є документом, що підтверджує повноваження представника Волинської обласної ради та не має відношення до доказування у справі взагалі.

Постановою Волинського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2019 року скасовано, справу направлено до того ж суду для продовження її розгляду. Підставою для скасування вказаної ухвали був висновок Волинського апеляційного суду, що неподання табелю обліку робочого часу голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 не є тими доказами, що впливають на розгляд спору. Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності представника Волинської обласної ради.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції перешкоджають об’єктивно розглянути цивільну справу № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування з наступних підстав.

В судовому засіданні 31 січня 2019 року представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 на підтвердження своєї особи та повноважень були надані копія посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та копія довіреності № 317/52/2-19, виданої 30 січня 2019 року. Зазначені документи видані за підписом голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 (а.с. 35-36). Крім того, посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року, видане на ім’я ОСОБА_3 містить граматичні помилки.

Однак, загальновідомою є інформація, згідно якої голова Волинської обласної ради ОСОБА_2 у вересні 2018 року виїхав за межі території України та на робочому місці не з’являється.

Зазначена інформація в апеляційній скарзі не спростована, стороною позивача з приводу вказаної обставини подано докази лише щодо призначення ОСОБА_2 на посаду голови Волинської обласної ради та подальше перебування на цій посаді.

Однак, обставини, встановлені судом в судовому засіданні 31 січня 2019 року ставлять під обґрунтований сумнів достовірність поданих представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 документів, що підтверджують його повноваження.

Всупереч висновку Волинського апеляційного суду, покладеного в зміст постанови від 16 квітня 2019 року, судом при розгляді цивільної справи № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування витребовувались будь-які докази перебування голови Волинської обласної ради ОСОБА_2 на робочому місці, що давало б останньому фізичну змогу підписати посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та довіреність № 317/52/2-19, видану 30 січня 2019 року. Зокрема, але не виключно, табель обліку робочого часу.

Відповідно до ч. 11 ст. 83 ЦПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Посвідчення № 252 від 28 листопада 2018 року та довіреність № 317/52/2-19 в сукупності за відсутності сумнівів у їх достовірності належним чином підтверджують повноваження представника Волинської обласної ради. Однак, в суду при розгляді справи виник обґрунтований сумнів у достовірності поданих представником Волинської обласної ради ОСОБА_3 документів, що підтверджують його повноваження.

Крім того, ухвалою суду від 09 жовтня 2018 року явка представника Волинської обласної ради в судове засідання визнавалася судом обов’язковою (а.с. 20).

Приймаючи до уваги зміст постанови Волинського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, суд позбавлений в подальшому оцінювати докази відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, суд позбавлений можливості в подальшому здійснювати оцінку доказів в цивільній справі № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що наявні обставини, які перешкоджають розгляду даної справи та об’єктивному вирішенню справи по суті відповідно до внутрішнього переконання суду. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви судді Ковтуненка В.В. про самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву судді Ковтуненка В.В. про самовідвід – задовольнити повністю.

Відвести суддю Ковтуненка В.В. від розгляду цивільної справи № 161/14870/18 за позовною заявою заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ковтуненко